Росія прорахувалася: чому спроби знищити енергетику України стали черговою Чорнобаївкою для РФ

Росія витрачає купу грошей і ракет, щоб знищити те, що знищити неможливо: добитися повного відключення електроенергії в Україні просто нереально.

Як зазначив керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов, Росія своїми атаками намагається добитися повного відключення електроенергії в Україні, щоб викликати соціальне невдоволення. Але це марні зусилля.

Росія не здатна добитися повного відключення електроенергії в Україні, тому що це суто теоретично неможливо. Це доведено американськими науковцями. У Військовій академії США в місті Вест-Пойнт один із науковців захистив дисертацію на тему можливості впливу на супротивника шляхом масованих обстрілів його енергетичної інфраструктури. Завданням цієї праці було дослідити, чи можна створити блекаут в енергетичній системі шляхом масованого бомбардування з повітря.

Висновок цього дослідження був наступний. Це можливо зробити, але за двох умов:

Україна не має залежності від однієї-двох-трьох великих енергетичних об’єктів і має підтримку ззовні, про що свідчить Фонд підтримки енергетики в розмірі 1,2 мільярди гривень, який ще доповнюється коштами, за які закуповується додаткове обладнання. Тобто у випадку України ці умови не виконуються.

Крім того, автор дослідження зазначив, що атаки супротивника на цивільну інфраструктуру не лише не призводять до збільшення протестних настроїв у суспільстві, а й забезпечують більшу згуртованість населення навколо політичних лідерів цієї держави.

При цьому йшлося про "килимові бомбардування", тобто завдання ударів великою кількістю стратегічних літаків, наприклад, як діяли американці у В’єтнамі. Якщо навіть у США визнали, що навіть теоретично неможливо добитися повного відключення електроенергії, то що тоді говорити про Росію? Адже сили і засоби США неспівставні з силами та засобами РФ.

Втім, є одне "але". Все це не означає, що Росія не може завдати шкоди енергетичній системі України. І вона намагається хоча б завдати шкоди. Ця тактика РФ складається з двох кроків:

Тож зараз перед нами постає завдання – забезпечити якомога щільніший захист ключових об’єктів енергосистеми, причому цей захист має бути активним. Тому що жоден інженерно-технічний захист не здатен убезпечити об’єкт від ракетних ударів і концентрованих ударів великою кількістю "шахедів". Адже якщо ви постійно битимете людину по голові, навіть якщо вона в шоломі, то все одно отримає струс мозку. Так само і тут. Навіть другий рівень захисту, навіть бетонні арки і споруди можуть тільки зменшити шкоду, але коли прилітає три-чотири десятки "шахедів" через шпарини в активному захисті, які вже давно потрібно було заліпити, то про що тут можна говорити?

Отже, загального виведення з ладу всієї енергетичної системи і занурення України в темряву Росія не зможе досягнути. Цього не буде. Але будуть вимкнення, які потрібні для стабілізації роботи системи і проведення ремонтних робіт. Чим щільнішим буде захист, тим менше буде таких вимкнень.

Тож розрахунок росіян на те, що вимкнення електроенергії спричинять соціальне невдоволення, є помилковим. Але вони цього не розуміють. Тут схожа історія, як і з "Буревесником", який родом з 50-60-х років, але його називають у Росії "аналоговнетним вооружением". Американці відмовилися від того, що видається росіянами за суперову ракету, ще в 70-х роках і сказали, що це не перспективна розробка, бо ця зброя нерезультативна і неефективна. А Путін подає це як величезне досягнення російського ВПК. Те саме і з "Орешником", і з танком "Армата", і з лазерними системами, і іншим мотлохом.

Путіну сказали, що ефект від ударів по енергетиці буде, він дав команду бити, от вони й луплять по ній, як по аеродрому в Чорнобаївці. Енергетика – це чергова Чорнобаївка для росіян. Досягнень у цій справі в них немає і не буде.

Все це робиться Росією з розрахунку на власних споживачів полови, яку подають російські телеканали. Це все розраховано на росіян. Тому й лунають постійні заяви, що Росія вдарила по тому, тому і тому, сипляться фото і відео, які показують, як усе в Україні горить-палає, як країна в темряві, як усі ходять з ліхтариками тощо. Це потрібно для того, щоб показати російському населенню бодай якісь досягнення. Там уже навіть не приховують, що обстрілюють цивільну інфраструктуру. Не будуть же вони показувати, як палають їхні власні НПЗ, бо то все "хлопки", "задымления из-за курения в неположенном месте".

Якщо говорити про відключення електроенергії в Києві, то передусім зазначу: слово "блекаут" слід викреслити з лексикону українських журналістів. Блекаут – це коли система не може відновитися після збою, а в Україні система може відновитися після збоїв. У нас жодного разу не було блекауту – була лише загроза блекауту 23 листопада 2022 року, але тоді добре спрацювали диспетчери Укренерго, які дуже вдало переконфігурували систему в ручному режимі. Тоді блекауту вдалося уникнути.

Тож жодних блекаутів в Україні не буде. Можуть бути тільки вимкнення за командою диспетчера Укренерго. І тут ми впираємося в той другий крок, про який йшлося вище, тобто намагання РФ від’єднати правобережжя від лівобережжя.

Повертаємося до Києва – він у нас розташований на обох берегах. І навколо Києва багато ліній електропередач, зокрема високовольтних, які з’єднують правобережжя з лівобережжям. Тому в Києві нестача електричної енергії виникає через те, що велика кількість енергії йде транзитом через наш регіон на лівій берег України, щоби компенсувати там нестачу. Саме тому і вводяться графіки стабілізаційних відключень.

Хоча енергії, яку генерують станції Київського регіону, а також яка надходить з інших станцій, достатньо для забезпечення киян. Але Київ – це теж частина Об’єднаної енергосистеми, тому київська система допомагає іншим, яким значно важче, ніж киянам.

Отже, Росія і далі витрачає гроші, ракети й "шахеди", щоб спробувати знищити те, що знищити неможливо. І все це робиться для того, щоб було що продемонструвати росіянам, щоб "зет-блогерам" було про що писати, адже жодних великих досягнень у Росії немає.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея", експерт з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі, спеціально для Главреда