Як балтійські стартапи можуть допомогти НАТО збивати дрони

Приклад того, як дешеві БПЛА над Польщею збивали дорогими ракетами, показав, що у НАТО немає економічно ефективних заходів протидії дронам. Балтійські стартапи хочуть заповнити прогалину, використовуючи досвід України.

Що станеться, якщо Росія одночасно запустить сотні безпілотників у повітряний простір НАТО? В Україні це відбувається щодня від початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Євросоюз та НАТО почали терміново готуватись до такого сценарію після того, як у вересні російські БПЛА неодноразово порушували повітряний простір Альянсу, а також після численних випадків появи, ймовірно, російських дронів поблизу аеропортів по всій Європі.

Радари в Естонії, яка є членом НАТО, не виявляють безпілотники, тому що "вони летять занадто низько", розповідає дослідник Міжнародного центру оборони і безпеки в Таллінні Томас Єрмалавічюс. "Нам також гостро бракує засобів для того, щоб збивати їх. Засобів, у яких було б прийнятне співвідношення між витратами та кінцевим результатом", - сказав він DW. За словами експерта, знищення російських безпілотників над повітряним простором Польщі 9 вересня - яскравий тому приклад, оскільки ракети вартістю в пів мільйона доларів використовували проти безпілотників вартістю не більше 50 тисяч доларів (42 930 євро).

Військових експертів непокоїть те, що така невідповідність вартості дорогих перехоплювачів та дешевих безпілотників може негативно позначитися на протиповітряній обороні НАТО в повномасштабній війні.

На думку Єрмалавічюса, для вирішення цієї проблеми стартапи повинні посісти центральне місце у стратегіях захисту від безпілотників, особливо з огляду на те, що в умовах сучасних бойових дій атаки дронів спричиняють до 80% втрат. "Стартапи руйнують шаблони, за якими упродовж десятиліть діяли наші системи закупівель і наші оборонні підприємства", - говорить дослідник. Єрмалавічюс переконаний, що стартапи необхідні для прискорення розробок.

Frankenburg допоможе вирішити проблему?

Один зі стартапів, що обіцяє доступну й масову систему боротьби з безпілотниками, - естонська компанія Frankenburg Technologies, яка базується в Таллінні та має офіси у Великобританії, Україні, Латвії та Литві.

Компанії Frankenburg знадобилось менше року для розробки прототипу платформи ППО, яку генеральний директор компанії Красті Сальм позиціонує як рішення, що допоможе подолати "найбільшу вразливість" НАТО. "Все, що Росія запускає по Україні та потенційно може запустити по цілях у Європі, на порядок дешевше всього того, чим ми можемо їх збивати", - розповідає він у розмові з DW. За словами Сальма, мета проєкту - зробити систему Frankenburg у десять разів дешевшою за наявні системи ППО малої дальності на кшталт американських керованих ракет класу "повітря-повітря" Sidewinder.

На даний момент Frankenburg отримала замовлення від однієї з країн НАТО і сподівається незабаром почати виробництво сотень ракет-перехоплювачів на тиждень завдяки отриманим у березні інвестиціям обсягом у чотири мільйони євро. 

За даними британської газети Financial Times, з минулого року стартапи, що спеціалізуються на безпілотниках і робототехніці, залучають більше половини всього венчурного капіталу в європейський оборонний сектор. Тому не дивно, що три з чотирьох європейських оборонних стартапів з ринковою капіталізацією понад один мільярд євро є виробниками безпілотників, серед яких німецькі Helsing і Quantum Systems, а також португальська фірма Tekever. 

У чому вразливість стартапів

Західні військові з одного боку явно зацікавлені в недорогих та ефективних рішеннях, та з іншого - виявляють певну обережність щодо інвестицій у переважно неперевірені технології, оскільки традиційно не схильні до ризику. "(Інвестори та міністерства оборони. - Ред.) хочуть купувати готовий продукт з перевіреною довгостроковою підтримкою", - зазначає керівник стартапу Harlequin Defense литовець Рітіс Мікалаускас.

