"Путін під прицілом": експерти пояснили, що зараз відбувається в Кремлі

Російська армія не має значних успіхів на фронті, а економіку країни-агресорки чекає економічний крах, яких може виявитися гірше за кризу 2008 – 2009 років. Це наближає режим Володимира Путіна до краху. У Росії вже неодноразово готували державний переворот. Один з найвідоміших – похід Євгена Пригожина на Москву. Тоді як іншим спробам російським спецслужбам вдалося запобігти.

Путін і сам розуміє, що під прицілом. Звідси й відчайдушні ядерні погрози, аби якось продемонструвати силу та показати нібито усе під контролем. Полковник США у відставці Джон Світ та аналітик з нацбезпеки Марк Тот спеціально для 24 Каналу проаналізували ситуацію в Кремлі та що може стати останньою краплею для путінського режиму. Більше – читайте далі у матеріалі.

"У Путіна параноя": чи реальний переворот в Росії

Служба безпеки ФСБ Росії звинуватила так званий російський антивоєнний комітет та російського опозиціонера Михайла Ходорковського у підготовці до державного перевороту проти Володимира Путіна. Чи є зараз можливість здійснити переворот? Чи справді війна проти України може лише спонукати до цього?

Джон Світ: На мою думку, загрози державного перевороту є законними. ФСБ вже бачила і розглядала схожі загрози раніше. Ми це бачили у 2003 – 2014 роках. Сьогодні ми також це спостерігаємо. Згадаймо також, що була спроба держперевороту Євгена Пригожина у червні 2023 року. Однак, як писали ми з Марком ще в січні 2023 року, існувала ще одна загроза перевороту.

У грудні 2023 року Путін мав відвідати танковий завод в Нижньому Тагілі. Керівником заводу був відставний генерал-лейтенант Олексій Маслов. Він мав великий досвід і контакти з НАТО завдяки своїй посаді російського військового представника при Альянсі. Він опинився б на місці, якби знесли режим, щоб вести переговори про мирне врегулювання війни в Україні.

Цікаво, що в день запланованого візиту Путіна він помер, а російський диктатор так і не приїхав. Тому це не вперше, коли Путін є об'єктом перевороту. ФСБ – параноїдальна організація, тому вони шукають подібні операції. Однак я думаю, що можна перерахувати на пальцях три з них, не говорячи про інші, які зупинили в ФСБ.

Ми пам'ятаємо похід Пригожина на Москву. Цікаво, що ніхто навіть не спробував завадити йому проїхати через всі міста Росії. Що ви думаєте щодо цього? Які є ризики для Путіна зараз, коли він не хоче припиняти вогонь, а вирішив далі продовжувати війну?

Марк Тот: Пригожин продемонстрував, що Путін вразливий по-різному. Показовим є той факт, що він зміг довести свої військові сили на половину шляху до Москви, не зустрівши ніякого спротиву, можливо, довівши справу до кінця, просто не маючи уявлення кінцевої цілі. Це показує, що Путін не так захищений, як він хоче, щоб думали люди. Тут присутня параноя.

Думаю, це символічно: кожного разу, коли Путін погрожує ядерною зброєю, він перебуває під прицілом. І багато в чому він перебуває під прицілом через цей останній можливий замах або навіть змову, що потенційно йде з Лондона (мовиться про опозиціонера Михайла Ходорковського, – 24 Канал). Путін під прицілом, бо його армія зазнає невдач. Він був переконаний, що взяв Покровськ. Однак Володимир Зеленський дав зрозуміти, що не все так швидко. Місто ще не впало.

У Путіна також економічний крах, який може бути не менш серйозним, ніж глобальна криза у 2007 – 2009 роках з огляду на те, як це вплине на Росію всередині. Нафтова та газова інфраструктура Росії перебуває під тиском українських ударів. На цей сектор наклали економічні санкції, які можуть коштувати Путіну від 30 до 50 мільярдів доларів в рік при доходах в 400 мільярдів. Це важливо.

