Матриця зруйнувалася: вчені довели, що Всесвіт не може бути комп’ютерною симуляцією

Ідея про те, що людство може жити всередині гігантської комп’ютерної симуляції, подібної до сюжету фільму “Матриця”, десятиліттями хвилювала філософів і фізиків. Проте нове математичне дослідження вчених з Університету Британської Колумбії в Канаді фактично ставить крапку в цій дискусії, пише InterestingEngineering.

Команда під керівництвом доктора Міра Фаїзала, професора факультету природничих наук імені Ірвінга К. Барбера, дійшла висновку, що сама структура реальності унеможливлює існування симульованого Всесвіту. За словами науковця, жоден навіть найпотужніший комп’ютер не здатний відтворити фундаментальні механізми, на яких побудований Всесвіт.

Найбільш захоплива гіпотеза, підтверджена нещодавніми дослідженнями, полягає в тому, що якби Всесвіт можна було змоделювати, він міг би сам створити життя, яке, своєю чергою, запустило б власну симуляцію. Це робить вкрай малоймовірним, що наш Всесвіт є оригінальним, а не симуляцією, вкладеною в іншу.

Дослідники, відійшовши від філософських міркувань, підійшли до питання з погляду математики та фізики, щоб перевірити, чи можна теоретично відтворити закони Всесвіту в комп'ютерній системі. За словами доктора Фаізала, це питання, яке колись вважалося поза межами науки, тепер отримало наукову відповідь завдяки їхнім дослідженням.

Ця робота співвідноситься з тенденціями сучасної фізики, зокрема квантовою гравітацією, яка розглядає простір і час як нефундаментальні елементи. Натомість ці концепції, і сама реальність, виникають із чогось глибшого — чистої інформації.

У дослідженні, опублікованому в журналі “Застосування голографії у фізиці”, науковці використали ці математичні принципи квантової гравітації та теорему неповноти Геделя, щоб дослідити, чи може будь-яка система відтворити закони фізики в повному обсязі. Теорема Геделя стверджує, що в межах будь-якої логічної системи завжди існують істини, які неможливо довести засобами самої системи. 

“Ми довели, що не існує обчислювальної моделі, здатної описати всі аспекти фізичної реальності. Отже, жодна повна та послідовна теорія всього не може бути створена лише на основі алгоритмів”, — говорить Фаїзал.

Дослідники підкреслюють, що реальність побудована не на обчисленнях, а на тому, що вони називають “неалгоритмічним розумінням” — типі пізнання, який не піддається цифровому моделюванню. Співавтор роботи доктор Лоуренс М. Краусс зазначає, що це відкриття змінює сам спосіб, у який ми розуміємо закони фізики.

“Фундаментальні закони фізики не можуть бути укладені в просторі та часі, оскільки вони їх породжують. Повний та послідовний опис реальності вимагає чогось глибшого — форми розуміння, відомої як неалгоритмічне розуміння”, — наголошує Краусс.

Таким чином, будь-яка симуляція, створена навіть найрозвиненішим інтелектом, мусила б підкорятися запрограмованим правилам. А наш Всесвіт, на думку авторів, не підлягає таким обмеженням.

“Оскільки фундаментальний рівень реальності не піддається алгоритмізації, наш Всесвіт не є і не може бути комп’ютерною симуляцією”, — підсумував доктор Фаїзал.

Водночас розробники відеоігор масово впроваджують генеративний штучний інтелект у свої продукти. ШІ, своєю чергою, створює автономну симуляцію поведінки персонажів та генерує не запрограмовані раніше діалоги в режимі реального часу, що наближає гру до гіперреалізму.