/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F865c7b24abc8ef9d3ff7b4f497405ff2.jpg)
Чому Bitcoin можна розділити на мільйони частинок і як це працює
Копійки, центи, пенси – всі ці соті частки валюти колись були зручними, дозволяючи точно розрахуватися. Але з роками їх значення зникло. Сьогодні дрібні гроші – рудимент: в умовах інфляції фіату, мінімальні номінали майже скрізь втратили своє значення, нагадуючи про минулу зручність, а в деяких випадках зникли зовсім.
З Bitcoin же відбувається зворотне. У міру того як його вартість зростає, можливість ділити одну монету на все більш дрібні частини стає не просто технічною деталлю, а необхідною умовою його використання. Ця «дрібниця» не просто не зникає – а навпаки, з кожним роком набуває все більш очевидної користі.
І її назва Satoshi – не одна сота, а одна стомільйонна одиниця одного Bitcoin.
Від одного Bitcoin до ста мільйонів Satoshi
У 2009 році анонімний розробник Сатоші Накамото запустив Bitcoin і опублікував відкритий вихідний код першого в світі блокчейну. Цей код отримав назву Bitcoin Core – основний, консенсусний протокол, який містить базові «правила гри».
Bitcoin Core – не «програма для майнінгу» і не гаманець (хоча він містить базові функції гаманця). Він – стандарт, що визначає, як саме вузли повинні рахувати, перевіряти і зберігати дані, щоб залишатися сумісними між собою. Все, що ми називаємо Bitcoin, існує за тими правилами, які реалізовані в його коді.
- У «білій книзі» Bitcoin сам Сатоші не торкався питання поділу монети, але вже в першій версії коду була вбудована основа для подільності цифрової валюти.
- Однак термін «satoshi» з'явився пізніше — приблизно в 2011 спільнота почала пропонувати назви для часток BTC, такі як «bitcent», «microbitcoin», «satoshi».
- Саме останній варіант прижився і став офіційно використовуватися в інтерфейсах і API пізніше, включаючи Bitcoin Core, приблизно з 2012–2013 років.
Таким чином, «сатоші» не був винаходом спільноти поверх блокчейну – вона лише дала назву тому, що вже було закладено в вихідному коді з самого початку.
Як працює технічно поділ біткойна на сатоші
У вихідних кодах Bitcoin Core є рядок: static const CAmount COIN = 100000000. Цей параметр і задає кількість найдрібніших одиниць, нулів після коми, в 1 Bitcoin.
- Сама ж мережа не зберігає дробові значення і саме оперує «сатоші» – всі транзакції, баланси і комісії виражаються в них, тобто в цілих числах.
- Те, що ми бачимо на екрані гаманця, як «коми і нулі» (0,001 BTC) – всього лише візуальне представлення, спосіб зручно відобразити цифри для нас.
Такий підхід робить систему більш стійкою: всі суми в транзакціях – цілі значення Satoshi, що виключає «помилки округлення», як у звичайних фінансових системах з плаваючою комою. При цьому подільність реалізована не через десяткову арифметику, а через інтегральну логіку. Кожен Satoshi – атомарна одиниця BTC.
Як подільність працює в криптовалютних гаманцях
Кожен гаманець (кастодіальний чи ні) взаємодіє з мережею в «сатоші», а не в BTC з комою. Коли переказують, наприклад, 0,00024567 BTC, гаманець насправді формує транзакцію в 24 567 Sat. Це число передається в мережу в цілих одиницях.
Як це використовують некастодіальні гаманці, наприклад, Trustee Wallet:
- Некастодіальні гаманці, як Trustee Wallet, безпосередньо працюють з ключами та UTXO (невитраченими виходами). Кожен шматочок зберігає ціле число Sat.
- При переказах гаманець сам «збирає» потрібну суму з декількох UTXO — наприклад, з трьох виходів по 10 000 сатоші, якщо ти відправляєш 30 000.
- Завдяки високій подільності він може точно підбирати суми і комісії.
Як це використовують кастодіальні гаманці, наприклад, Trustee Plus:
- Кастодіальні гаманці зберігають кошти централізовано (через внутрішні баланси), але навіть всередині своєї системи вони зобов'язані враховувати подільність криптовалюти – щоб користувач міг вводити і виводити точні суми.
- На рівні інтерфейсу можна перевести навіть 0.000001 BTC (100 сатоші), і це все одно буде відображено в «цілих одиницях» при взаємодії з мережею.
А що щодо ще менших одиниць?
Але обмеження на кількість десяткових знаків (вісім нулів після коми) – це не жорстка константа. Вона потрібна, щоб вузли знали, скільки «нулів» можна виводити при відображенні BTC. Але суть в тому, що це не фізична межа системи, а просто прийнятий стандарт відображення. Теоретично, якщо колись виникне потреба в тому, щоб розділити на дрібні деталі навіть Sat, то потрібно лише оновити протокол.
