Під землею на передовій: як шпиталь від “Сталевогофронту” Ахметова рятує життя українських військових —The Guardian

Цей стабілізаційний пункт, другий подібний на фронті, дозволяє медикам надавати допомогу пораненим військовим 24 години на добу в умовах відносної безпеки. Журналісти The Guardian відвідали об'єкт, вхід до якогоприхований чагарниками і веде через похилий  тунель на глибину шести метрів.

Найбезпечніше місце на передовій

Під землею розташована повноцінна операційна з кардіомоніторами та апаратами ШВЛ,  склади з медикаментами та кімната персоналу. Головна перевага такої конструкції  —  захист від постійних російських обстрілів.

«Ми перебуваємо на глибині 6 метрів під землею. Це найбезпечніший спосіб надавати  допомогу нашим пораненим військовим. І це убезпечує медичний персонал», — пояснив  журналістам хірург шпиталю, майор Олександр Головащенко.

Конструкція, що складається з чотирьох сталевих бункерів, здатна витримати прямі влучання 152-мм снарядів. Це критично важливо, адже, за даними правозахисних організацій, з 2022 року внаслідок атак на медичну інфраструктуру загинув 261 медичний працівник.

Нова реальність: Війна дронів

Щодня стабілізаційний пункт приймає 30–40 пацієнтів. Характер поранень змінився  порівняно з початком повномасштабного вторгнення.

«90% наших випадків пов'язано з атаками FPV-дронів. Кульові поранення трапляються  рідко. Це нова епоха — війна дронів», — зазначив хірург.

Військові, які потрапляють до шпиталю, підтверджують цю статистику. 28-річний Артем  Дворський, який дістав поранення ноги, розповів про атаку FPV-дрона:

«Війна — це жахливо. Хлопець поруч зі мною, Василь, загинув. Він упав, і тоді росіяни  скинули на нього ще одну гранату… У селі все зруйновано. Скрізь літають дрони,  валяються тіла — і наші, і їхні».

Дворський провів 43 дні на позиціях, куди припаси доставляли лише квадрокоптером, а після поранення йшов 5 кілометрів до точки евакуації.

Інший пацієнт, 38-річний Павло Філіпчук, який добровільно повернувся з Литви для  захисту України, отримав струс мозку в бліндажі:

«Раптом стало темно. Я нічого не відчував і не чув. Думаю, мені пощастило вижити. Мій  двоюрідний брат загинув. Вибухи не припиняються».

«Хтось має захищати нашу країну»

Попри тяжкі травми, багато бійців прагнуть повернутися на фронт. Тарас Миколайчук,  який отримав уламкове поранення в спину, зателефонував сестрі просто з лікарняного ліжка:

«У мене влучив уламок міни. Це був рикошет. Зі мною все гаразд».

Його плани після лікування, яке може тривати кілька місяців, однозначні: «Одужати... Після цього повернутися до своєї частини. Хтось же має захищати нашу країну».

Амбітний проєкт

Проєкт підземних шпиталів розроблено і фінансується компанією Метінвест, яка планує  звести загалом 20 таких об’єктів.  Голова Ради національної  безпеки України Рустем Умеров назвав їх «надзвичайно важливими для порятунку життів наших військових».

Для медиків робота в таких умовах — це безперервний марафон. Через загрозу повітряних  атак евакуація поранених іноді затягується на години або й дні, що призводить до  критичних ускладнень. Майор Головащенко згадує випадок, коли йому довелося провести  подвійну ампутацію пацієнту через надто довго накладений джгут.

Після надання першої допомоги бійців відправляють на подальше лікування до Дніпра. А медична бригада підземного шпиталю готується до прибуття наступних.

«Ми працюємо 24 години на добу, — каже Головащенко. — Це не припиняється».

Крім цього, «Сталевий Фронт» забезпечує військових технікою, дронами, автомобілями  та іншим необхідним обладнанням.

The Guardian — це одна з найвідоміших та найвпливовіших щоденних газет Великої  Британії, яка базується в Лондоні. Видання всесвітньо відоме своєю якісною  журналістикою, глибокими розслідуваннями та чіткою прогресивною редакційною позицією.

Сорти ранньостиглої малини на 2026 рік / © unsplash.com Обстріл заправки у Сумах ППО України / © ТСН