Президент Латвії повернув до Сейму закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив у понеділок, що повернезакон про вихід країни зі Стамбульської конвенції на повторний розгляд Сейму, пише Delfi.

Водночас глава держави закликав передати остаточне рішення з цього питання наступному складу парламенту, вибори до якого відбудуться восени 2026 року.

У листі до спікерки Сейму Дайги Мієрінє президент пояснив, що після ухвалення закону в остаточному читанні залишилися суттєві питання без відповідей, які потребують додаткового аналізу.

«Немає сумнівів, що саме Сейм має право ухвалювати рішення про вихід Латвії з міжнародних угод. Але занепокоєння викликає суперечність між законодавчою та виконавчою владою. Парламент наділив уряд широкими повноваженнями, однак не врахував його позиції. У системі поділу влади важливі діалог і співпраця заради державних цілей», — зазначив Рінкевичс.

Президент підкреслив, що ратифікація та денонсація Конвенції в межах одного скликання парламенту створює суперечливий сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів країни. Така непослідовність, за його словами, підриває довіру до здатності Латвії сумлінно виконувати міжнародні зобов’язання.

«Латвія стане першою державою — членом ЄС, яка вийде з міжнародного договору про права людини. Слід зважити, чи відповідає це принципу лояльного співробітництва, закріпленому в Договорі про ЄС, а також зобов’язанню держав-членів щиро та з повагою допомагати одне одному у досягненні цілей Союзу — зокрема рівності жінок і чоловіків», — наголосив президент.

Рінкевичс також розкритикував рішення Сейму вийти з Конвенції ще до закінчення перехідного періоду, визначеного в ухваленій 9 жовтня 2025 року декларації парламенту про запобігання насильству щодо жінок і в сім’ї. Цей документ зобов’язував уряд підготувати новий національний закон, який мав би замінити положення Стамбульської конвенції.

Однак, за словами президента, ухвалення закону про вихід уже зараз створює небезпечний правовий вакуум — період, коли міжнародні норми втратять чинність, а національне законодавство ще не буде розроблене.

«Сейм може ухвалити рішення про вихід із міжнародного договору лише за умови належної підготовки. На жаль, цих підготовчих робіт виконано не було», — підсумував Рінкевичс.

Згідно з процедурою, якщо президент повертає закон на повторний розгляд, парламент без дебатів передає його разом із зауваженнями до комісії. Після цього документ розглядається за процедурою третього читання, але лише в межах висловлених президентом зауважень.

Якщо Сейм після повторного розгляду не змінить закон, глава держави вже не зможе повторно його оскаржити — це прямо передбачено Конституцією.

Ініціатором законопроєкту про вихід Латвії зі Стамбульської конвенції виступила опозиційна партія «Латвія на першому місці», її підтримали Національне об’єднання, «Об’єднаний список», «За стабільність!» та деякі депутати коаліційного Союзу зелених і селян (СЗК). Проти виступили партії «Нова Єдність» і «Прогресивні».

Минулого тижня Сейм ухвалив закон у прискореному порядку, але без необхідних двох третин голосів для надання йому статусу термінового, що дає президенту право повернути документ на повторний розгляд.

Противники виходу Латвії з Конвенції також розглядають інші юридичні кроки для зупинення або відтермінування набуття чинності закону — зокрема, звернення до Конституційного суду або ініціювання референдуму.

У разі остаточного виходу з конфенції Латвія приєднається до Туреччини — держави, яка першою ратифікувала Стамбульську конвенцію, а згодом залишила її, хоча саме Стамбул дав їй назву.