Справа Кудрицького: чому Банкова переслідує ексголову «Укренерго»

Ексочільник НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, обвинувачений у незаконному заволодінні коштами держкомпанії, 30 жовтня вийшов із СІЗО під заставу у 13,7 млн грн. У пана Кудрицького попереду важкі часи. На жаль, не лише у нього.

У цій історії Банкова не лише зводить особисті рахунки із конкретною людиною, а ще й рясно мітить територію всієї України, щоб, не дай Боже, ніхто не поліз сюди зі своїми найкращими практиками, західними інвестиціями та всілякими там інноваціями.

Версія Державного бюро розслідувань (ДБР) така: Кудрицький 2018 року, будучи директором з інвестицій в «Укренерго», під час тендерів на реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Південної та Західної енергосистем, змовився із представником приватної компанії, уклав із нею два договори на загальну суму понад 68 млн грн, сплатив підряднику за ними аванси у 13,7 млн грн, які той привласнив, а робіт не виконав. Державі — збитки, Кудрицькому як підписанту договорів — 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

ДБР кокетливо не згадує нікого, крім Кудрицького, але мова про договори з ТОВ «Візин Річ» одіозного львівського підприємця Ігоря Гринкевича, яке виграло тендери на спорудження згаданого огородження на Прозорро.

Реєстр забутих судових рішень

З 2018-го часу спливло чимало, наївно думати, що ДБР — єдине джерело відомостей про цю історію. Реєстр судових рішень може розказати про неї навіть більше.

Наприклад, «більший» проєкт із авансом у 8,8 млн грн, відомий також як справа №906/283/21. Із матеріалів відомо, що після першої угоди була додаткова, що передбачала нові строки реалізації: розробка та затвердження проєкту — 30 квітня 2019 року, виконання робіт — до 20 грудня 2019-го. Підрядник не впорався, і 13 січня 2020 року «Укренерго» розірвала із ним договір. З цієї дати «Укренерго» отримала право вимагати від підрядника повернути аванс із нарахуванням відсотків за користування коштами у розмірі 14% річних від суми авансового платежу за кожен день користування авансом. Підрядник нічого не повернув, «Укренерго» звернулася до суду й отримала рішення на свою користь.

Дійсно, через наявність додаткової угоди суд перерахував пені та штрафи, зменшивши їх майже на мільйон гривень. Та оскільки суд вирішив стягнути з ТОВ «Візин Річ» на користь «Укренерго» 17,9 млн грн за сплаченого авансу у 8,8 млн, — не найгірший результат.

Однак чому ж до суду «Укренерго» дійшла тільки у березні 2021-го?

Усе просто — рік «Укренерго» витратила на стягнення банківських гарантій сплачених «Візин Річ» авансів.

Тут теж судовому реєстру є що сказати. У справі №904/1579/20 «Укренерго» стягує згаданий аванс у 8,8 млн грн з гарантера — банку «Конкорд», далеко не найкращого з українських банків.

За умовами, гарантер мав би віддати гроші замість «Візин Річ» за першою письмовою заявою про неповернення підрядником авансу. Таку вимогу банк отримав від «Укренерго» 22 січня 2020 року — на наступний день після того, як сплив строк повернення авансу «Візин Річ». Тож, побачивши новини, що «Укренерго» звернулася по банківську гарантію запізно, будьте певні — вас обманюють.

Банк відмовлявся платити не через строки. На його думку, в «Укренерго» «доклали недостатньо зусиль, щоб змусити підрядника розрахуватися». Суд це не переконало, і банк зобов’язали виплатити «Укренерго» і 8,8 млн грн гарантії, і 19 тис. грн відсотків за прострочку. Другий, «менший», договір спіткав приблизно такий же сценарій. У наявності судові накази про примусове стягнення на користь «Укренерго» як більшого авансу, так і меншого.

Усі 13,7 млн грн повернулися держкомпанії.

Єдине бентежне запитання у цій частині історії: чому для гарантій не знайшлося нічого кращого за банк «Конкорд», який ніколи не був успішним, і зрештою НБУ його ліквідував.

Хай там як, рішення про вибір банка-гарантера приймав точно не Кудрицький особисто.

Якщо компанія «Укренерго» впевнено перемогла в усіх судах за цією справою і стягнула на користь держави навіть більше, ніж авансувала львівським шаромижникам, то у чому суть претензій ДБР?

Прокурори стверджують, що, отримавши гарантії від банку, Кудрицький із Гринкевичем гроші привласнили і поділили. Щоправда, доказів цього ніхто не бачив і показувати їх не квапляться.

По-перше, зі згаданих судових справ очевидно, що кошти мали повернутися на рахунки «Укренерго», звідки їх дуже важко «дістати і поділити» двом фізичним особам. Те, що «Укренерго» після отримання банківської гарантії продовжила «доганяти» «Візин Річ» у судах, не означає, що гроші гарантії десь поділися. Просто компанії потрібні і штрафи, і пені, і справедливість.

По-друге, доказом «змови» Кудрицького з Гринкевичем буцімто є те, що «Візин Річ» виграла тендр, хоча її цінова пропозиція не була найнижчою. Але якщо зазирнути у матеріали тієї закупівлі, стає зрозуміло, що дві «дешевші» пропозиції були відхилені, бо у одного претендента було недостатньо штату, а у іншого — досвіду (рішення аргументовані й, до речі, підписані не Кудрицьким).

Утім, усі ці та інші аргументи навряд чи вплинуть на подальший розвиток подій. Справа семирічної давності без потерпілих та збитків і виглядає, і ходить, і крякає як привід для «наїзду».

