/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff0088cd21e1cf50dd2a8c365b01b9c57.jpg)
Яке церковне свято у п'ятницю, 31 жовтня: чому сьогодні не можна ходити до лісу наодинці
У цей день наші предки ходили на риболовлю та полювання. Про заборони й інші свята 31 жовтня – пише24 Канал з посиланням на Андріївську церкву.
День пам'яті апостолів Стахія, Амплія, Урвана, Наркиса, Апелія та Аристовула
Святий Стахій став першим єпископом Константинополя та понад 16 років служив там, утверджуючи християнство в одному з найбільших центрів Римської імперії. Водночас апостол Амплій загинув через вірність християнству. Святий Урван, єпископ Македонії, також помер за віру, але його проповідь продовжила жити серед вірян.
Святий Наркис, єпископ Афін, став прикладом терпіння та мудрості для християн. Святий Апелій, учень апостола Павла та єпископ Іраклії, невтомно проповідував Євангеліє у важких умовах. А святий Аристовул, брат апостола Варнави, поширював християнство в Британії й став першим єпископом на цих землях.
Що не можна робити?
- Не слід йти до лісу наодинці, бо ризикуєте заблукати.
- Не можна пити алкоголь.
- Не варто відмовляти у допомозі нужденним.
- Не рекомендується лихословити, конфліктувати та пліткувати.
Що ще відзначають?
- У ніч з 31 жовтня на 1 листопада в усьому світі відзначають Геловін. Історія цього моторошного свята починається з давніх племен кельтів, для яких цей день означав кінець літньої та початок зимової пори. У сучасному світі на Геловін заведено перевдягатися у страшні костюми, вирізати гарбузи у вигляді лякливого обличчя, готувати тематичні страви та ходити від будинку до будинку, збираючи цукерки у сусідів.
- Також сьогодні українці згадують про стародавнє слов'янське свято, яке отримало назву Велесова ніч. За народними повір'ями, саме в цю пору межа між світами живих і мертвих стає найтоншою, дозволяючи душам померлих предків відвідати своїх нащадків, зазначає Traditions.in.ua. На Велесову ніч наші предки запалювали свічки та ставили їх на підвіконні, щоб душі померлих могли знайти шлях додому. Водночас пращури готували поминальну вечерю, потім збиралися за одним столом та залишали окрему тарілку чи приладдя для душ покійників.