Історія Гелловіну та як його святкували українці: пояснення фольклористки

Гелловін почався з кельстьского свята Савин, а гарбуз став його символом лише за кілька сторіч. Про це в інтервʼю "РБК-Україна" розповіла фольклористка та антропологиня Дар’я Анцибор. 

Походження свята та його атрибутів

Савин вперше згадується у IX столітті та був одним з головних свят кельтів.  Воно стосувалося закінчення збору врожаю та символізувало остаточне завершення літа і перехід до зими. За її словами, хоч все і почалось з Савина (який також називають Самайном), але архаїчні сенси у сучасному Гелловіні вже затерті. 

"Кельти вірили, що у цей час межа між світами тоншає, і душі померлих можуть з'являтися тут. Це перегукується із нашими віруваннями на Різдво, коли вважається, що предки навідуються до нас і ми готуємо їм спеціальний обід", — каже Анцибор. 

Фольклористка розповіла, що головними атрибутами у кельтів була маска та вогнище. Вони допомагали убезпечити себе від потойбічних сил. У вогнище кидали кістки тварин, аби задобрити духів померлих, а маску носили, щоб "обдурити" нечисть, яка мала подумати, що це "свій".

Водночас гарбуз на Савин не вирізали, бо раніше він не ріс в Європі. Замість нього використовували ріпи та яблука, куди клали жаринку чи свічку. Гарбуз же почали використовувати в США лише коли ірландці почали масово переїжджати туди (кінець XIX століття). Там історії про неприкаяні душі лягли на особливий психологічний ґрунт, адже у 1861-1865 роках вирувала Громадянська війна, і багато людей зникли безвісти під час боїв. 

За словами Анцибор, християнська церква зрозуміла, що з Савином треба щось робити, коли побачила його масштабне святкування у язичників, яким хотіла насадити християнство. Так поступово почали впроваджувати комплекс ритуалів All Hallows' Tide:

• 31 жовтня — Вечір всіх святих (All Hallows' Eve);
• 1 листопада — День всіх святих (All Saints' Day); 
• 2 листопада — День всіх душ (All Souls' Day).

Церква прищеплювала ідею, що у ці дні треба молитися за душі померлих, аби вони потрапили у рай. Зокрема, жебраки та діти у костюмах випрошували солодощі, в обмін на яке вони молилися за легкий шлях для предків. Таких  "задушевних співців" називали соулерами.

"Саме жебраки й діти в першу чергу перейняли функцію тих, хто вимолюватиме гарне місце на тому світі. Тож насправді традиція ходіння і випрошування солодощів все ж пов'язана з церквою, а не Савином. По факту слово Савин стиралося, замість нього з’явилась християнська назва Гелловін, яке вже обростало новими ритуалами та інтерпретаціями... Фактично на Гелловін були концентровані усі ті традиції, які у нас розтягнулися від Катерини, Андрія і аж до Різдва і Маланки", — каже фольклористка.

Окрім цього, на Гелловін проводили плей-партіс (play parties). На них збиралась молодь поворожити, познайомитись, повеселитись. Багато обрядів крутилось довкола яблук. 

Як США популяризували свято

В Америці бешкети на Гелловін з кінця ХІХ століття ставали все менш контрольованими, а нестабільність в країні це поглиблювало. Дійшло до того, що уряд розробив сценарій святкування Гелловіну для підлітків, зокрема створивши "Haunted Houses". Це будинки жаху, у яких мали відбуватись усі дійства. Також школам давали поради щодо організації свята, а усі діти були зайняті підготовкою костюмів. З часом, коли ці діти підросли, почали робити й дорослий контент, зокрема фільми-жахи. 

"Традиція "trick or treat" – "солодощі або пустощі" ще з кінця ХІХ століття трансформувалася в США. Тепер "пайок" виносили цим "бандам", щоб не чіпали дім, а не як колись "соулерів" пригощали, щоб ті молились за душі предків. До речі, в Україні теж є згадки, що на Андрія і Маланку хлопцям вивішували мішки із горілкою, салом, ковбасами, щоб ті не робили збитків", — каже вона.

Як Гелловін зʼявився в Україні

Анцибор наголосила, що в Україні, зокрема на західних територіях, давно сповідують римо-католицькі обряди та 1 листопада, але не в контексті масових заходах. Напередодні Дня усіх святих заведено ходити на цвинтар та поминати предків.

"В окремих регіонах України й досі поширена практика не лише ходити на цвинтарі, але й робити поминальні вечері вдома, запрошуючи душі померлих предків. На Поліссі цей час зветься "осінніми дідами", — розповіла фольклористка.

Водночас вирізання гарбузів в Україні було, наприклад, на Михайлове чудо та Андрія. Але не для того, щоб запалити свічку та показати шлях душі, а щоб повеселитись, посміятися і налякати. Також на Київщині у деяких районах вирізання гарбузів приурочено до Маковія. 

"Все, що маємо автентичне стосовно осіннього контексту з гарбузами – це "пранки", які не обов’язково приурочені до якоїсь дати. Крім того, самі гарбузи у нас з’явилися десь у ХVIII столітті", — продовжила вона.

Також Анцибор не вважає, що Гелловін складає конкуренцію українським святам. На її думку, "це свято давно вже з нами і з цим треба змиритись". Вона наголосила, що його люблять діти та молодь.  

Раніше ми розповідали, що не можна робити в Гелловін.