Тому Путін перебуває під прицілом і, я думаю, абсолютно відкритий для потенційного перевороту. Однак ми поки що не знаємо, хто і як може його здійснити. Ті, хто це зроблять, намагаються переховуватися. Нещодавні ядерні випробування Росії доводять, що Путін тривожиться. Він намагається довести, що досі сильний, але з усіх боків дає зрозуміти, що є слабким.

Путін показав свою слабкість на весь світ

Під час ядерних навчань Путін особисто спостерігав за пуском ядерної ракети. Ба більше, був одягнений в нову військову форму. Як ви оцінюєте ці ядерні погрози?

Марк Тот: Коли доводиться заявляти щось подібне, це свідчить про те, що все не так добре, як рекламується. Коли ж доводиться наряджатися у нову військову форму, це показує, що Путін дійсно хоче донести це повідомлення. Однак водночас це ознака слабкості.

Ми з Джоном жартували, що потрібна шкала з п'яти Піноккіо для оцінки політиків, які брешуть. Тепер треба придумати щось на кшталт 5 ядерних бомб, щоб показати, на якому рівні Путін намагається блефувати. Це ознака відчаю. Його ядерна демонстрація, наряджання у військову форму в бункері, спроби виглядати серйозним і заяви про непереможність зброї, наче у США, Франції чи Великобританії немає свого арсеналу, виглядають для Заходу дуже смішно.

Однак також тут мовиться і про внутрішню пропаганду. Він намагається розвіяти будь-які підозри, що йому щось загрожує і хоче показати, що контролює ситуацію. Коли ти слабкий, ти намагаєшся продемонструвати силу.

Зверніть увагу! Ексглава МЗС Володимир Огризко розповів, що в Кремлі посилюються панічні настрої. Російські еліти обговорюють можливі варіанти заміни Путіна, який втрачає контроль над ситуацією. Одним з варіантів є помічник диктатора Микола Патрушев або його син. Це небезпечний варіант, адже Захід може повірити в "нову" Росію та почати налагоджувати відносини.

Джон Світ: Погоджуюся – коли ти слабкий, проявляй силу. Однак я не вірю, що Захід на це купиться. Я вважаю, що Захід не вірить у його коментарі про те, що Путін може завдати удару будь-де та обійти всі системи ППО НАТО і США. Якщо це потрібно демонструвати – це брехня. Однак це не для західної аудиторії, а для росіян, які починають втрачати довіру.

Рубль – слабкий. Росіяни бачать наслідки у Москві та Санкт-Петербурзі, де проживає етнічна російська більшість. Це для них стає болючим питанням. А Путін, який втратив народну підтримку, має створити ворога, проти якого можна мобілізуватися – не лише Україна чи НАТО, а й США. Щоб заявити росіянам, мовляв, це все санкції США та розгортання ракет "Tomahawk".

Тому ми можемо очікувати чогось більше, наприклад, чисток. Путін вже зменшив своє близьке оточення і призначив двоюрідного брата на важливу посаду. Він вже провів чистку олігархів та чистку серед військових та високопоставлених громадян у своїй адміністрації. Таких випадків побільшає, коли їх охопить параноя і вони будуть доносити один на одного. Це гарний знак для Заходу – крах режиму Путіна швидко наближається.

Що ви думаєте про характеристики ракети "Буревісник"? Путін заявив, що вона має "необмежену дальність" і може літати місяцями через свій ядерний двигун.

Джон Світ: Я не завжди розумію технічні аспекти. про які каже Путін. Спершу я маю почути щось від західних служб, він агентства західної розвідки. Однак Путін завжди перебільшує. На мою думку, можливість баражувати протягом тижнів або місяців є нереальною. Така ж можливість є в американської ракети Tomahawk, але лише на обмежений час.

Це демонстрація сили, Путін намагається продемонструвати можливість, в наявності якої я не впевнений. Однак оскільки наукове суспільство вивчає запуск ракети й проводить свій аналіз, звичайно, що скоро ми почуємо більше про технічні аспекти.

