Чорне море під ударом: токсини, міни та економічні втрати через зруйновані порти

Токсичні води, загибель флори й фауни: війна перетворює Чорне море на зону екологічного лиха

Екологи б’ють на сполох: через російську агресію екосистема Чорного моря перетворюється на небезпечну токсичну пастку. Вибухи мін, затоплені судна, паливо та важкі метали, що потрапляють у воду, нищать усе живе.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що у акваторії Чорного моря виявили понад 20 тисяч мін і вибухонебезпечних предметів. Вони не лише створюють ризик для судноплавства, а й руйнують донні екосистеми, місця нересту риб і ареали проживання безхребетних.

"Кожен підрив створює гідродинамічну хвилю, яка змітає все навколо — донні спільноти мідій, устриць, крабів, які виконують ключову роль в очищенні води. Один великий вибух може знищити до 95 відсотків живих організмів у радіусі 50-100 метрів", — говорить експертка.

Та це лише частина проблеми. Разом із уламками техніки у воду потрапляє паливо, мастила, важкі метали — свинець, кадмій, ртуть, цинк. Усе це осідає в тканинах риб і молюсків і поступово отруює всю екосистему.

"Біля Одеси рівень нафтопродуктів у водоростях і мідіях перевищує норму у 5–7 разів, а важких металів — у 3–4", — підкреслила голова ВЕЛ.

Екологи зазначають, що дії російських окупантів в Чорному морі також порушили міграційні шляхи дельфінів та риб, які особливо чутливі до гідроакустичного шуму.

"За час війни через акустичні травми, отруєння та брак корму загинуло понад 50 тисяч дельфінів — це близько 20 % популяції трьох видів, що мешкають у Чорному морі (афаліна, білобочка і морська свиня). Також спостерігається масова загибель безхребетних та риб у прибережних зонах, особливо в районах Миколаївської та Одеської областей, де зафіксовано значне зменшення кількості бичкових, камбали та ставриди", — зазначає Тетяна 

Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році ситуація в Чорному морі ще більше загострилася. До води потрапили токсичні відходи, важкі метали, каналізаційні стоки та органічні залишки. Солоність води різко знизилася, що стало шоком для морських мешканців, які звикли до стабільних умов.

"У прибережних районах солоність впала з типових 13–18 % до 3,95 %. Це серйозний стрес для морських організмів. Крім того, у воді зафіксовано перевищення концентрацій амоній‑азоту до 13,8 разів від норми та підвищення рівня важких металів у 3–9 разів, а вміст завислих речовин зріс у 1,6–5,2 рази",- говорить Тетяна Тимочко.

Ці зміни порушили природну рівновагу води, створили токсичні умови для морських організмів і спричинили зміни у трофічних ланцюгах, що призвело до зменшення популяцій дрібної риби та безхребетних, від яких залежать більші мешканці моря.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують: Чорне море потребує лікування. Відновити його екосистему цілком можливо, але це реально лише після завершення бойових дій. Тривалість відновлення залежатиме від масштабу шкоди, яку завдала війна.

"Перш за все потрібно очистити море від вибухонебезпечних предметів, нафтопродуктів, важких металів і токсичних речовин, а далі відновити природні процеси, створити охоронні морські зони, нерестовища та підтримати баланс мікроорганізмів і водоростей. Постійний моніторинг води дозволить оцінювати стан екосистеми та своєчасно коригувати заходи, щоб ефективно відновлювати біорізноманіття і стабільність моря", — пояснює експерт Тетяна Тимочко.

Економіка під прицілом: падіння експорту, рибалки без улову й туризм без гостей

Чорне море завжди було ключовою артерією української економіки. До повномасштабного вторгнення Україна мала 13 морських портів для міжнародної торгівлі, через які проходила більшість експорту, зокрема понад 70% зерна. Але російська агресія різко змінила ситуацію. Через блокаду залишилися функціонувати лише три морських порти — Одеса, Чорноморськ і Південний.

"Сьогодні весь блок портів Дніпровських на Чорному морі не працює — ні Херсон, ні Миколаїв не функціонують. Раніше там був великий обсяг портового господарства і великий рух. Зараз працюють лише три порти, решта або окуповані, або заморожені. Щоб компенсувати втрати, ми запустили Дунайські порти: раніше вони були слабенькі, а зараз уже активно працюють і допомагають підтримувати експорт", — пояснює економіст Олег Пендзин.

У Міністерстві розвитку громад та територій України повідомили, що незважаючи на обмеження, через українські порти Чорного моря у 2024 році було експортовано 97,2 млн тонн вантажів. Близько 60 млн тонн від загального обсягу склала аграрна продукція. Цього року з січня по червень 2025 року українські морські порти обробили лише близько 40 мільйонів тонн вантажів.

"Зниження експорту цього року зумовлене, перш за все, меншим врожаєм (Станом на 31 жовтня 2025 року України зібрала приблизно 40,2 млн тонн зернових ) та скороченням посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію українських територій. Раніше експортний потенціал України складав близько 50 мільйонів тонн, а зараз — максимум 20–30. Під ті порти, що залишилися, цей обсяг відповідає", - пояснює економіст Олег Пендзин.

Морське страхування і фрахт стали серйозною проблемою для українського експорту. Через воєнні ризики страховики вводять надбавки «war-risk» для суден, які проходять через Чорне море, що значно підвищує вартість перевезень.

Війна завдала серйозних збитків і рибній галузі. Через повномасштабне вторгнення Україна втратила значну частину вилову риби, рибні порти та пошкоджені місця нересту. 

"Це спричинило прямі втрати для рибальських господарств, перервало ланцюги переробки та знизило доходи прибережних громад. Відновлення екосистем потребуватиме окремих інвестицій і часу", — пояснює економіст Олег Пендзин.

Крім того, постраждала курортна індустрія на українському узбережжі Чорного моря. Небезпека для туристів, руйнування інфраструктури, відхід інвесторів і падіння попиту роблять відновлення туризму повільним. Це б’є по малому бізнесу, готелях, ресторанах та сервісах.

Пендзин наголошує, що удари по портах — термінали, елеватори, доки та під’їзні шляхи — завдали серйозних збитків і створили великі довгострокові витрати на їх відновлення.

 "Щоб повністю привести всі портові об’єкти до ладу після атак, потрібно близько одного мільярда євро. Це робить експорт дорожчим і знижує конкурентоспроможність України", — пояснює експерт.

Такі проблеми зачіпають не лише нашу економіку, а й світові ринки, оскільки витрати на постачання стають дорожчими і менш передбачуваними для країн-імпортерів.