"Летить "Шахед", ховайтесь!": як працює "Укрзалізниця" під час війни і як врятуватися

Наслідки атаки РФ на пасажирський потяг / © Олексій Кулеба

В Україні завтра залізничники святкуватимуть своє професійне свято. Через повномасштабну війну Росії проти України їхня робота змінилась.

Про те, що доводиться переживати залізничникам під час війни. І як, попри все, вони «просто виконують свою роботу» — у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Ткачук.

Залізничники розповіли про свою роботу

Із начальником поїзда Віталієм Ковальчуком ТСН зустрічається на столичному вокзалі. Годинна зупинка у Києві і далі вони вирушають до Сум. Саме там кілька тижнів тому Віталій записав тривожне відео.

«18 жовтня попали під обстріл. Почали садити пасажирів, десь за 20 хв до відправки почалася тривога і зразу „Шахед“ пролетів навпроти вагона і зразу підряд після нього ще 5 штук», — каже Віталій Ковальчук.

У момент атаки, розповідає Віталій, у потязі були діти та люди на кріслах колісних.

Три вагони потяга залишилися без вікон. Уламки скла порозліталися на спальні місця пасажирів. На щастя, обійшлося без поранених. Купе Віталія також було потрощене. Тоді кілька вагонів довелося замінити, але потяг «Суми-Київ» вирушив у рейс.

І це те, що дивує увесь світ. Коли за кордоном рух потягів можуть зупинити через негоду, наші залізничники їдуть навіть під час російських атак.

Пошкоджені через ворожі обстріли колії в Україні ремонтують за лічені години. Потяги іноді затримуються, але ніколи не скасовуються.

Надання першої домедичної допомоги — під час війни ця навичка для залізничників теж стала обов’язковою. Шини, турнікети та ліки — Віталій показує величезні аптечки, якими обладнані вагони потягів. За час війни 2 783 залізничника отримали поранення. 947 працівників «Укрзалізниці» — загинули.

Валентині Придатко — 61 рік. На залізниці вона працює понад чверть століття. Але, каже, найстрашніший рейс з нею стався кілька днів тому.

«Ми прибули о 10:00 годині в Суми 780 і нас почали обстрілювати „Шахедами“. 10 „Шахедів“ прилетіли у наш вагонний участок. Вагонного участка нема. Розбили все, ми по коліям побігли. Ховалися лежали на землі до 2 годин», — каже начальниця поїзда Валентина Придатко.

Під час масованої атаки «Шахедів» у ніч проти 31 жовтня було знищено більшість робочих приміщень Сумського депо. Чотири вагони потяга «Київ-Суми» поруйновані. А вже вранці поїзд із резервними вагонами хвилина в хвилину відправився в напрямку столиці.

«Нам з Харкова дали 6 вагонів, якими ми перевезли всіх пасажирів, яким були продані білети», — каже вона.

Валентина вже рік як на пенсії. Але роботу покинути не може, каже, працювати — за таким графіком та ще і на прифронтових територіях — зголошуються не всі. Найдовша зміна Валентини тривала 45 днів. На евакуаційних потягах — практично без сну та перепочинку.

«Якщо у вагоні 36 місць, то було по 105 по 120, сиділи і по купе, навіть лежали підстеляли щось, лежали по салону. На чемоданах», — каже вона.

Робота УЗ під час повномасштабної війни

Від лютого Укрзалізниця евакуювала з небезпечних регіонів понад чотири мільйона людей. Залізничні вокзали стали місцем, де прощаються та зустрічають, плачуть щиро від щастя або розлуки та міцно обіймають.

Кожен потяг — це історія про силу, віру та нескореність. Сміливі люди і кожен на своєму місці — від машиніста потяга до провідника, від диспетчера в депо до ремонтника на мостовому прогоні.