Київ збудує сім міні-ТЕЦ, щоб вижити: скільки мільярдів коштують і чим допоможуть

Призначення міні-ТЕЦ — живити об’єкти критичної інфраструктури

Київготується до ускладнення енергетичної ситуації. До кінця 2025 року місто планує запустити сім нових міні-ТЕЦ для забезпечення теплом та електроенергією критичної інфраструктури.

Численні експерти прогнозують різноманітні апокаліптичні картинки — від темноти та холоду в будинках до можливої евакуації жителів.

Міська влада погоджується: майбутня зима буде непростою, і все залежатиме від частоти та потужності російських атак. Однак Київ активно готується до викликів. Опалювальний сезон розпочався у жовтні: спочатку для медичних закладів та шкіл (з 3 числа), а згодом і для житлових будинків (з 29 числа).

Одночасно місто відпрацьовує алгоритми реагування на надзвичайні ситуації:

«Паралельно з підключенням тепла місто не припиняє виконувати заходи для зміцнення енергорезерву та реагування на можливі надзвичайні ситуації. З початку осені столиця провела кілька тренувань підрозділів цивільного захисту спільно з енергетиками та іншими службами щодо алгоритмів реагування у випадку ворожих атак на енергообʼєкти», — розповідає ТСН.ua Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА.

Він додав, що з середини жовтня ці алгоритми довелось застосовувати на практиці через відновлення масованих обстрілів енергосистеми Росією.

Що таке міні-ТЕЦ?

Міні-ТЕЦ (теплоелектроцентраль) — це невеликі, автономні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Вони призначені для забезпечення потреб окремих об’єктів, що робить їх стійкішими до масованих атак.

7 міні-ТЕЦ: будівництво та фінансування

За словами Петра Пантелеєва, програма з резервного енергозабезпечення та захисту об’єктів 2-го рівня включає будівництво 7 міні-ТЕЦ. Вартість програми становить 10,5 мільярда гривень.

«Будівництво міні-ТЕЦ розпочалося зі зведення захисної споруди другого рівня, а вже потім відбувався процес встановлення обладнання. Власне будівництво захисної споруди обумовлює терміни будівництва усієї міні-ТЕЦ. Адже обладнання вартістю десятки мільйонів доларів без захисних споруд ставити за наших умов просто нерозумно. Йдеться про унікальне обладнання — це сучасні імпортні турбіни, які зазвичай не передбачені для розміщення у захисних спорудах. Захисні конструкції вимагають спеціальних систем вентиляції та додаткового повітрообміну. Все це ускладнювало процес проєктування цих об’єктів та монтаж. Обладнання достатньо вразливе та крихке, а побічна дія від вибухів можуть його пошкодити та вивести з ладу назавжди», — розповідає Петро Пантелеєв.

Ми поцікавилися у посадовця, що саме передбачає другий рівень захисту — це бетон чи підземні споруди:

«З того, що можна зараз озвучити, можу лише сказати, що це спеціальні залізобетонні конструкції, які були розроблені згідно методології та затвердженими ЗСУ для захисту об’єктів критичної інфраструктури», — зауважує заступник голови КМДА.

Терміни запуску ТЕЦ та їх призначення

За словами Петра Пантелеєва, шість міні-ТЕЦ планують запустити у роботу вже наприкінці цього року, а сьома запрацює в 2026. До речі, теплоелектроцентралі з’являться у різних районах міста.

«Ці електростанції не призначені для того щоб замінити централізовану систему енергопостачання. Адже у зимові місяці Київ споживає до 2 ГВт електроенергії, тому призначення міні-ТЕЦ — живити об’єкти критичної інфраструктури у надзвичайний стан. Тобто це не для того, щоб замінити існуючу систему енергопостачання, бо зробити це резервними джерелами нереально. Але загалом міні-ТЕЦ працюватимуть на зміцнення стійкості міста у реаліях війни, коли ворог наносить удари та знеструмлює основні енергетичні об’єкти. Їх призначення — допомагати виживати у таких ситуаціях», — каже Петро Пантелеєв.

Десять років на відновлення енергетики: правда чи чутки

Нещодавно Кирило Фесик, голова Оболонського району, зробив гучну заяву, мовляв, для відновлення енергетичних об’єктів Києва, що постраждали від російських ударів знадобиться близько 10 років. За його словами, станом на зараз ще досі не ліквідовані наслідки «прильотів» 2022 року.

«Якщо мались на увазі об’єкти енергетики, то мені подібні заяви чути дивно, оскільки навіть елементи, які були пошкоджені під час обстрілів у 2023 році вже повністю відновлені. Це фактична інформація, яка підтверджується обсягами виробництва електроенергії і відповідною потужністю. Енергетики провели просто колосальну за складністю й масштабами роботу, тому маємо їм бути вдячні, а не підривати довіру до них. Те, що росіянами пошкоджується зараз, теж відновлюється, попри складність. На жаль, зараз бачимо багато публічних коментарів, в основі яких, скоріш за все, відсутність інформації, а не компетентне володіння нею», — каже Петро Пантелеєв.

З чим Київ зустріне наступ морозу та російських ракет

В КМДА додають, що Київрада затвердила Стратегію енергостійкості для побудови більш маневрених систем генерації. У рамках цієї стратегії місто зосереджується на наступних напрямках:

Резервне живлення для критичних комунальних систем: Для забезпечення роботи водо- та теплопостачання підготовлено 300 генераторів сумарною потужністю 50 МВт. Паралельно впроваджується концепція розподіленої генерації через нові газопоршневі установки (100 МВт), які планують запустити у грудні.
Мобільні теплові резерви: Для оперативного підключення до лікарень та інших соціальних закладів місто має 53 мобільні пересувні котельні. Їхнє використання було відпрацьовано після російських обстрілів.
Автономне водопостачання: Понад 150 бюветних комплексів обладнані можливістю оперативного підключення до генераторів і слугують точками тимчасового забезпечення водою.
Співфінансування та сонячні електростанції для ОСББ: В рамках програм співфінансування вже тисяча житлових будинків обладнані резервним живленням (генератори/інвертори). Додатково встановлено 70 сонячних електростанцій на житлових будинках. Практика свідчить, що СЕС генерують енергію і взимку, хоч і в менших обсягах, спростовуючи поширений міф про їхню неефективність.