Топ-5 земельних схем, якими послуговується Київрада

Рівно 5 років тому відбулися місцеві вибори і кияни, як і інші громади мали переобирати владу столиці. Але через війну парламент відтермінував проведення виборів, які мали б пройти 26 жовтня. Це значить, що перед мешканцями кожного міста постає виклик: як контролювати владу міста, бо саме до і після виборів з’являється вікно можливостей для змін. Без виборів відкривається інше вікно можливостей – для схем. 

Коли виборів нема, одними з інструментів контролю влади для містян залишається аналіз рішень Київради та петиції, які можуть показати протестні настрої і вплинути на місцевих політиків. Втім, на петиції влада зважає не завжди.

Громадська ініціатива «Голка» проаналізувала рішення Київради за 5 років каденції і виявила 5 найбільш шкідливих схем, які за сприяння Віталія Кличка та депутатської більшості завдавали шкоди столиці. Найбільш скандальною стала саме «туалетна схема». Але є менш відомі, проте не менш шкідливі схеми – це схема будинків-привидів, схема співучасті у гріхах попередників та схема «нарощування» ділянок. А також класична і давно відома схема з детальними планами, яку використовують для того, щоб обійти Генплан столиці – так розпочинається дерибан.

Схема № 1. Туалетна

Хоча туалетна схема – це класика, але увагу суспільства вона привернула лише цього року. Сталося це лише після того, як журналісти Bihus.info оприлюднили «плівки Комарницького». Комарницький – це колишній депутат Київради з команди Леоніда Черновецького, якого звинувачують у земельних махінаціях.

Українці довідалися про туалетну схему завдяки спецоперації НАБУ «Чисте місто», яка показала цинізм столичної влади. Працює ця схема дуже просто: на ділянці стоїть якась маленька споруда, умовний «дачний туалет» чи «собача будка». І це дає право претендувати на неспівмірно велику ділянку. При цьому аукціон не обов’язковий і місто втрачає можливість заробити на торгах і наповнити у війну бюджет. Коли про оборудки в кабінеті забудовника Комарницького дізналася вся Україна – розпочалися пікети під КМДА, аби місцева влада очистилася від кадрів, які дотичні до туалетних схем. 

Журналісти-розслідувачі повідомили, що за тим, щоб шукати потрібні ділянки відповідали тогочасні заступник Кличка – Петро Оленич та голова земельної комісії – депутат від УДАРу Михайло Терентьєв. При чому ділянки мали бути у привабливих для бізнесу забудовників місцях, біля станцій метро Таким чином, групі вдалося незаконно заволодіти шістьма ділянками: поруч зі станцією метро «Контрактова площа», на Троєщині, на Нивках, землею неподалік від Голосіївського парку та двома біля станції метро «Житомирська». Ще на одній ділянці поблизу метро «Берестейська», за такою ж схемою, попри спротив мешканців сусідніх будинків, вдалося побудувати торговий центр.

Схема 2. Будинки-привиди

Якщо для «туалетної схеми» на ділянці треба мати бодай туалет чи собачу будку, то забудовники, яким дуже треба столична земля вигадали схему для тих випадків, коли на ділянці немає геть нічого. Мова про схему з так званими будинками-привидами. 

Коли забудовники бачили ласі ділянки, то там за документами з’являлося те, чого ніколи не було – якась споруда. Ноу-хау нинішнього скликання – масова інвентаризація земель, під час якої серед десятків чи навіть сотень ділянок в кожному рішенні ховають заготовки під «туалетну схему». Київрада прийняла понад 170 таких рішень. І тут навіть важко звинуватити депутатську більшість в тому, що вона голосувала усвідомлено. Навіть активісти у столиці не помічали цю схему до розслідування НАБУ «Чисте місто».  

Ці оборудки можна простежити, коли йдеться про ТРЦ товариства «Женсан» – пов'язане з Вагіформ Алієвим. Хоча ділянку під ТРЦ товариство отримало ще за головування Омельченка, бізнес вирішили розширити за рахунок сусідніх ділянок, де нібито щось уже було. 

Якби депутати подивилися перед голосуванням на супутникові знімки, то вони б побачили, що там нема будівель, а є котлован і знищена частина парку Кіото.

Втім, іноді таку схему вдається викрити. Це відбувається тоді, коли забудовник не зміг впоратися зі своїм апетитом і зазіхнув на дуже значну за площею ділянку. Так сталося із ділянкою на Печерську, де за документами нібито була громадська будівля на 193 квадратних метри. Але де-факто це… мале приміщення для інвентарю двірників.

Схему викрили і голосування конкретно в цьому випадку не відбулося.

Схема 3. Співучасть у гріхах попередників

Схема «попередників» для влади столиці найбільш зручна. Депутати завжди можуть сказати, що це не їхня вина і виходить ситуація: «влада бідкається і розводить руками». 

Але у влади Києва завжди є вибір: подовжувати чи не подовжувати оренду. Як правило, оренду продовжують. Під цю схему потрапив Музей видатних українців, Літературний сквер, на захист якого встали навіть Ліна Костенко, Ада Роговцева та Іван Малкович, урочище Китаїв, Голосіївська вежа та низка інших об’єктів, які захищають мешканці столиці.

