Магнітні бурі у листопаді: що готує новий місяць і чи варто чекати великих подій

Чи будуть магнітні бурі з 1 по 4 листопада?

Попри те, що місяць завершується майже непомітною магнітною бурею рівня G1, яка накривала планету до ранку 31 жовтня, уже 1 листопада прогнози науковців не показують жодних подій – ні великих, ні малих. Судячи з даних NOAA, не варто боятись і 2 листопада, пише 24 Канал.

Хоча прогнози NOAA на цьому завершуються, ми можемо також припустити, що й наступні два дні не буде великих збурень. Річ у тім, що останніми днями не спостерігалося жодних явно спрямованих на Землю корональних викидів маси, вказує solen.info.

Нагадаємо, у випадку коронального викиду маси, які наука не вміє прогнозувати, зоряна матерія рухається до нас у середньому протягом трьох днів. Повільні потоки можуть добиратись до планети всі 5 днів, а найшвидші дістаються навіть за добу, хоча такі трапляються вкрай рідко. Тож якщо вчені не фіксують викидів у бік Землі протягом останніх трьох днів, це означає, що великої магнітної бурі не буде. Коли ж такий відбувається, збурення очікуються лише через кілька днів.

Протягом дня 30 жовтня науковці бачили кілька корональних вибухів у вигляді гало, але всі вони відбулися за східним краєм сонячного диска, тобто фактично на зворотному боці зорі. Такі вибухи, навіть якщо вони продукують викиди, не летять у наш бік.

Разом із тим все ще існує незначна ймовірність слабких коливань магнітного поля 1 і 2 листопада через вплив, пов'язаний з корональною дірою CH1324. Ці об'єкти випускають посилений сонячний вітер у космос, але зазвичай не спричиняють нічого більше, ніж магнітні бурі рівня G1 або G2. В Україні такі події не відчутні. CH1324 ще донедавна була обернена до Землі, але зараз уже обернулась вбік разом із обертанням Сонця. Попри це, випущений раніше потік сонячних протонів продовжує долітати до нас. Коли це закінчиться, вчені не можуть сказати.

У якому стані сонячні плями?

Хороші новини в тому, що на оберненому до нас боці Сонця зараз немає сонячних плям, які могли б загрожувати планеті:

• AR4261, AR4266, AR 4267 і AR4269 розпадаються й протягом усього свого існування були спокійними.
• AR4271 з'явилась у полі зору 28 жовтня. Зараз вона рухається до нас разом із обертанням Сонця, але вчені також уже фіксують її розпад.

Таким чином можна припустити, що ми не зіткнемося з великими магнітними бурями принаймні тиждень чи навіть два, оскільки для великих подій потрібні корональні викиди маси з активних сонячних плям. Враховуючи, що на формування нових плям і обертання Сонця потрібен деякий час, людство може бути спокійним принаймні на початку місяця.

Карта сонячних плям і корональних дір станом на 31 жовтня 2025 року / Фото SDO/solen.info

Неточний прогноз трьох ключових показників від NOAA

Центр прогнозування космічної погоди Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США щопонеділка видає дуже приблизний числовий прогноз космічної погоди на наступні 27 днів, хоча варто зазначити, що поведінка Сонця настільки непередбачувана, що прогнозувати щось більше, ніж на три дні, просто неможливо. Наприклад, згідно з цим прогнозом, Kp-індекс другого жовтня повинен був становити 2 (відсутня магнітна буря), але фактично піднявся аж до 7 (магнітна буря рівня G3). Тож до цих даних слід ставитися з великою обережністю, не забуваючи про постійні сюрпризи, які влаштовує нам наша зоря.

Якщо ви тим чи іншим чином враховуєте прогнози космічної погоди в своїй життєдіяльності, тоді конкретно ці прогнози від NOAA не варто брати до уваги, оскільки з великою імовірністю вони не збудуться.

Ці дані включають:

• Kp-індекс. Це планетарний K-індекс, який описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом тригодинного інтервалу. Значення визначається шляхом об'єднання даних з магнітометрів по всьому світу. Якщо спростити пояснення до максимуму, то Kp-індекс показує кількість сонячного вітру, який взаємодіє з магнітним полем планети в конкретний момент. З огляду на це він дає можливість продемонструвати силу та інтенсивність геомагнітних подій. Якщо Kp-індекс нижче 5 – магнітної бурі немає. Kp6 означає бурю на рівні G1, Kp – бурю G2 і так далі до Kp і G5.
• Показник радіовипромінювання F10.7. Радіовипромінювання Сонця на довжині хвилі 10,7 см, відоме як індекс F10.7, є надійним показником сонячної активності. Це один із найтриваліших записів спостережень за Сонцем, який ведеться з 1947 року. Це потік сонячного радіовипромінювання на частоті 2800 МГц, що виникає у верхній хромосфері та нижній короні Сонця. Він добре корелює з кількістю сонячних плям та інтенсивністю ультрафіолетового й видимого випромінювання Сонця. Вимірювання проводяться щоденно з поверхні Землі в будь-яку погоду, що забезпечує надійність та безперервність даних. Індекс вимірюється в "одиницях сонячного потоку" (sfu) і його значення коливаються від менш ніж 50 до понад 300 sfu протягом сонячного циклу. Індекс F10.7 є цінним інструментом для опису та прогнозування космічної погоди. Він дозволяє відстежувати екстремальне ультрафіолетове (EUV) випромінювання, що впливає на іоносферу та верхні шари атмосфери. Індекс також пов'язаний з ультрафіолетовим випромінюванням, яке впливає на стратосферу та озоновий шар. Завдяки тривалим спостереженням, що охоплюють понад шість сонячних циклів, ці дані надають важливу кліматологічну інформацію про сонячну активність.
• Планетарний A-індекс (Ap-індекс). Ap-індекс є показником, що відображає середньодобовий рівень геомагнітної активності. Він дозволяє оцінити збурення магнітного поля Землі за допомогою одного числового значення за день. Через нелінійний характер шкали Kp-індексу, її значення не можна усереднювати напряму. Тому для розрахунку Ap-індексу використовується наступний метод: протягом доби кожні три години вимірюється Kp-індекс (всього 8 значень), потім кожне з цих восьми значень Kp-індексу перетворюється в лінійний еквівалент, який називається A-індексом, і нарешті Ap-індекс є середнім арифметичним значенням восьми A-індексів за добу.

Прогноз радіопотоку 10,7 см та геомагнітних індексів з 1 по 4 листопада / Скриншот 24 Каналу