Дощі зіпсували осінній марафон лідерів поля

Ефектний фініш трійки обраних аграріями лідерів жнивних перегонів — кукурудзи, сої та соняшнику — зіпсували дощі. Україна зайнята збором основних культур, і головна інтрига сезону наразі на полях: чи залишать кукурудзу як озимину зимувати?

Раз на рік будь-яке видання незалежно від концепту, редакційної політики, аудиторії, країни пише про жнива. Зазвичай порушують цю тему влітку, в розпал збирання пшениці. Воно й не дивно, адже пшениця є стратегічною сировиною для хліба. Хоча справжня боротьба за врожай і гроші розгортається восени. Саме в цей період усе й вирішується — від добробуту окремого села до показників державного бюджету.

Зерно економіки

На загал, згідно з оперативною звітністю регіонів, Україна зібрала понад 35 млн тонн зернових і 13,6 млн тонн олійних культур. Пшениці намолотили понад 22 млн тонн. Домогосподарства завершили копати картоплю — це другий хліб.

Сумарно три культури (соняшник, соя, кукурудза) забезпечили 11,5 млрд дол. аграрного експорту 2024 календарного року. Пшениця — лише 3,7 млрд дол. Нагадаємо: загальний експорт продукції АПК (за даними Державної митної служби та Держстату) 2024 року — 24,5 млрд дол. Ці три культури фактично стали валютним пульсом агросектора.

Саме високоліквідна трійка забезпечила рентабельність аграрному сектору, який мужньо виніс на своїх плечах 2022-й і 2023 роки. Попри окремі моменти, настрій аграріїв улітку можна охарактеризувати як помірно оптимістичний.

У календарі хлібороба відсутні роки, коли погода була б на боці тих, хто в полі. 2025-й укотре підтвердив, що стабільного клімату більше не існує — є лише адаптація. Весна була пізньою та холодною. Натомість літо принесло хвилі аномальної спеки, які чергувалися із зливами та градом, що локально пошкодили посіви в центрі та на півдні країни.

Особливо чутливими виявилися соняшник і кукурудза, які в період наливу зерна відчували нестачу вологи на значній частині площ. У центральних областях аграрії фіксують зменшення врожайності до 20% порівняно із запланованою (дані Гідрометцентру та Національної академії аграрних наук).

Осінь принесла чергові серйозні випробування: у третій декаді вересня зафіксовані заморозки як у повітрі, так і на поверхні ґрунту. У першій декаді жовтня температура продовжила знижуватися, а майже щоденні дощі створили негативне погодне тло, що уповільнило дозрівання та розтягнуло у часі збиральну кампанію. Суттєво зросли ризики втрат як в обсягах, так і в якості врожаю.

Соняшник: кількість та якість

Прогноз виробництва соняшнику різко погіршився через низьку урожайність: у середньому по країні вона становить 1,8 тонни/га. Тож можна розраховувати лише на 10,5 млн тонн зібраного соняшнику, кажуть песимісти. Окремі аналітики називають цифру 11,8 млн тонн (оцінка аналітичних компаній «АПК-Інформ», «Агроперспектива»).

Цікава деталь. Незалежно від сезону, погоди, цін аграрії поспішають зібрати соняшник: на відміну від кукурудзи, ще залишилося трохи більше мільйона гектарів. На сьогодні вже маємо більш як 7 млн тонн із 3,9 млн га. Торік на середину жовтня було 9 млн тонн, зібраних із понад 90% площ, або з 4,52 млн га (Мінекономіки, торік — Мінагро).

Соняшник для багатьох учасників аграрної спільноти — це щось більше, ніж стратегічний товар. Утім, навіть і він не витримує випробування погодою. Найбільші проблеми — насіння, яке висипається з кошиків, знижена олійність, підвищене кислотне число (до 4—8 %), непридатне для споживання та доступне лише для технічних потреб (дані НААН).

