"Бійка з ТЦК в Одесі — не випадковість": як Росія й бездіяльність української влади створюють "війну" в тилу

Уранці 30 жовтня, у провулку Базовому в місті Одеса, поблизу ринку "7‑й кілометр", стався конфлікт між вантажниками складських баз та співробітниками Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Сутичка розпочалась у районі асфальтового заводу та складських майданчиків, а вже на перехресті з вулицею Базовою переросла у бійку. Внаслідок подій вантажники перекинули службовий мікроавтобус представників ТЦК.

У Одеському обласному ТЦК та СП повідомили, що група осіб здійснила напад на військовослужбовців, внаслідок чого було пошкоджено службовий транспорт, а також є травмовані серед працівників центру.

"Ми розцінюємо цей випадок не просто як хуліганство чи акт протесту, а як прямий напад і спробу силового перешкоджання законним мобілізаційним заходам", — зазначили в повідомленні.

Наразі правоохоронці проводять невідкладні слідчі дії, щоб встановити осіб, причетних до правопорушення.

Це не перший окремий конфлікт навколо мобілізаційних заходів, але в такому масштабі — з активним спротивом і насильницькими діями — інцидент виглядає безпрецедентним за час війни. Він підняв питання про ризик внутрішньої ескалації протистояння з ТЦК — від бійок до застосування зброї.

Бійка з ТЦК: хто винен у протистоянні цивільних та військкомів

На думку військового експерта Олега Жданова, ситуація яка склалась в Одесі відображає те, що відбувається в державі й у політиці — у внутрішній політиці вищого керівництва.

"Це результат їхньої роботи, зокрема президента. Хай як би зараз у новому законі не викреслювали відповідальність президента, мобілізація все одно проводиться на підставі указу Президента. Той, хто дає розпорядження — той і несе відповідальність. Навіть якщо це прибрали з тексту закону", — каже Фокусу Жданов.

За словами експерта, масове звільнення військкомів у 2023 році фактично зруйнувало стару систему військового обліку, але нову так і не було створено.

"Стару систему викинули, а "затем" нічого не побудували. Ми отримали хаос, який тепер виливається у вуличні конфлікти", — пояснює він.

Жданов переконаний: держава має починати не з каральних рейдів, а з комунікації, соціальної політики та мотивації.

"Маннергейм колись сказав: щоб люди пішли захищати державу, треба створити умови, в яких вони самі погодяться йти. Це — інформаційна політика, соціальний захист і матеріальна зацікавленість", — зазначив експерт.

Відсутність мотивації й бусифікація

На думку Жданова, за роки війни влада жодного разу не підвищила грошове забезпечення військовослужбовців і не розширила соціальний пакет.

"Депутати не можуть знайти грошей для військових, але водночас ухвалюють суперечливі рішення, як-от дозвіл виїзду чоловікам 18–22 років за кордон. Тепер визнають це помилкою, але люди вже поїхали", — каже він.

За відсутності системної мотивації з'явилося явище, яке експерт називає "бусифікацією" — тобто заміною добровільної агітації примусовими рейдами.

Порівнюючи ситуацію з російською, експерт визнає, що ворог ефективніше працював із контрактниками.

"Росіяни підіймали виплати, мотивували людей грошима і тримали резерв майже чотири роки. Якщо ми не можемо ідеологічно мотивувати — треба мотивувати матеріально. Це — пряник. Але водночас має бути й "батіг" — чітке покарання за порушення дисципліни. Держава має прокинутися і почати виконувати свої функції. Мотивація і покарання — ось як працює нормальна демократична система. Ми не маємо стати диктатурою, де лише батіг. Але й без пряника люди не підуть на фронт", — наголошує експерт.

Жданов додає, що навіть у російській армії спершу діяла система фінансових стимулів, і лише тепер вона починає тріщати.

"А ми навіть резервної армії не створили. І тепер розгрібаємо наслідки цієї бездіяльності", — каже він.

"Подарунок російській пропаганді": наслідки сутички в Одесі

Колишній співробітник СБУ, військовий експерт Іван Ступак вважає, що ці кадри з Одеси — не лише внутрішня проблема, а й серйозний інформаційний ризик для України.

"Це відео, найімовірніше, стане вірусним. Це подарунок для Російської Федерації. Їм навіть не треба нічого вигадувати чи знімати. На початку війни вони створювали свої "баклан-фільми", а тепер просто використовують наш контент. Ми самі, українці, генеруємо матеріали, які потім стають пропагандою проти нас", — зазначає Фокусу Ступак.

За словами експерта, російські пропагандисти не створюють цей контент для власної аудиторії — основна ціль — українці.

"Їм важливо показати нам самих себе. Мовляв, дивіться, як чинять одесити — чому так не роблять у Дніпрі чи Харкові? Це метод підбурювання. І, на жаль, він працює. Росії лише залишається це "обгорнути" і подати", — пояснює Ступак.

Він наголошує: проблема не у відео як такому, а у відсутності довіри до самої системи мобілізації.

За словами експерта, коли люди бачать, що когось силоміць забирають, а хтось на дорогій машині з перепусткою від місцевої адміністрації спокійно катається через закриті мости — це руйнує суспільну єдність.

"Люди не ідіоти, вони бачать, що війна стала війною для бідних. Багаті відкупляються", — каже він.