Якими будуть наслідки нових санкцій проти Росії?

Сполучені Штати ввели санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – "Лукойлу" та "Роснафти". Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що ці санкції завдадуть реальних збитків економіці Росії, попри нещодавню заяву Кирила Дмитрієва. Нещодавно він також відвідав США та намагався переконати американців у тому, що Росія не постраждає від цих санкцій. Яка ваша думка про реальний вплив нових санкцій?

Марк Тот: Сам факт того, що Кирило Дмитрієв вважав за потрібне приїхати до США, говорить про те, що він стурбований санкціями. Він чудово усвідомлює їхню згубність для російської економіки. Це добрий перший крок. Необхідно більше вторинних санкцій, які каратимуть тих, хто купує російську нафту. Однак він знає, що це важливо. Дмитрієв намагався протистояти санкціям, але це не спрацювало.

По суті, Дмитрієва висміяли в США, і він не виконав свою місію. А потім сам Скотт Бессент ясно дав зрозуміти – Дмитрієв може говорити будь-що, але ці санкції мають значення. Думаю, щоб зрозуміти їхній потенціал для Росії, потрібно зробити крок назад і подивитися, що відбувається з її економікою.

Доходи уряду в 400 мільярдів доларів залежать від нафтових та енергетичних контрактів, тому все, що їх підриває, – шкодить. І є деякі оцінки, що тільки ці санкції можуть вплинути на 30 – 50 мільярдів доларів на рік (зменшити дохід Росії, – 24 Канал). Тож якщо говорити про те, що ці санкції з'їдають їхній бюджет на 10 – 15%, це вже значна цифра. Особливо з огляду на те, що Росія підтасовувала свої власні фінансові звіти.

З одного боку, вони стверджують, що вкладають у свою військову економіку лише близько 250 мільярдів доларів. Однак залишилося мало висвітленим, що Росія насправді чинить величезний тиск на свою банківську систему, змушуючи її видавати погані кредити. І це, певно, ще близько 300 мільйонів доларів, якщо перерахувати.

У такий спосіб Росія має значний борг. Це призвело до стагфляції, коли у вас немає зростання і є інфляція. Рівень інфляції в Росії зараз близько 8%, а процентна ставка – близько 16%. Їхня економіка зараз переважно досягає стелі. У них великий портфель поганих кредитів, виданих за російськими оборонними контрактами.

Якщо війна закінчиться, вони опиняться на мілині, більше не буде прибутків. Тож Путін багато в чому перебуває під прицілом. Тож санкції – це ще одна кістяшка доміно, що обвалює економіку Росії. Треба згадати, що українці роблять із нафтовим та енергетичним сектором своїми ударами за допомогою "Фламінго" та подібних систем. Для росіян зараз все погано.

Що може стати останньою краплею для кремлівського режиму?

Нещодавно Україна завдала численних ударів по містах Росії. Україна використовувала крилаті ракети великої дальності Storm Shadow, крилаті ракети українського виробництва, безпілотники великої дальності, які атакували військову інфраструктуру Росії. США схвалили ці удари з використанням крилатих ракет західного виробництва. Як ви оцінюєте цей новий етап війни?

Джон Світ: Це не новий етап війни, це експлуатація успіху. Вони знайшли слабке місце в протиповітряній обороні Росії. Це зроблено навмисно. Протягом останніх приблизно трьох років вони завдавали ударів по російських об'єктах ППО, щоб послабити, по-перше, їхню систему раннього попередження, а по-друге, їхню здатність збивати ці конкретні ракети.

Спершу вони атакували ППО, а тепер інфраструктуру. Україна атакувала 21 із 38 найбільших НПЗ Росії. Тож українські санкції дають ефект. Удари також завдавали по військових об'єктах, зокрема в Криму, а також по промислових підприємствах, де виробляються дрони, і складах боєприпасів. У такий спосіб перехоплення та глибокі удари, спрямовані на підрив їхньої здатності фінансувати війну, дають ефект.

