Ядерні випробування Росії та США: до чого готуватися світові

У відповідь на ядерні погрози російського диктатора Путіна суперракетою " Буревісник " президент Дональд Трамп наказав відновити ядерні випробування в США. Таким чином, у світі зараз може знову відновитися ядерна гонка озброєнь, яка була припинена 30 років тому. Журналіст Коротко про аналізував, до чого це може призвести і наскільки великі ядерні потенціали провідних країн світу.

Крихке ядерне перемир'я першою порушила Росія

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) було прийнято у 1996 році. Його підписали 185 країн і ратифікували 170, включаючи три держави, які мають ядерну зброю: Франція, Росія та Великобританія. Більшість великих ядерних держав, крім Північної Кореї, припинили ядерні випробування у вигляді вибухів у 1990-х роках. Останнє ядерне випробування КНДР відбулося у 2017 році, після чого вона також зупинилася у випробуваннях ядерної зброї. Останні підтверджені вибухи були зроблені в Росії в 1990 році, в США - в 1992 році, в Китаї - в 1996 році.

Саме Росія зірвала ядерне перемир'я, вийшовши із цього договору після початку повномасштабної агресії проти України. Російський диктатор Володимир Путін підписав про це указ, заявивши, що Росія практично завершила роботу над новою ядерною зброєю, але для її випробування потрібно вийти із договору про заборону ядерних випробувань.

Йдеться про ракету «Буревісник» і безпілотний підводний човен «Посейдон».

Китай, у свою чергу, відмовляється приєднуватися до переговорів щодо контролю над озброєннями та стрімко нарощує свій ядерний арсенал.

Ядерні потенціали країн

За даними Федерації американських учених (FAS), що регулярно відстежує стан світових ядерних арсеналів і вважається найавторитетнішим відкритим джерелом у цій галузі, на 2025 рік ядерними боєголовками володіють дев'ять ядерних держав: Росія, США, Китай, Франція, Великобританія, Пакистан, Індія, Ізраїль та Північна Корея.

Так, згідно з дослідженням FAS, Москва на 2025 рік мала у своєму розпорядженні 5459 боєзарядів, а США – 5177, що розходиться із заявою Трампа про ядерну перевагу Вашингтона. Китай у цьому списку знаходиться на третьому місці, має 600 боєголовок. Арсенал Франції та Великобританії оцінюється у 290 та 225 одиниць відповідно.

Загальну кількість ядерних боєголовок частково обмежує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Його основне завдання - не допустити передачі ядерних боєзарядів країнам, які спочатку (на момент підписання договору) не володіли ними. В угоді також було закріплено зобов'язання сторін вести переговори про скорочення своїх арсеналів до повного роззброєння, і цей пункт реалізується повільно та далеко не всіма учасниками. Крім того, три молоді ядерні держави - Індія, Пакистан та КНДР - не підписували договір, а США, КНР та Ізраїль не ратифікували його.

Навіщо потрібні ядерні випробування та чим вони небезпечні

Випробування необхідні для розробки нової ядерної зброї, модернізації існуючої, підтримки арсеналу у повній бойовій готовності. Військові хочуть бути впевненими, що у разі ядерної війни ядерна боєголовка не дасть осічки. При цьому боєголовки технічно складні пристрої. Вони розраховані на дію в екстремальних умовах.

Відновлення ядерних випробувань може привести до тяжких наслідків як в екологічному, так і в політичному плані. Для довкілля та здоров'я людини це і радіоактивне зараження (що створює довгострокові ризики раку та інших захворювань), і ударна хвиля (яка руйнує будівлі), і світлове випромінювання (що викликає опіки). Довгостроковий вплив включає відкладені ефекти, такі як підвищений ризик онкологічних захворювань, і збитки продовольчої безпеки та економіки, які можуть виходити за межі національних кордонів.

Ядерні випробування можуть забруднювати землю та воду радіоактивними ізотопами, надаючи довгостроковий негативний вплив на екосистеми. Вони також призводять до соціальних та економічних наслідків: руйнування інфраструктури, втрата житла та збитки здоров'ю населення ведуть до серйозних соціальних та економічних проблем, які можуть відчуватися десятиліттями.

Чи можуть інші ядерні держави спровокувати гонку озброєнь

У політичному плані ядерні випробування можуть спричинити ефект доміно. «Це може спровокувати ланцюгову реакцію ядерних випробувань противниками США та підірвати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї», – заявив виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями Даріл Кімболл. Тобто інші ядерні країни – а це Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль – можуть наслідувати їхній приклад.

Згідно з доповіддю Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), опублікованою раніше цього року, всі ці країни продовжували "інтенсивні програми модернізації ядерної зброї у 2024 році, оновлюючи існуюче озброєння та додаючи нові версії".

За даними вашингтонського аналітичного Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), за кілька останніх років Китай подвоїв свій арсенал із 300 ядерних боєголовок до приблизно 600 у 2025 році. Очікується, що до 2030 року їхня кількість перевищить 1000.

Північна Корея, яка виділяється на тлі інших країн "ядерного клубу" тим, що останньою проводила випробування ядерної зброї, тим часом заявила, що провела запуск за цілями в Жовтому морі серії стратегічних крилатих ракет "море-земля", які, за твердженням Пхеньяна, здатні нести ядерні боєголовки.

Як проводяться ядерні випробування

До 1951 року всі випробування проводилися в атмосфері чи під водою. Потім до них додалися підриви ядерних зарядів під землею. Асоціація з контролю над озброєннями, яка фіксує всі ядерні випробування, зазначає: «Більшість полігонів розташовані на землях корінних народів та далеко від столиць країн, які проводили випробування. Значна кількість ранніх випробувань – 528 – була проведена в атмосфері, що сприяло поширенню радіоактивних речовин».

У 1963 році СРСР, США та Великобританія підписали договір про часткову заборону ядерних випробувань, до нього поступово приєдналися ще 128 держав. Договір передбачав заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою через їх руйнівні наслідки. Хоча підземні випробування вважаються безпечнішими, але й після них залишається можливість викиду радіоактивних речовин.