Кукурудза

Є перші 5 млн тонн кукурудзи, які зібрали лише із 15% площ. Торік на кінець другої декади жовтня країна мала більш як 13 млн тонн кукурудзи, тоді царицю полів зібрали з 60% площ.

Тож експорт кукурудзи в 2025/2026 суттєво відстає від минулого року: 1,2 млн тонн проти 4 млн (дані Мінекономіки). Погода зламала плани трейдерам, яким доводиться шукати партії та формувати лоти в умовах затримки збирання врожаю.

Вже по стрічках новин промайнули страшилки про те, що Україна втратила ринок Євросоюзу та Китаю через кукурудзу з Північної та Південної Америки. Можна заспокоїтися: ніхто нічого не втратив. Попри те, що обсяги продажів української кукурудзи на глобальні ринки нижчі, ніж у тієї ж Бразилії, місця під сонцем вистачить усім.

Аграрії вельми стримані: спочатку, кажуть, треба зібрати, бо через дощі кампанія змістилася в часі й подекуди вологість зашкалює. Нести додаткові витрати охочих мало, тож можна припустити, що кукурудзу таки залишать зимувати в полі. Кожен прийматиме рішення індивідуально: або збирати й потім витрачатися на сушіння, або залишати.

Господарства не вперше залишають кукурудзу на полі як озимину. Низькі ціни та висока вологість кукурудзи через затяжні дощі призвели колись до такого парадоксу. Тільки на Полтавщині 170 тис. га кукурудзи, вкриті снігом, чекали весни (дані «Агроперспективи»).

Схема, коли зволікають зі збиранням, аби дати зерну досохнути, — відома, але спокусливо небезпечна, стверджують агрономи. При середньодобовій температурі близько 5–6 °C і відносній вологості 80–90% інтенсивна вологовіддача практично припиняється. Плюс втрати можуть зростати: на 35-й день збиральних робіт — до чверті врожаю (дані НААН).

Можливий урожай — від 28 до 32 млн тонн. Південь у формуванні врожаю участі практично не бере.

Соя

Сої мали на середину жовтня 3 млн тонн із 1,3 млн га проти 5 млн тонн із 2,3 млн га торік. Збирання триває, як і розвиток хвороб та плісняви. Затримка збирання сої призводить до ризику висипання насіння, росту грибків, самозігрівання маси при вологості понад 16%.

Соя, найшвидше, рекордів не демонструватиме, однак позначку в 5 млн тонн має подолати.

Пояснювати не треба, хто лідирує в трійці обраних аграріями культур? Тим більше що сегмент соняшнику та соняшникової олії роками забезпечує виробникам і переробникам пристойну маржу.

Нові виклики

Коли в агро прийшли технології, кількість робочих рук у господарствах України різко скоротилася. І жнива як свято, що дякує землі, почало відходити в минуле.

Чиновники, промовляючи слово «жнива», бачать податки, валютну виручку, можливість формувати бюджети на майбутній рік. У роки, коли агросектор просідає, вся економіка відчуває наслідки.

Попереду нові виклики — сушіння, перевезення, зберігання, вдала реалізація. Осінь принесе не лише втому: цінові коливання, енергетичні ризики, логістичні обмеження.

Парадокс ситуації в тому, що погода, яка має допомогти врожаю рости, в окремі сезони стає головним ворогом. У часи технологій, глобальних ринків та інвестицій агровиробництво знову нагадує: успіх усе ще залежить від стихії.

І тут ще один парадокс: що більше виробник інвестує в урожай, то сильніше він залежить не від своїх зусиль, а від випадковості. Коли соняшник, кукурудза, пшениця ростуть на полі, вони не дотримуються умов контрактів і не враховують прогнозів аналітиків.

Тож кожен день дощу сьогодні має свою ціну — не в міліметрах опадів, а у втрачених доларах. Ми звикли до вислову, що зерно — це валюта. Так от погода — її головний регулятор.