Як Сі Цзіньпін користується відсутністю Трампа на економічному форумі в Азії — Reuters

Коли в четвер, 30 жовтня, президент США Дональд Трамп залишив Південну Корею після переговорів із китайським колегою Сі Цзіньпіном, лідер Китаю вирушив на саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Цей момент відобразив зміну в глобальному економічному лідерстві: Трамп повертається додому, а Сі готується до фестивалю багатосторонньої дипломатії, який Америка зараз вважає другорядним, пише Reuters.

Це уособлює зміну в боротьбі за вплив в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де знаходяться економіки світу, які швидко розвиваються, та критично важливі ланцюги поставок, що постраждали через мита Трампа.

У той час як Вашингтон підтримує бар'єри та двосторонні угоди, Пекін позиціонує себе як передбачуваний лідер вільної та відкритої торгівлі — роль, яку США відігравали протягом десятиліть.

“Ми повинні практикувати справжню багатосторонність і посилювати авторитет та ефективність багатосторонньої торговельної системи, ядром якої є СОТ”, — заявив Сі лідерам на відкритті АТЕС, маючи на увазі Світову організацію торгівлі.

Сі закликав учасників саміту, серед яких від США був міністр фінансів Скотт Бессент замість Трампа, “оновити міжнародні економічні й торговельні правила, щоб відобразити зміни, що відбуваються, і краще захистити законні права та інтереси країн, що розвиваються”.

Однак багато азійських країн з обережністю ставляться до заявленої підтримки Китаю, зважаючи на жорстку військову позицію Пекіна в регіоні, домінування Китаю у виробництві, а також його готовність застосовувати експортний контроль та інші інструменти в торговельних суперечках.

Рішення Трампа пропустити саміт АТЕС знаменує кардинальну зміну в ставленні Вашингтона до форуму, який США допомогли створити разом з Австралією в 1989 році в межах американської концепції після холодної війни щодо об'єднання економік регіону за допомогою торгівлі.

Президент США шокував світові ринки своїми тарифами і змусив більшість економік вступити в жорсткі двосторонні переговори та брати на себе зобов'язання щодо інвестицій на сотні мільярдів доларів.

На форумі представник США в АТЕС Кейсі Мейс охарактеризував присутність Америки на заході як “дуже сильну”, додавши, що графіки “не збігалися ідеально, аби президент Трамп міг залишитися на всіх заходах”.

Через кілька годин після повернення до Вашингтона з турне Азією Трамп разом із першою леді США Меланією Трамп провів вечірку з нагоди Гелловіна в Білому домі.

Китай намагається скористатися невизначеністю, спричиненою політикою Трампа, за допомогою дипломатії та розширення впливу на ринки, які є ще більш важливими для Пекіна в умовах уповільнення економічного зростання та звинувачень Заходу в тому, що Китай сприяє глобальному надлишку виробничих потужностей через дешевий експорт.

Перебудова торговельної системи є для Китаю не просто тактичним ходом, а довгостроковою стратегією. Крім заяв, Пекін уже вжив заходів. Під час поїздки до Малайзії минулого тижня прем'єр Держради Китаю Лі Цян взяв участь у саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії в Куала-Лумпурі та підписав оновлену угоду про вільну торгівлю між Китаєм та АСЕАН.

Як і з АТЕС, контраст із Вашингтоном був очевидним. За шість годин інтенсивних зустрічей на форумі АСЕАН Трамп уклав чотири торговельні угоди, але жодна з них не зменшила торговельних бар'єрів США, деякі навіть містили додаткові погрози. Зокрема, угоди передбачають, що якщо країна-учасник поглиблює відносини з іншою країною і це ”загрожує важливим інтересам США”, то вона зіткнеться з додатковими митами, що, на думку експертів, є натяком на Китай.

“Оновлена угода про вільну торгівлю лише зміцнює панівну позицію Китаю в плані регіонального економічного співробітництва. Для порівняння, двосторонні торговельні угоди США з окремими країнами є значно більш обмеженими”, — сказав аналітик Центру Стімсона Юн Сун, маючи на увазі угоду між Китаєм і АСЕАН.

Ціна вільної торгівлі

Хоча на саміті АТЕС не очікувалося жодних політичних проривів, присутність Сі, а також прем'єра Лі Цяна на саміті АСЕАН — це потужний сигнал про те, що Китай інвестує в побудову відносин з країнами регіону, вважають аналітики.

Аналітик Юн Сун каже, що порівняно з такою “постійною присутністю” Китаю, США “неминуче виглядають вибірковими й умовними”.

У п'ятницю, 31 жовтня, Сі проведе зустрічі з прем'єр-міністром Канади Марком Карні та новою прем'єркою Японії Санае Такаїчі, й обидві зустрічі, ймовірно, будуть складними, з огляду на жорстку консервативну позицію Такаїчі та торговельний конфлікт Пекіна з Оттавою.

Однак країни регіону також побоюються економічного домінування Китаю, його готовності використовувати торговельні бар'єри як зброю, а також експортно-орієнтованої моделі, яка заповнює ринки дешевими товарами, викликаючи побоювання деіндустріалізації.

Цього місяця Китай заявив, що різко посилить обмеження на експорт рідкісноземельних елементів, що спровокувало шок для і без того нестабільних глобальних ланцюгів поставок.

“Китай є дуже потужною країною з погляду економіки, і він намагається використати питання митних тарифів США, щоб видавати себе за захисника або чемпіона системи вільної торгівлі”, — заявив речник Міністерства закордонних справ Японії Тошіхіро Кітамура в кулуарах зустрічі АСЕАН.

“Але для Японії це не так. Як я вже сказав, наприклад, у питанні рідкоземів вони намагаються використовувати власні ресурси, щоб нав'язати свою політичну позицію іншим. Тому ми не вважаємо їх захисниками системи вільної торгівлі”, — додав він.

Як вважає аналітик та журналіст Ерік Оландер, стратегія Китаю полягала в “розширенні торгівлі, розвитку інфраструктури й логістики ланцюгів постачання, щоб прив'язати цей регіон до китайської економіки такою мірою, що країнам буде абсолютно неможливо позбутися залежності від китайської економіки”.

Олексій Кущ у статті “Колос на глиняних ногах чи майбутній гегемон — правда про економіку Китаю” аналізував реальний стан китайської економіки, щоб зрозуміти, чи може Пекін стати новим глобальним гегемоном замість США.