Чому День артилерії перенесли з 3 листопада на 4 грудня: чи перемогли дрони "богів війни"

Під час російсько-української війни артилерія ЗСУ поповнилась десятками артустановок, які надали західні партнери. Тим часом на четвертий рік війни поле бою вкриває щільний шар дронів, які вистежують кожен рух солдатів та схованки техніки. Фокус вирішив розповісти про те, чому цей рід військ і далі відіграє важливу роль на фронті та чому святкування перенесли на інший день.

Артилерія ЗСУ — коли відзначається професійне свято

До 2024 року День ракетних військ та артилерії відзначався 3 листопада. Президент України Леонід Кучма (1994-2005) у жовтні 1997 року підписав указ, у якому обрали саме цю дату. Причина такого рішення — цього дня у 1943 році, під час Другої світової війни, радянські війська спинили рух нацистської Німеччини на північ від Києва. На позиціях встановили гармати, які протягом 40 хвилин працювали по 30 ділянках площею 16-50 га. Густина гармат — 450 од. на 1 км позицій. Таким чином створили "вогневий вал", який мав на меті знищити 443 ворожих цілі. Було створено зону безперервних вибухів перед піхотою й танками шириною в кілька кілометрів та глибиною у 800 м. До кінця Другої світової цей рекорд не повторили, а глава СРСР Йосип Сталін назвав цей вид військ "богами війни".

У листопаді 2024 року президент України Володимир Зеленський встановив нову дату дня ракетних військ та артилерії — 4 грудня. В указі пояснюється, що цей день обрали, щоб "започаткувати нові військові традиції" та вшанувати мужність та героїзм українських бійців.

На порталі медіа NV уточнили, чому обрали саме 4 грудня. З'ясувалось, що з таким проханням до президента звернулись бійці ракетних військ. Цього дня відзначають день святої Варвари, яка у західному світі вважається покровителькою блискавок, грому та артилерії. Вказується, що таких традицій дотримуються армії Франції, Польщі, США.

Артилерія та ракетні війська України — структура та командувач

Артилеристи та ракетники — це особливий рід військ у складі ЗСУ, які є частиною Сухопутних військ, Військово-морських сил. На полі бою воюють близько 16 артилерійських бригад, які працюють різними засобами ураження. Головні цілі артилеристів — схованки живої сили противника, позиції танків, артилерії, засобів ППО, командні пункти, пункти дислокації тощо. З 2024 року цей рід військ очолює генерал-майор Андрій Маліновський. У інтерв'ю "Радіо Байрактар" він розповів, серед іншого, про можливості ракетного комплексу ППО Patriot, здатного збивати балістичні та крилаті ракети ЗС РФ.

Артилеристи та ракетники застосовують зброю, якою завдають болючих ударів вглибині позицій ЗС РФ на тимчасово окупованих територіях. По росіянах б'ють гармати М777 (дальність 24-40 км), М119 (17-19 км), "Мста-Б" (24-29 км), Д-30 (12-21 км), САУ та гаубиці "Мста-С" (24-36 км), Krab (30-40 км), Paladin (22-40 км), PzH 2000 (30-40 км), Zuzana (30-40 км), CAESER (40-55 км), "Гіацинт"/"Піон" (37-55 км), "Акація" (18-24 км), "Богдана" (30-50 км), ВМ-21 "Град" (до 40 км), M142 HIMARS/M270 (70-300 км) та ін.

У переліку артсистем ЗСУ можна виділити зразки західної зброї, які почали з'являтись лише з 2022 року. У пакети західної допомоги входили, наприклад, М777, PzH 2000, Krab, CAESER, M142 HIMARS/M270 — засоби ураження НАТО та снаряди до них, які надавали США, Німеччина, Франція та інші держави-партнери. Фокус писав про приклади застосування цієї зброї: у жовтні 2025 року росіяни заявили, що HIMARS начебто пробив отвір у дамбі Бєлгородського водосховища.

Крім того, прикметним є темпи виробництва САУ "Богдани", яку Міноборони України поставило на озброєння вже під час війни. Згідно з даними урядовців, темпи випуску "Богдани" — до 36 од. на місяць (станом осінь 2024 року), і це більше, ніж швидкість, наприклад, французьких заводів, які випускають CAESER.

Військово-морські сили ЗСУ, до всього, під час отримали модернізований засіб ураження: береговий ракетний комплекс "Нептун" переробили під наземні цілі й він почав бити на відстані 300-1000 км. Як у жовтні розповів президент України Володимир Зеленський, ракету "Нептун" застосували, наприклад, спільно з ракетою "Фламінго".

Чи переграли дрони артилерію

Як розповіли аналітики порталу Texty, на полі бою в Україні утворилась кілзона, у якій під прицілом дронів — близько 10-15 км по обидва боки від фронту. При цьому зауважується, що в оновлених умовах військові й далі використовують артилерію.

Військовий експерт Павло Нарожний пояснив, чому, на його думку, артилеристи й далі залишаються впливовою силою. "Боги війни" мають дві переваги порівняно з БпЛА. Перша перевага — далекобійність та незалежність від погоди. Друга — FPV несуть 2-3 кг вибухівки, а снаряд 155 мм — 47 кг загальної ваги та 6-7 кг вибухівки. На думку експерта, попри переваги БпЛА, без артилерії не обійтись на полі бою 21 століття.