Протистояння цивільних та ТЦК: як змінити ситуацію

Експерт наголошує: швидких рішень тут немає. Єдиний вихід — повна зміна системи, заснованої на довірі — "ТЦК має не брати хабарів і не вбивати людей".

На його думку, ситуацію можна змінити лише через покарання порушників і прозорість системи.

"Якщо посадять тих, хто зловживає, і це станеться публічно — тоді суспільство почне вірити. Але це довгий процес", — додає Ступак.

На думку експерта, криза мобілізації почалася після корупційних скандалів у ТЦК. Коли люди побачили, як військком Борисов заробив мільйони доларів, а кожен наступний військком мав по мільйону євро — суспільство просто втратило довіру. Люди не хочуть бути частиною системи, яка сама себе дискредитувала.

Експерт підкреслює: довіра виникає, коли держава сама дотримується своїх обіцянок.

"Пам'ятаєте, як військовим обіцяли сто тисяч гривень на місяць? Скільки людей їх реально отримали? Більшість — тридцять тисяч, бо формально вони не на "нулі". Або коли люди гинуть під Бахмутом, а по документах вони значаться на Яворівському полігоні — родини місяцями вибивають компенсації. Це системна несправедливість. Система може працювати тільки тоді, коли в неї вірять. Якщо держава виконує обіцянки, якщо ТЦК діє чесно, якщо винні караються — тоді з'являється мотивація. Інакше це просто репресивна машина, проти якої починають чинити опір", — каже Ступак.

Проблеми мобілізації в Україні: російська агентура і бездіяльність влади

Військовий аналітик і ветеран АТО Євген Дикий називає події в Одесі — одночасно шокуючими й цілком очікуваними. На його думку, цей випадок — наслідок трирічної системної роботи Росії зі зриву мобілізації в Україні та трирічної повної бездіяльності української влади.

За словами Дикого, російські спецслужби з 2022 року ведуть цілеспрямовану кампанію проти мобілізації: через агентурні мережі, чат-боти, Telegram-канали й соцмережі вони поширюють дезінформацію, підбурюють людей і дискредитують Збройні сили.

Водночас українська влада, каже експерт, уникала самої теми мобілізації, вважаючи її "токсичною" перед виборами.

"Влада нічого не пояснює людям — чому мобілізація неприємна, але неминуча. Всі питання переклали на ТЦК. А від місцевого до центрального рівня — суцільне мовчання. Навпаки, політики почали загравати з ухилянтами. Бо їхній електорат не на фронті, а в тилу. І таких — більше. Це стало політичним курсом співчуття до тих, хто не воює", — каже Фокусу Дикий.

Ветеран наголошує, що подібні дії як от в Одесі мають кваліфікуватися не як хуліганство, а як державна зрада.

"Ми чудово знаємо, що ці інциденти координує російська агентура. А сприяння агентурі — це і є державна зрада. Але стаття "державна зрада" взагалі не застосовується. Навіть за перешкоджання діяльності ЗСУ вироків немає", — наголошує він.

Євген Дикий проводить пряму паралель між ситуацією в тилу та подіями на фронті.

"Поки в тилу б'ються з ТЦК, на фронті ми втрачаємо Мирноград і Покровськ. Бої йдуть усередині міст лише через одне — брак людей. У Куп'янську та на Донеччині фронт тримають виснажені частини. А нових бійців нема. Потребу нової хвилі мобілізації було зрозуміло ще восени 2022 року, коли Росія розпочала власну. Ми почали говорити про це лише через рік, а діяти — ще пізніше. І досі не зробили головного", — каже ветеран.

За словами Дикого, Україна досі не ухвалила два ключові рішення, без яких мобілізаційна система не зможе працювати:

1. Не встановлено граничний термін служби для військових, які воюють із 2022 року. Люди бояться, що йдуть "на війну назавжди".
2. Не запроваджено реальну кримінальну відповідальність за умисне ухилення від військового обліку та організований спротив мобілізації.

"Якщо так триватиме, ми програємо війну за кілька місяців — не через зброю, а через відсутність людей", — попереджає експерт.

"ТЦК мають право захищатися"

Дикий переконаний: у випадках нападу на військовослужбовців працівники ТЦК повинні мати право застосовувати зброю.

"Коли в тилу підіймають руку на військового, це нічим не відрізняється від того, що робить ворожий солдат на фронті. Там він має право стріляти у відповідь — і тут має мати те саме право. Ба більше, за такі дії треба не карати, а нагороджувати. Зараз же, навпаки, ТЦК роблять цапами-відбувайлами — їм не можна нічого, а на них можна все", — каже він.

На думку Дикого, ситуація дійшла до межі.

"Або влада змінює політику мобілізації негайно — з ухваленням необхідних законів, з реальним переслідуванням російської агентури й організаторів спротиву, — або треба чесно визнати, що вона не здатна це зробити. Тоді хай армія сама набирає собі людей. Але це вже буде кінець системи", — підсумував експерт.

Нагадаємо, влада впровадила нову схему виявлення військовослужбовців, які ухиляються від призову, і тепер ТЦК перевіряють підприємства спільно з податківцями та Держпраці.

Також повідомлялося, що народна депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ірина Фріз заявила, що з 1 листопада українці не зможуть оформляти відстрочки через ТЦК.