Вже сьогодні Lightning Network, протокол L2-рівня, що працює поверх Bitcoin, використовує «millisatoshi» – 1/1 000 сатоші, 10⁻¹¹ BTC. Це не частина основного блокчейну, але приклад того, як система може бути розширена. Це зменшення робить можливим проведення мікроплатежів з низькою вартістю, які в самій мережі були б нерентабельними через властиві Bitcoin високі комісії за транзакцію.
Якщо ціна BTC зросте до мільйонів доларів, користувачі просто перейдуть на розрахунки в сатоші або навіть в мілісатоші – сама архітектура до цього вже готова.
Чому подільність важлива
Для традиційних валют подільність – це просто зручність розрахунків, яка вже канула в небуття. Але в криптовалютних активах подільність відіграє навіть більш вагому роль.
- По-перше, вона робить актив гнучким. Один BTC може служити інструментом для міжнародних переказів на мільйони і одночасно – для побутових завдань. Така масштабованість без зміни валюти – ключова перевага. Якщо мінімальна одиниця = 1 BTC, він не зміг би функціонувати як засіб обміну.
- По-друге, подільність захищає біткойн від «інфляції сприйняття». Коли ціна однієї монети зростає, користувачі не стикаються з психологічним бар'єром «занадто дорого». Вони можуть оперувати сатоші – мільйонами часток, а не цілими. Це дозволяє зберігати зручність обігу та інвестицій навіть при зростанні.
І нарешті, по-третє – це фундамент для нових економічних моделей. Коли одиниця вартості мала, відкриваються сценарії, які раніше не мали сенсу.
- Мікроплатежі: наприклад, оплата стримінгу у форматі pay-per-second – розрахунок за фактичний час перегляду, реальний час роботи сервера або AI, миттєві «наноплатежі» безпосередньо авторам без зборів і затримок.
- IoT-економіка (Internet of Things): автоматичні розрахунки між пристроями в мережі – електромобіль оплачує зарядку, датчик в «розумному будинку» платить за дані із зовнішнього сервісу (наприклад, прогноз погоди).
Це стає можливим тільки якщо система вміє працювати з малими, частими і автоматичними транзакціями – як блокчейн Bitcoin, BTC і Sat. І така «економіка машин» не гіпотеза, а напрямок, що активно розвивається – потенціал на майбутнє.
Потенціал на майбутнє
Ділимість – це частина грошової політики Bitcoin, поряд з обмеженою емісією. Коли Сатоші Накамото встановив межу в 21 мільйон BTC, він тим самим визначив абсолютний обсяг, але щоб його обмеженість не заважала використанню валюти при зростанні її цінності, він передбачив другу властивість – глибоку ділимість.
Тобто фіксована пропозиція компенсується подільністю: пропозиція не збільшується, але економіка може масштабуватися вниз, обслуговуючи і великі розрахунки, і мікроплатежі. Навіть якщо ціна одного BTC досягне мільйона доларів, користувачі все одно зможуть здійснювати повсякденні транзакції – просто оперуючи меншими частками. Без втрати сенсу, як у центів і копійок, в далекій перспективі.
І в майбутньому подільність BTC може не закінчитися на восьмому знаку після коми.
Поки що в цьому немає необхідності, але колись це може стати практичною потребою. У довгостроковій перспективі «сатоші» можуть стати базовою одиницею розрахунків, а BTC – тільки великою одиницею обліку (як «унція золота» або «барель нафти»).
Bitcoin вже готовий до цього зараз. Його протокол можна адаптувати до будь-яких масштабів економіки, не порушуючи базові принципи та його економічну сутність.
Отже, подільність – це не просто властивість біткоїна, а спосіб адаптуватися до зростання та нових сценаріїв. Якщо фіатні валюти втрачають сенс дрібних одиниць у міру знецінення (яке в традиційній економіці неминуче), то у Bitcoin і BTC все інакше: чим вища його цінність, тим актуальнішими стають його «копійки».
Цінність, що підтримується і зростає з кожним роком за рахунок:
- Обмеженою емісією в 21 мільйон монет, які будуть видобуті до ~2140 року.
- Скороченням пропозиції (в результаті халвінгу – зменшення винагороди майнерів кожні 210 000 блоків, тобто приблизно раз на ~4 роки).
- І масовим прийняттям. Людьми, компаніями та державами.
Звідси мораль: Bitcoin не тільки обмежений зверху (21 млн), але і безмежний знизу – у своїй здатності ділитися і залишатися зручним для всіх рівнів економіки.
Колись 1 BTC коштував $1 і менше, а вартість 1 Satoshi наближалася до нуля. Сьогодні, коли курс BTC вище $100 000, вартість Satoshi вже вище 0,1 цента або 1/1 000 долара. Що нас чекає в майбутньому? Satoshi, рівний 1 центу? Або 1 долару?