NASA підтвердило появу нового "Місяця" Землі: він буде поруч до 2083 року

NASA підтвердило існування нового квазісупутника Землі — астероїда 2025 PN7, який обертається навколо Сонця майже тією ж траєкторією, що й наша планета. За оцінками вчених, цей об’єкт перебуває поблизу Землі вже близько 60 років і залишатиметься поруч щонайменше до 2083 року, передає BGR.

Відповідне дослідження опубліковане в Research Notes of the American Astronomical Society. Астрономи зазначають, що 2025 PN7 є рідкісним представником класу небесних тіл, які називають квазімісяцями. Вони не є супутниками в повному сенсі, адже не обертаються навколо Землі, а лише поділяють схожу орбіту навколо Сонця, що створює візуальне враження їхнього руху разом із планетою.

Астероїд 2025 PN7 був відкритий 2 серпня 2025 року за допомогою телескопа Pan-STARRS 1, розташованого на вулкані Халеакала на Гаваях. Його діаметр становить від 18 до 36 метрів — це розмір невеликого будинку. Dідстань від астероїда до Землі коливається від 4 до 17 мільйонів кілометрів.

За словами дослідників, PN7 абсолютно безпечний і не становить загрози для нашої планети. Його орбіта стабільна, імовірність зіткнення з Землею — практично нульова.

“Хоча ідея “другого Місяця” може звучати сенсаційно, PN7 — звичайний астероїд, який просто рухається в резонансі з орбітою Землі”, — йдеться в дослідженні.

Згідно з орбітальними розрахунками, 2025 PN7 належить до групи астероїдів типу Арджуна — це небесні тіла, орбіти яких майже збігаються з земною, в межах 0,985-1,013 астрономічної одиниці. Такі об’єкти мають майже кругові орбіти та невеликий нахил до площини орбіти нашої планети.

У системі Арджуна вже відомо кілька подібних об’єктів, серед них — Cardea, Kamoʻoalewa, 277810, 2013 LX28, 2014 OL339 та 2023 FW13. Усі вони перебувають у так званому резонансі середнього руху 1:1 із Землею, тобто рухаються навколо Сонця з однаковим періодом, але без гравітаційного зв’язку з нашою планетою.

PN7, згідно з дослідженням, є недовготривалим квазісупутником. Його орбіта стабільна лише тимчасово — приблизно до 2083 року, після чого гравітаційні впливи Сонця та планет відхилять астероїд на іншу траєкторію.

Перший об’єкт подібного типу, 1991 VG, був відкритий понад 30 років тому в межах проєкту Spacewatch. Тоді його помилково вважали штучним космічним зондом. Сьогодні відомо про понад 100 астероїдів із подібними орбітами, які утворюють так званий вторинний пояс Арджуна. Це найближча до Землі зона розташування малих небесних тіл.

Науковці зазначають, що виявлення таких об’єктів має важливе значення для розуміння динаміки Сонячної системи. Дослідження квазісупутників допомагає відстежувати еволюцію навколоземних астероїдів і може бути корисним для майбутніх місій з вивчення потенційних ресурсів у космосі.

Відповідно до розрахунків Лабораторії реактивного руху NASA (JPL), рух PN7 та інших квазісупутників ретельно відстежується за допомогою автоматизованих систем спостережень і спеціальних астрономічних алгоритмів. Дані опрацьовуються через платформу Astroquery та базу малих тіл JPL Small-Body Database, що дозволяє прогнозувати зміни орбіт у режимі реального часу.

Нещодавно китайський космічний апарат “Чан'є-6” здійснив безпрецедентне відкриття. Він доставив зі зворотного боку Місяця зразки, що містять мікроскопічні уламки надзвичайно рідкісного водоносного метеорита.