Які далекобійні ракети "повітря-повітря" потребує Україна, але не може отримати від партнерів

Під час розмови з журналістами Володимир Зеленський констатував, що Україна не отримує ракети "повітря-повітря" з тією дальністю, яка потрібна. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Defense Express.

Які ракети "повітря-повітря" потребує Україна?

За словами Зеленського, з Францією наразі вдається домовлятися лише про MICA, що дозволяє уражати цілі на близько 80 кілометрів.

Водночас сама далекобійна ракета для винищувачів, яка необхідна для ефективної протидії російській авіації, так і не була названа. Але об'єктивно коло кандидатів просто мінімальне, бо у західних партнерів є лише дві ракети зі значною дальністю полоту – це останні версії американських AIM-120 AMRAAM - С-8 та D-3, а також найбільш далекобійна Meteor від європейського MBDA.

Щодо цифр дальності, то за даними більшості джерел, новітні AIM-120D-3 мають приблизну дальність на рівні 160 кілометрів (деякі джерела називають і 180 кілометрів), а для AIM-120C-8 також фігурує показник близько 160 кілометрів (попередня C-7 – близько 120 кілометрів). У свою чергу MBDA офіційно заявляє для Meteor дальність понад 200 кілометрів.

Проте в реальності "дальність" пуску ракети "повітря-повітря" – дуже динамічний параметр: вона залежить від відносного положення, швидкостей, курсів і висот літака-носія та цілі. У спрощеному прикладі ракета, випущена з висоти 10 кілометрів по неманевровій цілі на 5 кілометрів, досягне значно більшої відстані пуску, ніж випущена з малої висоти по маневровій цілі, що тікає. Будь-які наведені цифри – це умови ідеального сценарію.

Є ще поняття No Escape Zone – відстань, за якої ціль вже не встигає вийти з досяжності ракети; вона значно менша за максимальну дальність польоту у тих же умовах.

Втім за параметром No Escape Zone серед західних ракет Meteor залишається кращою і найбільш далекобійною. Але ключове питання – які літаки можуть застосувати цю ракету й за яких умов реалізують її повний потенціал. Наразі штатними носіями Meteor є передові версії Eurofighter, французькі Rafale у конфігурації F3R та шведські Gripen (C/D у подальшому E/F).

Просто інтегрувати Meteor на наявні українські F-16AM або на французькі Mirage-2000F5 (які можуть використовувати MICA) неможливо "з ходу". Навіть для Eurofighter інтеграція потребувала часу – німці лише у 2024 році вперше провели випробувальний пуск Meteor. Отже наразі в Повітряних силах України немає штатних носіїв цієї ракети. Ситуація може змінитися у 2026 році з отриманням вживаних Gripen C/D – і дуже бажано, щоб вони йшли разом із Meteor.

Крім того, потрібен і радар-літак ДРЛВ – Saab 340 AEW&C або інший подібний апарат, про передачу якого говорили ще навесні 2024 року. ДРЛВ важливий для автоматизованого цілевказання: щоб випустити далекобійну ракету, спочатку треба побачити ціль на достатній дальності, а бортова РЛС винищувача часто цього не забезпечує і сама по собі є суттєвим демаскувальним фактором.

Тому навіть отримання для українських F-16AM AIM-120C-8 (як це зробили Румунія та інші) без літака-ДРЛВ проблему не вирішить: потрібна "пара" – винищувач із далекобійною ракетою і літак-ДРЛВ, що в автоматичному режимі дає цілевказання.

Приклад важливості такої "пари" видно з найбільш масштабного останнього повітряного протистояння між Пакистаном і Індією в ніч на 7 травня 2025 року: Пакистан мав J-10C з далекобійним PL-15 і 12 ДРЛВ (Saab 2000 Erieye та ZDK-03), тоді як Індія, хоч і мала Rafale з Meteor, мала лише шість ДРЛВ (власні EMB-145AEW Netra та російські A-50EI) – і питання автоматизованого цілевказання стало вагомим фактором.

Що Зеленський казав про потребу у ракетах "повітря-повітря"?

• Зеленський на зустрічі з журналістами зазначав, що ракети "повітря-повітря", які має Україна, мають недостатню далекобійність.

• Він зазначив, що працює з Францією, щоб отримати ракети MICA на 80 кілометрів.

• Президент пояснив, що це комплексне питання. Щоб запускати ракети з літака, потрібно, щоб ворожа ППО не діяла в області пуску. Потрібно, щоб КАБи ворога не долітали, а для цього потрібне наше ППО.