"Більшість не повернеться": експерт розповів, як виїзд молоді за кордон вплине на мобілізацію

Як розповів Коваленко у коментарі "ТСН", країна фактично втрачає дві важливі складові одночасно: потенційних захисників та економічно активних громадян, які могли б працювати, сплачувати податки й підтримувати бюджет.

"Я ставлюсь негативно до цього. Вважаю, що це була помилка. Ми не тільки втрачаємо потенційний людський ресурс, який міг би стати потенційним захисником. Ми втрачаємо професійний ресурс, який би сплачував податки та підтримував би економіку. Я більш, ніж впевнений, що більша частина тих, хто виїжджає, ця вікова категорія, — вони не повернуться", — зазначає він.

Росія готує щомісячний призов: що це означає для України

Також, для матеріалу видання він розповів, що Росія готується суттєво наростити свої можливості з поповнення армії. Зокрема, з 2026 року у РФ планують перейти на цілорічний обов’язковий призов замість сезонного, і це може означати близько 40 тисяч призовників щомісяця лише за рахунок строкової служби. Додатково працюватиме система контрактного набору, яка вже зараз забезпечує приблизно 30 тисяч людей на місяць. Сумарно це може давати близько 850 тисяч нових військових на рік.

Коваленко наголошує, що Україна не може конкурувати з РФ у кількості особового складу, тому необхідно робити акцент на ефективності та технологічних рішеннях.

"Ми ніяк та ніколи не мали можливості конкурувати з Росією щодо залучення людського ресурсу. Тому для нас важливо використовувати не такі "сокирні" методи, примітивні, мовляв, давайте завалимо їх "м’ясом". Це не буде працювати проти РФ, тому як у неї його набагато більше", — наголошує він.

Експерт вважає, що система мобілізації має бути не примусовою, а мотивуючою. Мова йде про фінансові стимули, прозорі механізми зарахування служби, а також соціальні гарантії для військових і ветеранів.

"Ми повинні були давно перейти на мобілізацію, яка була б фінансово привабливою, фінансово мотивованою. Але цього досі не відбувається", — додає Коваленко.

Щодо ситуації на полі бою він зазначає, що Україні потрібно активніше зміцнювати оборонні лінії — застосовувати протипіхотні мінні поля, інженерні загородження, системи дистанційного ураження. Ці заходи дозволяють зменшити залежність від чисельності особового складу та підвищити втрати противника.

Окремо Коваленко застерігає, що Росія у 2026 році може піти ще далі — законодавчо прирівняти строковиків до контрактників та почати їх масово відправляти на фронт, і це означатиме ще більший тиск чисельністю.

Попри ці загрози, експерт вважає, що Україна здатна адаптуватися. Для цього потрібні своєчасні рішення, оновлення підходів до оборони та чіткий пріоритет — зберегти людей, використовуючи ресурси з максимальною ефективністю.

"Свого часу нам вдалося зупинити росіян у їхній механізованій перевазі. У них було набагато більше техніки, ніж у ЗСУ. Зараз ми бачимо, наскільки вони в цьому виснажені. Питання виснаження російського людського ресурсу — це ще більший виклик. І цей процес повинен бути поставлений не в форматі "скільки нам треба мобілізувати", а як нам треба мобілізувати", — підсумовує Коваленко.

Нагадаємо,Львів нині лідирує за виїздом молоді за кордон: близько третини працівників закладів харчування вже поїхали або планують це зробити. У Києві, Харкові та Дніпрі така тенденція менш відчутна.

Також Фокус писав, що, за словами нардепа Романа Костенка,багато 19–20-річних укладають короткі "молодіжні" контракти, які дозволяють виїхати за кордон після року служби. Частина молодих іде на фронт із думкою "відслужити та поїхати, якщо виживуть".