Єрмалавічюс вважає, що обережність також пов'язана з невизначеністю щодо стійкості та довготривалого існування стартапів. "Якщо я придбаю у стартапу багато всього, а він через два роки збанкрутує, хто підтримуватиме його виробничі потужності, обслуговуватиме, поставлятиме запчастини та модернізуватиме?" - запитує він. 

Ще одна проблема, з якою стикаються стартапи, - дедалі більша конкуренція, розповідає Мікалаускас. "Уже понад рік на конференціях з оборонної тематики ходить такий жарт: у всіх і кожного є стартап, що займається розробкою дронів", - розповів він DW.

Схоже, що щотижнева поява нових компаній, які займаються розробкою безпілотників, також порушує питання: чи достатньо попиту на БПЛА в Європі, щоб задовольнити потребу в їх постачанні? Наприклад, німецькі військові планують закупити до кінця десятиліття лише 8300 безпілотних систем - набагато менше, ніж в інших країнах НАТО. 

Однак співзасновник фонду військово-технологічного венчурного капіталу DarkStar Каспар Ґерінґ (Kaspar Gering) вважає ці побоювання безпідставними. Цей фонд прагне об'єднати досвід засновників успішних стартапів, військових експертів, інвесторів і технічних керівників. "Естонія проводить багаторічний тендер на суму 400 мільйонів євро на розробку баражуючих боєприпасів, що включають у себе певні типи безпілотників, - розповів Ґерінґ DW. - І кількість тендерів, пов'язаних з безпілотниками, зростає по всьому ЄС".

Країни на східному фланзі НАТО, у тому числі й Естонія, почали залучати стартапи для створення так званої "стіни дронів". Очікується, що ініціатива Євросоюзу включатиме радари, акустичні датчики, мобільні камери, глушилки для БПЛА й перехоплювачі безпілотників. 

Стартапи мають бути перевірені у боях в Україні

Frankenburg та інші західні стартапи також мають налагоджені зв'язки з українськими військовими, що дозволяє їм швидко й точно реагувати на вкрай мінливу бойову обстановку. Вони це роблять значно ефективніше, ніж давно існуючі оборонні компанії та стартапи без таких зв'язків. За словами Сальма, ракети-перехоплювачі Frankenburg "не мають жодного аспекту, на який не вплинула б інформація з поля бою, отримана в Україні".

Такий безперешкодний доступ - це те, що відділяє зерно від полови, вважає Єрмалавічюс з Міжнародного центру оборони та безпеки. "Українці мають у своєму розпорядженні величезну кількість даних, яку вони зібрали під час операцій з використанням безпілотників, але зазвичай вони не діляться ними з іноземними оборонними компаніями через обмеження, пов'язаними з воєнним станом, - сказав він. - Тому без тісних зв'язків з бойовими підрозділами - питання в тому, наскільки іноземна продукція буде відповідати реаліям на полі бою". 

Чи матимуть європейські стартапи вирішальну перевагу?

Здатність європейських стартапів зіграти вирішальну роль у відбитті потенційних атак російських безпілотників також залежить від того, наскільки уряди країн ЄС скоротять бюрократію і вже в мирний час створять правову базу для роботи компаній під час війни, вважає Михайло Рудомінський, який у 2022 році став співзасновником компанії Himera - українського стартапу, що виробляє захищені тактичні системи зв'язку, стійкі до засобів радіоелектронної боротьби.

"На початку повномасштабного російського вторгнення нам довелося проігнорувати кілька обмежувальних законів, що стримували розробку інноваційних оборонних рішень", - розповідає 25-річний фахівець, закликаючи країни НАТО "мати напоготові набір законів на випадок початку бойових дій, щоб уникнути обмеження функціональності своєї зброї".