Туманність Червоний Павук зберігає таємницю у своєму центрі: таким може стати і наше Сонце

Планетарні туманності утворюються, коли звичайні зірки, такі як Сонце, досягають кінця свого життя. Спочатку вони перетворюються на червоних гігантів, а потім скидають свої зовнішні шари. Після зникнення цих зовнішніх шарів залишається тільки розпечене ядро померлої зірки, яке пізніше перетвориться на зірку білий карлик. Перш ніж досягти стану білого карлика, зірки схожі на Сонце створюють красиві планетарні туманності. Однією з найбільш вражаючих є туманність Червоний Павук або NGC 6537. Вона розташована на відстані 3000 світлових років від нас. За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи провели нове дослідження туманності та виявили, що всередині вона зберігає таємницю. Дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Світіння туманності зумовлене ультрафіолетовим випромінюванням, що виходить від центральної зірки. Випромінювання змушує викинуту речовину світитися, створюючи світні структури. Планетарні туманності існують лише кілька десятків тисяч років, а це за космічними мірками мить.

В оптичному діапазоні туманність, як випливає з її назви, світиться червонуватим світлом, а її центральна зірка — синім. На новому знімку центральна зірка туманності світиться лише трохи яскравіше, ніж газ і пил, які її оточують. На попередніх знімках, отриманих космічним телескопом Габбл, центральна зірка виглядала більш тьмяною і синьою. Але телескоп Вебб показав, що в інфрачервоному діапазоні зірка світиться червоним світлом і оточена диском із гарячого газу і пилу.

Хоча в центрі туманності Червоний Павук видно одну зірку, поблизу може ховатися прихована зірка-компаньйон. Такий компаньйон міг би пояснити форму туманності. Характерна форма туманності, що нагадує пісочний годинник, з її звуженою талією і широкими зовнішніми областями, є явною ознакою подвійної системи.

На новому знімку вперше повністю видно частки туманності, або "лапи павука", показані синім кольором. Ці частки, підсвічені світлом, що випускається молекулярним воднем, являють собою замкнуті бульбашкоподібні структури, кожна з яких простягається приблизно на три світлових роки. Ці структури були створені в результаті викидів газу з центральної зірки протягом тисяч років.

Витягнута фіолетова S-подібна форма в центрі туманності відображає світло іонізованих атомів заліза. Ця особливість показує, де швидко рухомий газ вирвався з центральної зірки туманності та зіткнувся з речовиною, раніше викинутою зіркою. Ці зіткнення сформували хвилеподібні візерунки, які ми бачимо сьогодні.

Це спостереження є частиною дослідницької програми, що вивчає, як біполярні планетарні туманності набувають своєї форми за допомогою газових викидів зірок. Розуміння цих процесів допомагає зібрати воєдино останні глави еволюції зірок і дає уявлення про те, що чекає наше Сонце через мільярди років.

Як уже писав Фокус, об'єкт 3I/ATLAS, який більшість вчених вважають міжзоряною кометою, нарешті стало видно після того, як понад тиждень ховався по той бік Сонця. Отримано першу фотографію міжзоряного об'єкта, який все ще може бути інопланетною технологією, як вважають деякі вчені.