Що довів шатдаун?

Примітка редакції. Якщо хтось згадує вчення Локка, ось його найбільш яскравий приклад від сучасних колумністів. Ми не ліземо в обговорення шатдаунів. Та чом би не перекласти думку людини, яка не сповідує більш популярну позицію щодо цього?

Уряд «закрито». ЗМІ знову називають це кризою. Інформаційне агентство Reuters взагалі каже, що це ключовий ризик для стабільності США.

Проте що я бачу, коли озираюся навколо? Тільки те, що все йде своїм звичайним шляхом. Сім’ї виховують своїх дітей. Працівники, власне, ходять на роботу. Десь у людей грає музика.

ЗМІ поводяться так, ніби уряд є найважливішою частиною життя. Це не так. На щастя, більша частина життя — і, взагалі-то, найкраще у ньому — відбувається поза урядом.

Так, нам потрібен уряд. Обмежений уряд. Достатній, щоб гарантувати нашу безпеку. Але ж більша частина життя все одно не залежить від того, що проходить через Вашингтон. Більша частина життя процвітає без уряду, а часто — навіть попри його роботу.

Згадайте карантин. Тоді, бувало, уряд казав деяким «необов’язковим» працівникам не приходити на роботу. Гаразд, гаразд — а якщо вони «необов’язкові», то навіщо ми їх наймаємо?

Закриття, безумовно, є проблемою для 1,4 мільйона федеральних службовців. Станом на зараз вони або працюють без зарплати, або вже перебувають у відпустці. Але їм, імовірно, заплатять, щойно уряд повернеться до роботи. Принаймні, так було раніше.

ЗМІ стверджують, що рейси затримуються через те, що авіадиспетчерам не вистачає персоналу. CNN пише: «Затримки поширилися на основні аеропорти по всій країні, оскільки припинення роботи уряду впливає на мандрівників».

Однак багато із цих затримок трапляються через те, що уряд керує управлінням повітряним рухом. А державне управління не таке ефективне.

В інших місцях (аеропорти Канади, Великої Британії, Німеччини, Австралії) керування повітряним рухом є приватним. Звіт Управління підзвітності уряду свідчить, що приватні системи приводять до меншої кількості затримок.

Навіть перевірки безпеки працюють краще, коли вони приватні. Наприклад, в аеропорту Сан-Франциско черги на перевірку рухаються швидше, і пасажири сказали при мені: «Ці інспектори найкращі!».

Чому ж вони приємніші та більш швидкі? Бо в Сан-Франциско, а також у Канзас-Сіті та деяких менших аеропортах, безпекою займаються приватні компанії. TSA навіть визнає, що приватні інспектори краще виявляють контрабанду.

То чому ж саме уряд опікується цими речами? Він не повинен цього робити.

Приватні оператори кращі, бо вони мусять постійно конкурувати. Конкуренція робить усіх більш кмітливими. Все просто: ти маєш досягти успіху, або тебе звільнять.

Утім, чомусь урядовці ніколи не звільняють самі себе. Ось чому окремі некомпетентні державні службовці з часом залишаються настільки ж некомпетентними.

Саме тому Пентагон провалює аудити та використовує застарілі комп’ютери.

Зазвичай припинення роботи уряду має показати, наскільки важливий для нашого життя державний службовець. Натомість зараз це явище демонструє нам прямо протилежні висновки.

Зараз деякі фермери скаржаться, що вони не отримують державних чеків підтримки. Проте чому фермери взагалі повинні одержувати фінансування від платників податків? Політики казали, це потрібно для «врятування сімейних ферм». Але це не так. Частіше це субсидує великий агробізнес.

Дехто стверджує, що Америці потрібна державна допомога, щоб «гарантувати постачання продовольства». Однак нам це не потрібно. Садівники та овочівники нічого не отримують від Вашингтона. І чомусь навколо немає дефіциту помідорів, персиків чи зеленої квасолі.

Мабуть, нам слід звернутися до більшої частини уряду з бензопилою в руках.

Розгляньмо державні перевірки харчових продуктів. Нам кажуть, що треба радіти, коли інспекторів Міністерства сільського господарства США вважають «обов’язковими». Це ж вони залишатимуться на своїй роботі, щоб гарантувати нашу безпеку.

Та м’ясо безпечне не завдяки бюрократично встановленим перевіркам. Здебільшого це стається завдяки конкуренції. Продавці продуктів харчування мають репутацію, яку потрібно підтримувати. Якщо їхня їжа отруїть мене чи вас, інші люди вже нічого не купуватимуть у них.

У результаті сучасні виробники продуктів харчування вживають більше заходів безпеки, ніж вимагає від них держслужбовець. Один із таких бізнесменів сказав мені, що вони наймають десь на тисячу більше інспекторів якості продукції, ніж вимагає уряд.

Але такі історії не надто часто отримують шанс на висвітлення.

Про політиків, зібраних у Вашингтоні, легко писати. Журналісти ліниво зациклюються на них, бо в них ти запросто візьмеш інтерв’ю. Зате неможливо розповісти про мільйони людей, які переслідують власні інтереси.

Проте саме ми змушуємо Америку працювати. Це точно не від бюрократів, які сваряться між собою десь у Вашингтоні.

Медійні експерти продовжуватимуть розповідати всім нам, ніби припинення роботи уряду — це криза. Але це не так.

Ми вже переживали локдауни, і точно переживемо цей.