Ліси України під новою загрозою: слідом за вибухами й обстрілами наступають комахи

Війна — це завжди смерть. Гинуть люди, тварини, рослини. Гине ліс. А ліс — це складна екосистема, в якій усі елементи взаємопов’язані. Руйнуються зв’язки — настає біда. І йдеться вже не про долю окремого лісу, а про порушення екологічної рівноваги загалом.

Коли в лісах масово активізуються шкідливі комахи — це тривожний симптом. Гусінь, жуки, клопи стрімко розмножуються, обрушуються на ослаблені дерева й довершують те, що не змогли подолати ракети й артилерія.

Що відбувається з лісом зараз і чого нам очікувати в майбутньому? Про це ми говорили з ентомологинею Валентиною Мєшковою — докторкою сільськогосподарських наук, професоркою, академіком Лісівничої академії наук України.

— Валентино Львівно, як впливає війна на ліси України?

— Наслідки очевидні й, на жаль, багатогранні. Бойові дії завдають лісам прямої й часто незворотної шкоди. По-перше, важка техніка ущільнює ґрунт, порушуючи водний і повітряний режими. Це погіршує умови для росту дерев, знищує підлісок, гриби, трави, відлякує тварин, здатних переміщуватися.

По-друге, снаряди та міни травмують дерева. Через рани в стовбурах легко проникають патогени, розвивається гниль і некрози, дерева слабшають і стають легкою здобиччю для ксилофагів — комах, які живляться деревиною.

По-третє — забруднення. Ліси всіяні боєприпасами, що не розірвалися, мінами, просочені хімічними речовинами. Це створює смертельну загрозу для працівників лісу та місцевих жителів, а також отруює екосистему.

Нарешті, вибухи й обстріли провокують пожежі, сприяють накопиченню легкозаймистих речовин. Гинуть дерева, кущі, трави, мохи, гриби, комахи, дикі хребетні тварини, зокрема великі копитні й хижаки. Порушується температурний баланс повітря та ґрунту, що впливає навіть на біологічні ритми комах — прискорює їхній розвиток, порушує зимівлю, змінює екосистемні зв’язки.

— Як можуть реагувати на наслідки бойових дій комахи — шкідники та «санітари» лісу?

— Вони реагують по-різному. Одні — спалахами масового розмноження. Так звані фітофаги — комахи, що живляться рослинами, — в умовах війни можуть стрімко збільшити чисельність. На окремих ділянках їх стає в сотні разів більше. Ослаблені дерева не витримують натиску. Війна лише запускає ланцюгову реакцію: кілька років поспіль ліси залишаються під тиском шкідників, втрачаючи стійкість, а іноді життя.

Але потерпають не тільки дерева. Війна б’є й по тих, хто ліс охороняє, — по його природних «санітарах». Детритофаги — комахи, що переробляють органічні залишки, відіграють ключову роль у кругообігу речовин. Ми зрідка помічаємо в лісі трупи тварин, тому що жуки-некрофаги прибирають їх, поїдаючи відразу або закопуючи в землю та споживаючи поступово. Якби не було детритофагів, як і споживачів екскрементів (копрофагів), ліс перетворився б на звалище мертвих тварин і деревини, і не було б місця для природного відновлення дерев. Чисельність і різноманіття саме цих груп комах перебуває в небезпеці в лісах, де ведуться бойові дії.

— Які комахи першими реагують на зміну екосистеми лісу внаслідок бойових дій?

— Насамперед рідкісні та уразливі види. Вони першими зникають із лісу, не витримуючи різкого порушення умов середовища. Водночас види, здатні швидко розмножитися, стрімко нарощують чисельність. Серед них — деякі види п’ядунів, листовійок, пильщиків, шовкопрядів, короїдів.

Поясню докладніше. Є види, пристосовані до різких змін — погодних умов і видів корму. Вони рухливі, швидко розвиваються й дають численне потомство, але живуть недовго. Їх називають r-стратегами. Типові представники — попелиці та мухи. Протягом тривалого часу такі види можуть залишатися в тіні, та щойно умови стають сприятливими — відбувається демографічний вибух. Так, після лісових пожеж дерева ослаблюються на великих територіях, і їх відразу заселяють короїди. Спочатку дерева ще намагаються чинити опір, заливаючи комах соком або смолою, але сили швидко вичерпуються. Наступні полчища жуків «пробивають оборону», й сосна може засохнути за кілька тижнів.