Мегавати заздрості

Тільки не подумайте, що крива аргументація — вина виконавців.

Не помисліть, що Банкову реально бентежить можливість завданої державі шкоди.

Не впадіть у конспірологію про бажання офісу повісити на ексочільника «Укренерго» всі тяготи майбутнього точно дуже складного опалювального сезону.

Усі версії надто високо літають, реальність же настільки приземлена, що аж млосно.

Кудрицький Банковій не подобався від початку. Озброєний корпоративним управлінням, він не зважав на Міненерго і «групу Галущенка». Псував «Енергоатому» ґешефт на мішках цінами, які у «Укренерго» були вчетверо нижчими. Набудував антидронового захисту чи не на кожній підстанції, та ще й за кошти партнерів, що неприємно контрастувало із «здобутками» решти енергосектору. А головне, «Укренерго» залучила міжнародного фінансування втричі більше за профільне міністерство і наполегливо не підпускала «галущенківців» до свого корита. Тож звільняли Кудрицького зі скандалом, полегшенням і сподіванням, що більше ніколи не побачать…

Не дивно, що Банкову аж так напружила подальша нечувана активність Кудрицького, та ще й у парі із не менш неприємним офісу Томашем Фіалою.

Фіала сам по собі дуже відчутний подразник для Банкової. Зеленському з Єрмаком, які не навчилися адекватно реагувати навіть на мінімальну критику, медіа Фіали, насамперед «Українська правда», — як кістка в горлі. Настільки, що думка про накладення на Фіалу санкцій уже не раз навідувала керманичів з офісу. Згадайте, як активно, від телеграм-каналів до телемарафону, поширювалася інформація про те, що девелоперська компанія Arricano Real Estate, де у Фіали було аж 12,5% участі, зберегла свій бізнес у Криму. Влітку цього року Arricano таки потрапила до українських санкційних списків, щоправда, на той момент Dragon Capital Томаша Фіали із компанії вже вийшов. Не встигли. А головне, поки возилися з дрібним — проґавили появу чогось значно більшого.

Проєкт Power One, ініційований Dragon Capital Фіали та компанією Negen Кудрицького, передбачає розбудову розподіленої генерації, яка так потрібна українській енергосистемі в останні роки. Фіала вже вклав у проєкт 30 млн дол. інвестицій, його Dragon Capital є 100% власником Power One. Кудрицький через Negen забезпечує проєкту організацію, управління і, скажімо так, «знання ринку». Тут ніде правди діти, і сам екс-CEO «Укренерго» не чужий енергосектору, як і його співвласник у «Неджен» Андрій Немировський — колишній член правління «Укренерго». Тож «сенсаційні» заголовки на кшталт «Компанія ексголови «Укренерго» виграла конкурс в «Укренерго» були неминучі. Але... енергосектор настільки вузькоспеціалізований, що тут усі комусь ексхтось. Ми, радше, здивувались би, якби Кудрицький після звільнення зайнявся племінним розведенням ВРХ. Та й енергоринок наш добре регульований — є купа положень, нормативів і кваліфікаційних вимог, які кишеньковим шарагам важко обійти, навіть якщо ти екс-Господь Бог.

А Power One — не шарага. До кінця цього року в рамках проєкту планувалося збудувати близько 20 МВт газопоршневої генерації та 40 МВт систем накопичення енергії. Оголошена очікувана дохідність проєкту — 30%, окупність — три роки. Заживити першу станцію мали вже цієї осені, витративши із згаданих 30 млн дол. близько половини на закупівлю земельних ділянок та обладнання.

На початку квітня компанія пройшла кваліфікаційний відбір «Укренерго» на будівництво нових генеруючих потужностей — двох об'єктів по 9,2 МВт на Закарпатті. Наприкінці квітня вже й мала згоду від Мукачівської міської територіальної громади (документ). А там, на секундочку, голова — син Віктора Балоги Андрій. У червні отримала трейдерську ліцензію від Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У липні чеська, а як інакше, компанія RSE поставила для першої черги проєкту газопоршневі установки на базі двигунів MWM потужністю 1–4,5 МВт загальною потужністю 20 МВт.

Паралельно йшла робота над запуском фонду інвестицій в енергетику та інфраструктуру спільно з міжнародним інвестором Amber Infrastructure Group та із залученням коштів Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, які погодилися вкласти у починання до 110 млн євро.

Нічого собі розігналися, ще трошки, і ми справді повірили б, що влада реально планує збільшити нашу розподілену генерацію і знайти інвесторів в енергетику... Державі вони дійсно дуже потрібні, а от владі куди важливіше, щоб антагоністам офісу було несолодко. Це значно важливіше за всілякі там мегавати й сотні мільйонів.

Не можуть люди, які не знайшли спільної мови з офісом, та ще й демонструють несхвалення їхніх modi operandi, тут вільно працювати й розвиватися, перемовини з партнерами вести, гроші заводити, розраховувати на якісь заробітки. Без Банкової, поза Банковою і, що гірше, на зло Банковій.

Хай тепер пояснюють ЄБРР, за що одному з них світить 12 років із конфіскацією.

Звісно, Кудрицький з Фіалою пояснять, — криві та криворізькі практики давно нікого не дивують.

Проте й сигнал подано однозначний — з моменту перших обшуків у Кудрицького і донині у медіа, які точно не з «білого списку», регулярно з’являються «нові гарячі подробиці» того, у чому Кудрицький ще винен, звісно, без посилань і доказів.

Хтось дуже хоче, щоб до усіх і кожного дійшло, що «техас» не тільки грабувати можуть лише «техасці», а й розбудовувати його іншим — зась.