Я наведу ще одну аналогію – башта Дженга (настільна гра, в якій гравці по черзі виймають дерев'яні бруски з вежі, будуючи її все вищою і менш стійкою, – 24 Канал). Це була популярна гра. Очевидно, жодна частина сама по собі не важливіша за іншу, але введення санкцій США може стати тією ланкою, яка буде вирвана з вежі та призведе до краху режиму.

Очевидно, що далі буде більше, але український варіант санкцій прямо впливає не лише на військовий потенціал Росії, а й на російське громадянське населення.

Нещодавно Україна завдала удару по російській греблі в Бєлгородській області. Удар завдав дуже серйозної шкоди російським позиціям на суші, які затопило. Кільком бригадам довелося відступити з цього району. Ще кілька бригад опинилися в оточенні та залишилися без будь-якого матеріально-технічного постачання. Як ви оцінюєте цей тактичний крок України?

Джон Світ: З погляду розвідки, ми проводимо так звану розвідувальну підготовку на полі бою, коли аналізуємо противника, погоду та місцевість. У такий спосіб, очевидно, що аналітики української розвідки визначили, що якщо вони пошкодять греблю, то зможуть перемістити або перемогти ці сили без необхідності використовувати зброю, щоб усунути їх.

Вони створили перешкоди для подальшого використання, але також змусили російські війська піти. Російські сили найбільш вразливі під час пересування, особливо для безпілотників. Це ще один спосіб, де українські військові використовують інновації та технології для перемоги над російськими військами в Україні.

Чи реально зараз посадити Путіна за стіл переговорів?

Трамп все ще вірить, що він може посадити Путіна за стіл переговорів. На якій стадії перебувають переговори, наскільки ми близькі до угоди про припинення вогню?

Марк Тот: Трамп зараз заявляє, що як і раніше впевнений у своїй здатності досягти угоди про припинення вогню, але це схоже на політичний піар. Думаю, він уже розуміє, що Путін не готовий до будь-якої змістовної дискусії, і ми це бачили. Про це свідчать заяви Дмитрієва, які він зробив у США.

Також Сергій Лавров сказав, що максималістські вимоги залишаються. За його словами, росіяни хочуть, щоб усі визнали, що саме НАТО спричинило цю війну, намагаючись, так би мовити, вдертися до Східної Європи. Крім того, якщо згадати стару аналогію з однієї п'єси, там є фраза: "Я маю заплатити за квартиру, але не можу заплатити за квартиру" – це класична ситуація безвихідного становища. Ось де зараз Путін.

Він зайшов у цю війну так далеко, що переоцінив можливості своєї армії, економіки та самого себе як лідера, настільки, що тепер не знає, як з неї вибратися.

Якщо він зупиниться, економіка впаде, а якщо економіка впаде, то його усунуть. Якщо він програє, то найімовірніше втратить довіру своїх військових, а ФСБ відчує, що їм потрібен сильніший лідер, і замість того, щоб попереджати про те, що Михайло Ходорковський може робити в Лондоні з антивоєнним комітетом, можливо, займуться власним прикриттям.

На Путіна тиснуть з усіх боків. Я просто не бачу, щоб на цьому етапі він сказав, що переговори – його найкращий спосіб вижити. Це класична ситуація. Він має "заплатити за квартиру", тобто якось вибратися з петлі, але він не знає, як це зробити, і "заплатити за квартиру" він не може.

Джон Світ: Недостатньо посадити його за стіл переговорів. Потрібно зробити це на умовах, вигідних для України. Це означає, що потрібно продовжувати тиск, щоб змусити Путіна прийняти умови, які він зазвичай не приймає. Не можна прийти за стіл переговорів і сказати, мовляв, ми заморожуємо фронт, і ви можете залишити собі Донбас. Умови мають бути вигідні Україні, а не просто спрямовані на припинення війни.

