Зустріч Трампа та Сі: «війна» відкладається на рік — що домовленості США та Китаю означають для України

Американський президент оцінив ці «дружні» й «дивовижні» переговори на 12 із 10 балів, додавши, що з китайським лідером вони «домовилися майже про все». Зустріч Трампа та Сі у місті Пусан у Південній Кореї тривала 1 годину 40 хвилин. Попри традиційну схильність президента США перетворювати кожну зустріч із закордонними лідерами (принаймні у себе в Овальному кабінеті) на шоу для преси, переговори з лідером КНР минули без жодних заяв для ЗМІ.

Головним їхнім підсумком стало відтермінування торгової війни між США та Китаєм на рік — до листопада 2026 року, коли в Америці відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Вашингтон знизить мита на китайський експорт від 57% до 47%. Натомість Пекін розблокує експорт рідкоземельних елементів, які використовуються зокрема в оборонній промисловості, а також купуватиме американську сою та іншу с/г продукцію.

Проте домовленість не кінцева. Над фінальною угодою сторони продовжать працювати, що багато експертів називають лише тимчасовим перемирʼям. До того ж, з огляду на стислі заяви за підсумками зустрічі, ширшого кола питань — прямої підтримки Китаєм російського ОПК, Тайваню та посилення власних військових спроможностей Пекіна — Трамп і Сі або торкнулися досить побіжно, або взагалі не обговорювали. Наприклад щодо війни Росії проти України, за словами Трампа, Китай готовий приєднатися до мирних зусиль США.

Тож що ця перша за довгий час зустріч Трампа та Сі означає передусім для України? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

«Ні» торговій війні: принаймні поки що

До перших від початку другого президентського терміну Трампа переговорів із Сі була без перебільшення прикута увага всього світу. Востаннє вони особисто бачилися шість років тому на саміті G20 в Японії, коли між США та Китаєм теж вирувала торгова війна. Проте тоді Пекін не обмежував експорт рідкоземельних елементів, які є критичними для оборонної промисловості, та не був відкрито на боці Росії у війні проти України, допомагаючи їй обходити до 90% всіх західних санкцій.

До зустрічі в Південній Кореї сторони підійшли в критичний момент. ТСН.ua вже писав, що, контролюючи близько 70% видобування та ще 90% переробки рідкоземельних елементів, від 1 грудня Китай мав розширити обмеження на їхній експорт. Передбачалося, що всі компанії, які мають будь-який зв’язок з іноземними оборонками, не зможуть отримати ліцензії на експорт рідкоземельних елементів. На додачу КНР погрожувала обмежити їхній продаж країнам, які захочуть зробити накопичення.

Рідкоземельні елементи є у всьому, чим ми користуємося кожен день: мобільні телефони, комп’ютери, автомобілі тощо. Проте зараз, коли світ по суті ввійшов у нову гонку озброєнь, надто коли Трамп вимагає від союзників по НАТО збільшення оборонних видатків до 5% ВВП, рідкоземи критично важливі для ОПК будь-якої країни. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземельних елементів. Ракети «Томагавк», які Україна просила у США, підводні човни, радіолокаційні системи, розумні бомби, БПЛА — все це містить рідкоземи, без яких на сьогодні сучасна армія неможлива.

Тому в діях Пекіна щодо обмеження експорту рідкоземів експерти вбачали набагато серйозніші цілі, ніж просто підвищення ставок у торговій війні зі США, — завадити Заходу переозброїтися, що збігається з інтересами Кремля.

Проте й КНР, вочевидь, зараз невигідні додаткові 100% американські тарифи на китайський експорт, які Трамп погрожував застосувати вже від 1 листопада цього року. Як і збори, нещодавно запроваджені США, за входження китайських суден і кораблів, які виготовлені в КНР (Пекін контролює 53% світового ринку комерційного суднобудування), до американських портів.

Тож у Південній Кореї Трамп і Сі оголосили про торговельне перемирʼя, принаймні поки що, адже це не вигідно обом сторонам. До того ж, разом зі скасуванням заборони на експорт рідкоземельних елементів Пекін також погодився відновити закупівлі американських с/г товарів, зокрема сої. Американські фермери, які її вирощують, а серед них чимало виборців Трампа, експортували врожаї переважно до Китаю й зазнали серйозних збитків цього року.

А от угоду щодо продажу американського сегменту китайської соцмережі TikTok Сполученим Штатам Трамп і Сі так і не уклали, відклавши це питання «на потім».

Про що не домовилися: Україна і Тайвань

Дорогою до Вашингтона на борту Air Force One Трамп заявив, що питання Тайваню та закупівель Китаєм російської нафти на зустрічі з Сі не обговорювалися. Хоча у дописі на Truth Social за підсумками переговорів президент США зазначив, що «Китай також погодився розпочати процес закупівлі американської енергії».

«Фактично, може відбутися дуже масштабна угода щодо купівлі нафти та газу у великого штату Аляска. Наші відповідні енергетичні команди зустрінуться, щоб побачити, чи можна укласти таку енергетичну угоду», — також зазначив Трамп.

Проте ні МЗС КНР, ні Сі Цзіньпін це не підтвердили, наголосивши, що «Трамп з нетерпінням чекає візиту до Китаю на початку наступного року та запрошує президента Сі Цзіньпіна відвідати Сполучені Штати». Не підтвердили в Пекіні й розмову Трампа та Сі про війну Росії проти України. Хоча, за словами президента США, це питання порушувалося дуже гостро.

«Ми довго про це говорили. Ми обидва працюватимемо разом, щоб побачити, чи зможемо чогось досягти. Ми погоджуємося, що сторони воюють й іноді, мабуть, доводиться дозволяти їм воювати. Божевілля. Але він (Сі — Ред.) нам допоможе, і ми будемо працювати разом щодо України», — додав Трамп.

Але як і у випадку з американською нафтою та газом з Аляски, які начебто може купувати Китай, не треба сподіватися, що Пекін публічно підтвердить факт обговорення питання війни Росії проти України, яку в КНР продовжують називати «внутрішньою українською кризою». Не кажучи вже про зміну політики Китаю.

The Wall Street Journal, посилаючись на дані західних розвідок, пише, що Китай є ключовим зовнішнім постачальником для російського ОПК. До того ж, наприкінці вересня Королівський Обʼєднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) у своїй статті наголосив, що Росія погодилася оснастити та навчити Народно-визвольну армію Китаю десантувати бронетехніку та розвідувальні засоби для військового захоплення Тайваню.

Щоправда, за кілька годин до зустрічі з Сі Трамп демонстративно підвищив ставки, публічно доручивши Пентагону вперше від 1992 року поновити випробування ядерної зброї «на рівних умовах» з Росією та Китаєм. А ще раніше президент США схвалив запит Південної Кореї на будівництво атомного підводного човна на американській верфі, що посилить здатність Сеула відстежувати кораблі Китаю та Північної Кореї.