Розвідка Естонії: падіння Покровська не змінить загальної картини війни

Глава розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг проаналізував ситуацію навколо Покравська у Донецькій області, а також назвав три ймовірних сценарії розвитку ситуації в Україні впродовж наступних місяців.

Про це він сказав під час щотижневого брифінгу у Міністерстві оборони Естонії, цитує ERR, пише "Європейська правда".

Ківісельг заявив, що хоча Росія зосередилася на захопленні Покровська, його падіння не очікується в найближчі дні, і навіть якщо місто буде захоплено – це не змінить загальної картини війни в Україні.

За його словами, попри активні наступальні операції російських військ, 192-й тиждень війни не приніс жодних змін на стратегічному чи оперативному рівні.

За його словами, Росія зазнає великих втрат у ході атаки на Покровськ, зокрема в бронетехніці.

"Звичайно, також зрозуміло, що рано чи пізно Україні доведеться вивести свої підрозділи з Покровського району.

Але, як я вже казав раніше, падіння Покровського району під контроль російських військ не визначить загальну ситуацію в Україні", – зазначив Ківісельг.

Він вказав, що українці створили оборонні лінії як на північ, так і на захід від Покровська, що має запобігти великому прориву російських військ.

Водночас варто зауважити, що за інформацією "Української правди", станом на 24 жовтня, у місті перебувало щонайменше 250 окупантів.

Логістика до Покровська перебуває під повним контролем дронів, українські військові йдуть до позиції по 10-15 кілометрів пішки.

Покровськ і Мирноград ризикують опинитися в оточенні.

Президент Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію 31 жовтня, заявляв, що ситуація у місті складна, там зосереджено 170 тисяч ворожих військ.

Скриншот: Deep.

Утім, Ківісельг зауважив, що набагато більшу загрозу становлять російські атаки дронів і ракет на енергетичну інфраструктуру України.

Ківісельг згадав про масштабну атаку 30 жовтня, під час якої одночасно було задіяно 653 дрони та 52 різних типи ракет.

"Руйнівна сила ракет значно більша, ніж у ударних безпілотників, що ставить українців у скрутне становище, коли дуже важко, а в деяких випадках і неможливо, відремонтувати пошкодження", – пояснив він.

За словами Ківісельга, мета повітряних ударів, організованих Росією, – зламати волю українців до самооборони в найближчі місяці.

"У певному сенсі Путін зараз поставив все на одну карту, а саме на перемогу у війні на своїх умовах.

Основною причиною війни є небажання Путіна визнати незалежність України від Росії", – сказав він.

Ківісельг також представив три можливі сценарії розвитку ситуації в Україні.

За його словами, якщо реалізується перший із цих сценаріїв, агресія Росії буде зупинена перемир'ям, оскільки жодна зі сторін не має можливості досягти прориву.

На його думку, якщо в такій ситуації буде досягнуто перемир'я на лінії фронту з невеликим обміном територіями або критичними об'єктами – це все одно буде лише тимчасовим рішенням.

Як другий, але досить малоймовірний сценарій, Ківісельг висунув можливість того, що через поглиблення соціально-економічної нестабільності Росія не зможе продовжувати війну, і Путін погодиться на мирні переговори та, під тиском внутрішньої кризи, погодиться на умови, висунуті Україною.

"Не дуже ймовірно, що кордони 1991 року будуть відновлені", – зазначив він.

Третім варіантом, який Ківісельг вважає "найреалістичнішим", естонський розвідник назвав продовження Росією війни так, як вона триває зараз.

Він додав, що до цього варіанту входить ситуація, коли очільник Кремля не може собі дозволити програти, і його небажання йти на поступки змусить Росію продовжувати війну.

Нещодавно глава Департаменту оборонної готовності Естонії Герт Каю заявив, що хоча російські війська вже просуваються в Україні вкрай повільними темпами, з настанням осені це, ймовірно, ще більше сповільниться.

Також Ківісельг заявляв, що у майбутній зимовий період Росія активізує удари по критично важливій енергетичній інфраструктурі України, прагнучи завдати максимальної шкоди цивільному населенню – у Росії зараз для цього більше ресурсів, ніж раніше.