Чому сидерати ніколи не пізно сіяти, навіть взимку

Сидерати на зиму

Як стверджують експерти, протягом останніх років органічного землеробства виявилася цікава закономірність: сіяти сидерати можна практично завжди. Незалежно від пори року, навіть взимку, доки ґрунт не замерз, існує фізична можливість здійснити посів.

Це означає, що сіяти сидерати під зиму насправді ніколи не буває пізно — головне, щоб земля була доступною для роботи, тобто не мерзлою.

Експерти поділилися досвідом — які сидерати варто обирати на зиму та як вони реагують на мінливу погоду.

Проростання сидератів не залежить від сезону

Проростання сидератів залежить виключно від вологості та температури ґрунту, а не від календарного сезону. Вони можуть зійти за кілька днів, два тижні або навіть місяці. все, що потрібно насінню для початку росту — це достатня вологість ґрунту та плюсова температура.

Якщо земля є сухою, що часто трапляється восени, сидерати не проростуть, незалежно від температури повітря чи ґрунту.

Що буде, якщо посіяти сидерати взимку: реальний експеримент

Тому існує реальна можливість сіяти сидерати не лише традиційно під зиму, а навіть безпосередньо взимку, доки дозволяють погодні умови. Минулої зими, коли мінусові температури майже не фіксувалися, був проведений експеримент: у січні була посіяна гірчиця. Ґрунт на момент посіву залишався м’яким і зовсім не замерзав.

Незважаючи на те, що через кілька днів після посіву настали морози, які трималися майже весь лютий, посіяна в січні гірчиця почала проростати.

Фацелія, посіяна рано навесні, лише у середині березня також почала проростати приблизно в середині березня і швидко наздогнала гірчицю, посіяну взимку.

Чи було виправданим сіяти гірчицю посеред зими, якщо та сама гірчиця, посіяна рано навесні, виросла б у ті ж самі терміни?

Сенс такого зимового посіву полягав не стільки у виграші в термінах, скільки у зручності для садівника: в січні був необхідний час та натхнення для роботи, тоді як у березні цього ресурсу могло б і не вистачити.

Техніка посіву взимку є найлегшою — для невеликої площі не потрібно робити жодних рядків. Достатньо густо розсипати насіння поверх ґрунту і просто загорнути його граблями.

Як поводяться різні сидерати, посіяні під зиму

Результати посіяних під зиму сидератів, залежно від температури ґрунту та погодних умов, можуть бути різними.

Вони можуть вирости та замерзнути

Сидерати короткої дії (гірчиця, фацелія, віка, овес, редька олійна, люпин) встигають до настання сталих морозів прорости, наростити зелену масу та сформувати потужне коріння. коли приходять мінусові температури, вони змерзають і «лягають» на землю, перетворюючись на природну мульчу.

Земля на зиму вкрита цим бадиллям і захищена від ерозії. коріння залишається в ґрунті, продовжуючи працювати, а з потеплінням — перегниває, наповнюючи землю поживними речовинами.

Сіяти можна орієнтовно до середини жовтня, але через непередбачуваність погоди це не гарантує успіху.

Недостатньо вирости та замерзнути

Ті ж самі сидерати можуть встигнути лише прорости і замерзнути до того, як наросте потужна зелень. Це не найгірший варіант, оскільки коріння сидерата на цей момент зазвичай виростає значно потужнішим за його «верх» і продовжує свою роботу в ґрунті.

Ефективність сидерата у цьому випадку є меншою. Тому, щоб захистити верхній шар ґрунту від ерозії у безсніжні зими, варто з настанням морозів викласти на нього будь-яку органічну мульчу — опале листя, солому чи картон. Земля не має йти в зиму голою.

Сидерати можуть прорости навесні

Насіння сидератів може пролежати у землі всю зиму і прорости лише з приходом стабільного тепла навесні. Такий варіант дорівнює посіву, здійсненому рано-рано навесні, поки ґрунт ще залишається вологим.

Це важливо, оскільки вже у квітні, особливо на легких піщаних ґрунтах, земля може бути настільки сухою, що без поливу жоден сидерат не проросте. Насіння також може прорости й посеред зими, якщо погода буде сприятливою.

Сидерати можуть стояти зеленими всю зиму

Деякі сидерати мають високу морозостійкість, і їхня зелень не вимерзає з приходом сталих морозів, залишаючись зеленою протягом усієї зими. Цце стосується озимого жита та озимого ріпаку (рапсу).

Ці сидерати тривалої дії — посіяні пізно восени або навіть взимку, вони рано стартують навесні, а посіяні у вересні-жовтні підуть у зиму «зеленою ковдрою» і збережуть її до весни.

Садівнику необхідно встигнути скосити та заробити їх у землю рано навесні, озиме жито, якщо його трохи перетримати, може стати фізично важким для обробки вручну, тому його