Військовий назвав рішення, яке дозволить зменшити кількість СЗЧ

Пришвидшення переведення військових спонукатиме "оздоровленню" ефективних підрозділів, у яких не вистачає особового складу.

У Силах оборони фіксується зростання кількості самовільного залишення частин на фронті до 17-18 тисяч випадків СЗЧ та дезертирства щомісяця. За словами військово Ігоря Луценка, значна частина випадків відбувається через те, що боєць не може перевестися в іншу частину, де його насправді потребують. Саме через це, за його словами, в Україні стала популярною практика "переведення через СЗЧ", додає він, називаючи її сумним діагнозом вітчизняній правовій системі.

Луценко запропонував "лайт-версію" вирішення цієї проблеми — надати військовослужбовцям, які виконували бойові завдання понад рік, право на автоматичне переведення в іншу Б/Ч. Звісно, якщо на новому місці військового готові прийняти.

"Зараз таке переведення теоретично можливе, але надзвичайно ускладнене, що призводить до СЗЧ. Тож треба зробити його автоматичним, на рівні Армії+", — пропонує Луценко, додаючи, що воїни ЗСУ мають моральне право служити там, де їх цінують.

Так підрозділи Сил оборони стануть ефективнішими, адже швидке переведення слугуватиме їхньому "оздоровленню". За таких умов особовий склад "болотистих" частин, що лише "тягнуть ресурси", переходитиме у суперефективні підрозділи. Тож Луценко підсумовує: швидке переведення — це потенційно врятований від СЗЧ військовий.

Мобілізація — необхідність, але перетворювати її на інструмент покарання не можна. Історія ветерана Івана Білецького порушує питання: коли ТЦК діють як органи призову, а коли — як каральні структури? Про це в статті "Мобілізація чи репресії: де проходить межа?" пише Віктор Конев.