На противагу їм є група k-стратегів. Ці види живуть у стабільному середовищі, більші за розміром, малорухливі, розвиваються повільно й дають менше потомства. Це — мурахи, бджоли, богомоли, хижі жуки. Вони вибагливіші до умов життя і першими потерпають у разі порушення екосистеми. Адже саме серед них — запилювачі й «санітари лісу». Запилювачі (бджоли, джмелі, оси, деякі метелики, жуки, мухи) критично важливі для біорізноманіття. Вибухи та обстріли не тільки вбивають їх безпосередньо, а й знищують середовище їх перебування. А відновлення чисельності цих комах — процес повільний і часто неможливий без участі людини. Зменшення популяції запилювачів призводить до зниження врожайності сільськогосподарських культур і зникнення безлічі видів рослин.

— Чи відомі вже випадки загибелі або міграції комах у зонах бойових дій?

— Лісова ентомофауна — це складна, багаторівнева група. Одні види, потрапивши в екстремальні умови, починають активно розмножуватися. Інші, навпаки, різко зменшують чисельність. Навіть проста вирубка кількох дерев одразу призводить до сплеску чисельності ксилофагів — комах, що живуть у деревині. За звичайних умов за кілька років екосистема стабілізується. Це підтвердили наші спостереження в Національному природному парку «Гомільшанські ліси». Однак бойові дії значно глибше порушують екосистему, що може призвести до непередбачуваних наслідків для популяцій комах, їхніх природних ворогів і рослин, від яких вони залежать.

— Які нові загрози для лісу несе війна?

— Насамперед різко збільшується ризик поширення лісових пожеж. Ліс буквально нашпигований легкозаймистими матеріалами, наслідками обстрілів і вибухів. Масово гинуть рослини, тварини, гриби. Порушується структура ґрунту, а повітря, ґрунт і підземні води забруднюються токсичними речовинами.

Як уже зазначалося, найбільший удар припадає на так званих k-стратегів — види з повільним життєвим циклом, низькою плодючістю й високою чутливістю до змін середовища. Серед них — ентомофаги (комахи-хижаки та паразитоїди), запилювачі, рідкісні види й ті, що перебувають під загрозою зникнення (endangered species).

Водночас збільшується кількість ослаблених дерев, а отже, створюються сприятливі умови для розвитку спалахів масового розмноження фітофагів — комах, що живляться рослинними тканинами. Війна запускає ланцюгову реакцію, наслідки якої екосистема може не витримати.

— Чи збільшується чисельність шкідників на тлі знищення їхніх природних ворогів — хижаків та змін мікроклімату?

— Так, і це безпосередньо пов’язано з порушенням структури лісу. Коли зріджуються крони й деревостан загалом, мікроклімат різко змінюється: стає тепліше й сухіше. За таких умов життєві цикли комах прискорюються, а деякі види починають давати більше поколінь за сезон.

Фітофаги реагують на ці зміни першими. Вони стрімко розмножуються, тоді як їхні природні вороги — ентомофаги — включаються в процес із затримкою. Ентомофаги — це комахи-хижаки або паразитоїди, що поїдають інших комах, зокрема шкідників. До ентомофагів належать, наприклад, їздці, тахіни, хижі жуки, мурахи. Поки ці хижаки тільки починають нарощувати чисельність, шкідники вже встигають зробити свою «чорну справу».

Зріджування лісів через бойові дії збільшує кількість ділянок, сприятливих для формування осередків шкідливих комах. У разі бойових дій, як і в разі стихійних лих (пожеж, вітровалів, повеней), одночасно ослаблюється багато дерев, і їх заселяють стовбурові комахи. Після багаторазового збільшення їх чисельності внаслідок розвитку на ослаблених деревах ці комахи заселяють також практично здорові дерева поблизу. Заходом захисту лісу від стовбурових шкідників є санітарна рубка, а заходами захисту заготовленої деревини — своєчасне видалення її з лісу, зняття кори або обробка інсектицидами. Однак ці заходи дуже складно вчасно здійснити у воєнний час.

— Як вченим-ентомологам вдається проводити польові дослідження під час війни?

— Вдається, незважаючи ні на що, хоча в деякі ліси заходити небезпечно, особливо на сході країни. Багато спостережень і зборів доводиться проводити в лісосмугах і зелених насадженнях населених пунктів. У регіонах, де порівняно спокійно, повноцінні польові дослідження все ж таки тривають. Ліс потребує нашого захисту навіть у найважчі часи. Екосистеми не можуть чекати кращих часів.