Так питання збереження Музею видатних українців стоїть дуже гостро упродовж кількох останніх років. Цю спадщину нам залишили Франки, Лисенки, Косачі, Старицькі та Тобілевичі. Впритул до будівлі намагаються побудувати готель і це може зруйнувати приміщення Музею. Кілька разів на засіданні Київради ставили питання про розірвання договору оренди з ТОВ «Рестін», але спершу голосування саботували «Слуги народу», а далі – ЄС. Тут варто відзначити, що УДАР давав голоси за це питання. У цій справі прокуратура дійшла до Великої Палати Верховного Суду і таки виграла.

Для захисту зелених зон, культурної спадщини кияни використовують петиції, але влада міста на них не завжди зважає. На цьому акцентує увагу киянка Мія Кириленко: 

«Ми ініціювали петицію і зібрали рекордну для 2024 року кількість голосів, але ця петиція не допомогла заблокувати рішення і на кілька ділянок оренду таки продовжили. Це при тому, що розірвати договори оренди були всі підстави – належних документів забудовник не мав. Це досі сільськогосподарська земля, на якій не можна будувати висотки. Нинішній склад Київради мав можливість гідно завершити історію з Китаєвом – не продовжуючи скандальні договори оренди забудовнику, як того вимагала громадськість у петиції, натомість орендар отримав у користування «валізу без ручки», а суди за повернення частини земель у державну власність тривають і нині».

Схема №4. Нарощування ділянок

Окрім того, є ще й схема «нарощування ділянок». Це коли у забудовника, ймовірно, цілком законно, була вже ділянка під забудову, але реалізувати свої забаганки на ній не може, бо не влазять. Тоді він звертається до міської ради і каже, що йому треба сусідня ділянка для «обслуговування інфраструктури». Земельний кодекс це дозволяє зробити без проблем. І в таких випадках не треба проводити аукціон. Тобто місто не виставляє ділянку на торги і не отримує за це кошти.

Жертвою цієї схеми стали дві ділянки у парку Кіото, а це Деснянський район (землю передати товариству «Женсан»). А іноді у схемах бере участь навіть Національне агентство з питань запобігання корупції, яке саме мало б боротися з корупцією. Саме за схемою «нарощування» НАЗК отримало ділянку на бульварі Міхновського. І ця ділянка включає в себе не лише паркінг, а й зелену зону.  

Тому, якщо десь НАЗК закриває очі на те, що відбувається у Київраді – то це може бути одна з відповідей на питання: чому ж так відбувається.

За цією схемою для побудови паркінгу віддали ділянку по вулиці Прирічна, поблизу коси на Дніпрі – Собаче гирло. Місцеві мешканці назвали це «аквапаркінгом», бо цю місцевість під час повеней затоплює. На петицію киян влада тут, як і з ситуацією в урочищі Китаїв, не зважила. 

Схема № 5. Детальний план територій і… Генплан не перешкода дерибану

Ще одна схема – використання детального плану територій замість Генплану. Зараз це універсальний інструмент, який дає можливість обійти закон і суспільний контроль. Так легалізують старі схеми і придумують нові.

Якщо говорити про приклади, то детальний план території, то детальний план «Воскресенський» легалізує житловий комплекс Freedom, який починав будувати ще «Укрбуд» Максима Микитася, а потім добудовував Київміськбуд. Через детальний план територій в Дарницькому районі легалізували житловий комплекс «Лебединий» від Perfect Group, пов’язаної з нардепом Дмитром Ісаєнком, який був обраний від забороненої партії ОПЗЖ і просував скандальну містобудівну реформу. Щодо Либідської, то тут завдяки цій схемі легалізували будівництво другої черги ТРЦ Ocean Plaza в охоронній зоні «Літаючої тарілки», висотний житловий комплекс А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та низку інших.

Цей список схем, якими послуговується Київрада, – не є вичерпним. Саме тому кожне засідання місцевої ради має бути під пильним контролем киян. Важливо розуміти, що кияни вже навчилися оперативно збирати голоси під петиціями з вимогами до влади.

До речі, ця петиція щодо перейменування вулиці на честь загиблого Дмитра Коцюбайла (позивний – Да Вінчі) у 2023 році очолила топ-10 за швидкістю збору голосів. Її подала заслужена громадянка міста Києва та Герой України Ада Роговцева.

Співавтор проєкту «Києве мій» громадської ініціативи «Голка» Сергій Костянчук, який заснував громадську спілку Музей видатних киян, зауважує, що два роки тому на честь колишнього депутата Київради Олександра Кониського перейменували вулицю Тургенєва:

«Мало хто пам’ятає, що автор «Молитви за Україну» був депутатом Київради. Він ще 1885 року написав «Боже, Великий, Єдиний нам Україну храни» – тобто понад два століття тому виступав за окремішність України. Можна згадати зараз і депутата Київради Мосіюка, який у 1990 році ще до того, як проголосили незалежність, по суті був достатньо суб’єктним, щоб підняти всупереч волі центральної влади над Києвом та всією Україною синьо-жовтий прапор, зірвати військовий парад на Хрещатику та українізувати освіту столиці… І ті депутати, які зараз представляють мешканців столиці під час війни, хотілося б, щоб вони усвідомлювали свою відповідальність в цей історичний момент. Кожен з них мав би подумати над тим, як стати видатним киянином, щоб через століття на твою честь громада вимагала б назвати вулицю в Києві».

Громадська ініціатива «Голка» за підтримки European Endowment for Democracy реалізує проєкт «Мережа Активних Громадян», до якого можуть доєднатися захисники зелених зон, культурної спадщини та археології з усієї України. 

Наталія Соколенко, співавторка проєкту «Києве мій» громадської ініціативи «Голка»