У РФ "успішно випробували" ядерну торпеду "Посейдон": реальна зброя чи порожні погрози

Російський лідер у властивій йому манері заявив про унікальність розробки, зазначивши, що у світі нібито "немає нічого подібного до Посейдона". У зв'язку з цим західні військові експерти спробували з'ясувати, що собою являє нова російська зброя і яку загрозу вона може нести.

Як повідомляє Reuters, експерти з контролю над озброєннями кажуть, що ця зброя порушує більшість правил ядерного стримування. За їхніми оцінками, вона може нести боєголовку потужністю 2 мегатонни і, можливо, живиться від реактора з рідиннометалевим охолодженням (РМТ). Причому Путін стверджує, що потужність "торпеди судно дня", як іноді називають цю розробку, начебто перевершує навіть найперспективнішу міжконтинентальну ядерну ракету "Сармат".

Можливості "Посейдона" — оцінка аналітиків

Своєю чергою експерти з Army Recognition детально описали ситуацію з ядерною торпедою росіян. В аналітичному матеріалі йдеться, що "Посейдон", також відомий під індексом 2М39, — це великий автономний підводний апарат з ядерною енергетичною установкою, призначений для тривалих океанських переходів і доставки потужних зарядів до прибережних цілей.

Однак оцінки його параметрів — швидкість, глибина, тип реактора, бойова міць — певною мірою спекулятивні та часто повторюють версії, озвучені російською стороною від моменту появи апарата в публічному обговоренні.

Носієм для "Посейдона" вважають спеціальний підводний човен К-329 "Бєлгород" (проєкт 09852), який передано ВМФ РФ 2022 року і який традиційно згадують як потенційний носій до шести таких апаратів. При цьому масштаби розгортання обмежені: дві-три субмарини й мала кількість апаратів 2М39 не дають змоги говорити про створення повноцінного флоту для такої зброї.

Також експерти зазначили, що навіть за умови успішної інтеграції рухової установки залишаються відкритими ключові питання: точність наведення на міжконтинентальній дистанції, скритність, управління в глибоководних районах і безпека транспортування ядерної боєголовки. Без підтверджених даних випробувань ці характеристики залишаються лише припущеннями.

Небезпека "Посейдона"

Проте якщо заявлені параметри хоча б частково відповідають проєктним, "Посейдон" може стати елементом так званого "другого удару" — потайного, повільного, але гарантованого.

Так у разі кризової ситуації ядерна торпеда може залягти на глибині, а потім прискориться для досягнення мети. Наприклад, перехід у 3300 морських миль (6100 км) від Норвезького моря до східного узбережжя США зі швидкістю 50 вузлів триватиме 66 годин, а за швидкості у 30 вузлів — до 110 годин, але більша частина шляху відбуватиметься на більш низьких швидкостях для збереження скритності.

При цьому, попри західні розробки в галузі моніторингу океану і підводного виявлення, нейтралізація такого апарату — завдання гранично складне. За словами аналітиків — такий сценарій нагадуватиме гру в "кішки-мишки".

Водночас розмови про те, що застосування "Посейдона" викличе цунамі, викликають питання. Річ у тім, що торпеда, найімовірніше, нестиме заряд менше ніж 23 кілотонни, а як відомо, вибух 25 липня 1946 року американської бомби "Бейкер" по атолу Бікіні не спричинив цунамі заввишки у сотню метрів.

Однак експерти підкреслюють, що застосування такої зброї пов'язане з колосальними ризиками. Підводний ядерний вибух поблизу узбережжя призведе до масових руйнувань, радіаційного зараження і стратегічної ескалації, що фактично означає перехід до обміну ядерними ударами.

"У стратегічному плані ядерний удар по території НАТО або США чи поблизу неї майже напевно розглядатиметься як застосування стратегічної ядерної зброї, що потягне за собою удар у відповідь згідно з наявною доктриною. Саме ці ескалаційні сходи пояснюють, чому багато аналітиків вважають, що головна цінність "Посейдона" — психологічна і політична, а не зміна ядерного балансу", — підсумували експерти.

Раніше Володимир Путін заявив про успішне випробування перспективної ракети "Буревісник" з ядерною енергетичною установкою. Деякі експерти вважають, що зброя нібито зможе обходити передову американську систему ПРО "Золотий купол", яка створюється для захисту від балістичних і гіперзвукових ракет.