За даними WSJ, існують різні розвідувальні оцінки готовності чи небажання Путіна врегулювати цю війну. Внутрішня розвідка Держдепартаменту США вважає, що він не готовий закінчити війну. Однак ЦРУ вважає, що Трамп може посадити Путіна за стіл переговорів та змусити його погодитися на угоду про припинення вогню. Чому існують різні оцінки готовності Путіна припинити війну та яка є реалістичнішою?

Марк Тот: Думаю, все зрозуміло – треба подивитися на лінію фронту, на ні в чому невинних українських мирних жителів, яких бомбардують щодня. Путін ще далекий від ухвалення рішення про мир. Лавров хоче звинуватити у всьому цьому НАТО, мовляв, це не вина Росії.

Щодо відносин ЦРУ та інших розвідувальних служб, то тут може виникнути внутрішня суперечка. Там може бути прихований зміст. Вони можуть хотіти заплутати ситуацію та донести до Путіна, що у США є два крила, які зараз сперечаються, чи серйозно він налаштований на переговори.

Це може стати для нього виїзною доріжкою, щоби сказати: "Мені потрібно прислухатися до так званих джерел ЦРУ". Або це просто внутрішня суперечка, що відбувається в межах держави, коли одна сторона вважає, що інша помиляється.

Особисто я вважаю, що ми навіть близько не підійшли до того, щоб Путін був готовий вести переговори щодо припинення вогню. Він, як і раніше, вважає, що не може вийти з цієї ситуації, і поки що його оцінка не зміниться. І, чесно кажучи, поки оцінка Росії не зміниться, думаю, це має стати новим підходом. Одних спроб змінити оцінку і стримати Путіна недостатньо.

Ми маємо змінити країну так, щоб, наприклад, ФСБ зрозуміла, що Путін має піти. Це спосіб закінчення війни. Не обов'язково за столом переговорів, і не обов'язково найближчим часом на полі бою, хоча сподіваюся, що це закінчиться.

Джоне, а яка ваша оцінка цих розбіжностей навколо розвідувальної оцінки психічного стану Путіна та його розрахунків?

Джон Світ: Ви ніколи не досягнете консенсусу в розвідувальній спільноті. Є ЦРУ та Держдепартамент, які працюють з різними джерелами. Держдепартамент використовує джерела з перших рук, що ґрунтуються на зустрічах та обговореннях, які вони провели з оточенням Путіна, його радниками та перемовниками. Тоді як ЦРУ, ймовірно, використовує джерела, засновані на інформації, отриманій на зустрічах, які могли проходити за лаштунками.

Було б цікаво почути ЦРУ та Агентство нацбезпеки. Однак в розвідувальній спільноті не буде консенсусу, вони використовують різні джерела. Думаю, вони всі сходяться в одному – Путін під прицілом, Путін у такій ситуації, коли він не довіряє людям. ФСБ закриває навколо нього ворота, і він вразливий. Через цю вразливість він може вжити дій, які ми назвали б нерозумними, і, сподіваюся, в адміністрації Путіна знайдуться люди, які це зупинять.

Нам залишається лише дочекатися оцінки розвідки від розвідувальної спільноти, яка виходитиме від управління директора національної розвідки США, а не окремих розвідувальних агентств.

Марк Тот: Наразі Держдепартаментом керує Марко Рубіо, а це яструб щодо Росії. Це не той, хто прихильно ставиться до Москви. Повідомлялося, що він проти будь-якої капітуляції перед Росією і що він стоїть за тим, за що деякі люди його критикували, щоб перешкоджати будь-яким переговорам.

Рубіо розуміє, що це погані переговори. Факт, що Держдеп поводиться як яструб, показує його поточний настрій, і я йому повірив би. Це ті, хто останнім часом контактували з росіянами, вели з ними переговори. І я думаю, що він краще розуміє ситуацію, ніж можна було б зрозуміти за допомогою розвідки, наприклад, від сирійських джерел.