Заява Трампа про відновлення випробувань ядерної зброї поглибить недовіру між США та Китаєм — NYT

Коли президент США Дональд Трамп незадовго до переговорів з китайським лідером Сі Цзіньпіном оголосив про наказ Пентагону відновити випробування ядерної зброї, він, можливо, ненавмисно ще більше поглибив одну з найскладніших проблем між двома країнами: конкуренцію у сфері ядерної зброї, пише NYT.

У четвер, 30 жовтня, Трамп заявив, що через програми випробувань інших країн він доручив Пентагону розпочати випробування американської ядерної зброї “на рівноправній основі”. Такий крок, можливо, був спровокований заявою російського диктатора Владіміра Путіна кілька днів тому, про те, що РФ успішно випробувала крилату ракету з ядерним двигуном, хоча випробування не передбачало вибухів.

Рух у напрямку відновлення випробувань ядерної зброї ще більше загрожуватиме договору, який протягом десятиліть обмежував їх проведення усім країнам, крім декількох.

“Якщо Сполучені Штати дійсно відновлять ядерні випробування, це, на мою думку, фактично дасть Китаю і Росії карт-бланш на відновлення ядерних випробувань на повну потужність, чого жодна з цих країн не робила вже протягом багатьох років”, — каже старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Анкіт Панда.

“Режим нерозповсюдження ядерної зброї наразі перебуває під величезним тиском. Росія, Китай і США не можуть навіть домовитися про основні принципи, які забезпечують функціонування режиму нерозповсюдження”, — додав він.

Адміністрація президента США, або і сам Трамп можуть уточнити його коментарі в найближчі години або дні. Анкіт Панда й інші експерти висловили думку, що Трамп, можливо, мав на увазі намір провести випробувальні запуски ракет, здатних нести ядерні боєголовки, а не підземні вибухи ядерних пристроїв.

Пізніше, коли президента США запитали про його коментарі щодо випробувань ядерної зброї, Трамп натякнув, що його рішення не зовсім стосується Китаю. 

“Це стосувалося інших. Здається, вони всі проводять ядерні випробування”, — сказав він, не називаючи жодної країни.

Але самі лише войовничі слова Трампа можуть посилити обережність Пекіна щодо ядерних намірів США. Ядерна зброя є однією зі сфер, де недовіра між Китаєм і Штатами поглибилася, а перспективи швидкого досягнення згоди — незначні.

Під керівництвом Сі Цзіньпіна Китай швидко нарощує свій ядерний арсенал після десятиліть збереження порівняно скромних ядерних сил. За даними дослідження, опублікованого на початку цього року експертами Федерації американських вчених, Китай має близько 600 ядерних боєголовок, більшість з яких призначені для наземних ракет. Це все ще значно менше, ніж тисячі ядерних боєголовок у США і Росії.

Однак швидкість нарощування військової потужності Китаю, а також зростання загрози з боку Москви спонукали Вашингтон до швидшої модернізації своїх ядерних сил, щоб стримати двох великих супротивників.

“Росія майже завершила модернізацію всіх своїх ядерних сил, а Китай модернізується і нарощує арсенал із вражаючою швидкістю”, — заявив сенаторам під час слухань щодо затвердження на посаді на початку цього року заступник міністра війни США Елбрідж Колбі.

Новий план розвитку Китаю, короткий варіант якого був опублікований цього тижня, передбачає “посилення стратегічних можливостей стримування” — термін, що включає ядерні сили, як військовий пріоритет на наступні п'ять років. А минулого місяця Китай продемонстрував свою дедалі ширшу колекцію ракет здатних нести ядерні боєголовки, включаючи ті, що можуть запускатися з підводних човнів і бомбардувальників, на військовому параді в Пекіні.

Сі використав парад, щоб підкреслити зрілість “ядерної тріади” Китаю, тобто здатність становити загрозу ворогам ядерним ударом із суші, моря та повітря, каже Лін По-Чоу з тайванського Інституту досліджень національної оборони та безпеки.

Темпи ядерного нарощування Китаю будуть продовжуватися і не зміняться тільки через заяву Трампа про випробування ядерної зброї, вважає Лін.

Супутникові дані свідчать про те, що Китай, можливо, готує об'єкти для проведення підземних ядерних випробувань, ймовірно, аби продемонструвати, що він може відповісти аналогічними діями, якщо інші країни відновлять випробування.

Китай провів своє перше ядерне випробування в 1964 році, а останнє — в 1996 році, безпосередньо перед тим, як більшість країн ухвалили Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, який встановлює глобальний мораторій на такі випробування. Китай, як і США, підписав, але не ратифікував цей договір.

Пекін провів загалом близько 45 випробувань, що менше, ніж сотні випробувань, проведених Штатами або Росією. Як результат, китайським ученим, які займаються ядерною зброєю, ймовірно, довелося працювати з меншою кількістю даних, ніж вченим інших наддержав, для розробки своїх боєголовок. З 1996 року Китай та інші ядерні держави перевіряли боєголовки, використовуючи випробування, які не передбачали атомних вибухів.

Однак супутникові знімки виявили відновлення будівництва в Лоп-Нур, китайському ядерному випробувальному полігоні в Сіньцзяні, найзахіднішому регіоні країни. Два експерти, Ренні Бабіарз і Джейсон Ван, написали в недавньому дослідженні стосовно цього району, що така діяльність включає будівництво нових тунелів, які можуть бути використані для підземних ядерних випробувань, що може допомогти в розробці нової ядерної зброї.

Якщо Трамп дійсно накаже провести нові ядерні випробування, то США знадобиться близько 18 місяців, щоб підготувати ймовірний полігон у Неваді, вважає експерт Фонду Карнегі Анкіт Панда. Китай і Росія, за його словами, можуть діяти дещо швидше.

Останнє повномасштабне ядерне випробування Сполучені Штати провели у вересні 1992 року на полігоні в Неваді. Воно стало завершенням програми, яка розпочалася в 1945 році та включала понад тисячу вибухів у Неваді, на Алясці, у Тихому океані та інших місцях.

Після цього США підтримували боєготовність свого ядерного арсеналу за допомогою комп’ютерного моделювання та інших тестів.