Мита Трампа під загрозою: чому їх може скасувати суд і який це матиме вплив на економіку США

У квітні 2025 року Дональд Трамп оголосив про введення мит щодо більшості торговельних партнерів США. Загалом були запроваджені універсальні тарифи на імпортні товари з усіх країн на рівні 10%, водночас для кожної країни, з якими США мають найбільший торговельний дефіцит, були введені ще додаткові тарифи.

Втім згодом Суд міжнародної торгівлі США постановив, що використання адміністрацією Трампа Закону про міжнародні економічні повноваження (IEEPA) для запровадження масштабних мит є незаконним, оскільки президент перевищив свої повноваження.

Наразі Апеляційний суд підтвердив це рішення, а Верховний суд США розглядає законність більшості тарифів, що може мати далекосяжні наслідки для економіки США та світової торгівлі.

24 Канал дізнався, чому впровадження тарифів Трампом можуть визнати незаконним, які наслідки матиме скасування цих тарифів для США та який ефект загалом мали тарифи на світові економіки.

Чи можуть тарифи Трампа скасувати?

Як розповів для 24 Каналу економіст Іван Ус, у цій ситуації чимало речей, які робилися поспіхом через Трампа, очікувалося, що матимуть ефект.

А якщо цього ефекту не буде, то американська влада несподівано згадає про закон та нагадує про це Трампу.

Однак рік вже завершується, а ефекту як такого не має, то очікувано, зараз готується так звана форма, яка "відіграє все назад". І цікаво, що красиво все оформити щодо такої ситуації через суд можна не лише в Україні, але й в США.

Оскільки тарифи Трампа не дали очікуваного ефекту, їх треба скасувати, але якщо це зробить сам Трамп, то це буде визнання своєї помилки. Він цього робити не хоче. Тому логічно, що це має визнати суд. Я вважаю, що такий сценарій вибрано для того, щоб зберегти обличчя Трампу та повернутися до попередніх тарифів,
– заявляє пан Іван.

Попри все, Трамп перевищив повноваження президента, а США пішли на порушення міжнародних зобов'язань, зокрема можна очікувати позовів щодо певних порушень правил Світової організації торгівлі (СОТ).

Натомість під час розмови з 24 Каналом аналітик Андрій Шевчишин заявляє, що ухвалення рішення щодо незаконності запровадження тарифів є малоймовірним. Річ у тім, що ще при першій каденції Трамп призначав своїх людей на посаду суддів на різні рівні федеральної судової системи.

Ба більше, Трамп не тільки впровадив мита, він ще й уклав чимало торговельних угод на мільярди, хоч наразі деталі цих угод невідомі.

Що вирішив суд щодо тарифів?

• Наприкінці травня цього року Суду міжнародної торгівлі в США постановив, пише Le Monde, що президент перевищив свої повноваження, а використання адміністрацією Трампа Закону про міжнародні економічні повноваження (IEEPA) для запровадження масштабних тарифів є незаконним.
• Як заявили в The Washinghtom Posts, Апеляційний суд США федерального округу заявив, що тимчасово призупиняє дію рішення Суду міжнародної торгівлі до розгляду апеляції адміністрацією Трампа.
• А вже наприкінці серпня було ухвалене рішення, що підтвердило рішення нижчої інстанції про те, що Трамп перевищив свої повноваження, використовуючи закон IEEPA 1977 року для запровадження тарифів.
• Відтак Верховний суд країни згодом оголосив, що розгляне законність більшості масштабних тарифів, що має далекосяжні наслідки та може визначити долю одного з наріжних каменів порядку денного президента та змінити курс економіки США та світової торгівлі.

Що відомо про закон IEEPA 1977 року: цей документ надає президенту країни право врегульовувати міжнародну торгівлю та запроваджувати економічні санкції, коли оголошується надзвичайна ситуація. До повноважень, які надає Закон, входять: замороження активів, блокування транзакцій та інші заходи.

Зверніть увагу! Якщо Суд винесе рішення проти Трампа, то мільярди доларів, які були стягнуті з імпортерів у вигляді тарифів, доведеться повернути. Хоч за словами Уса, у такому випадку імпортери можуть вимагати від США компенсації, однак вона навряд чи буде.

Який ефект матиме скасування тарифів, якщо буде прийняте таке рішення?

За підсумками економіста Івана Уса, сам факт наявності тарифів призводить до втрати американською економікою до понад 100 мільярдів доларів.

• Наприклад, дослідження лабораторії Budget Lab Єльського університету наприкінці вересня цього року свідчить про те, що економіка США в довгостроковій перспективі через торговельну політику буде менша приблизно на 0,4%, що еквівалентно приблизно 125 мільярдам доларів щорічно.
• А у виданні The Econоmic Times зазначається, що у вересні бізнес-активність в країні сповільнилася, що частково пов'язують із підвищеними тарифами та зростанням витрат на сировину.

Але якщо все ж таки тарифи скасують, то втрати, гадаю, будуть, але не такі високі. Річ у тім, що світові економіки тісно пов'язані між собою, а тому запровадження тарифів без реального аналізу не пройде безболісно. Насамперед ці тарифи б'ють і по самій економіці США,
– додає Ус.

Наприклад, були розрахунки, що середня вартість автівок в США зросте на 3 тисячі доларів. І це лише через заходи, які були запроваджені щодо Мексики та Канади.

Все через те, що при виробництві автівок США певні деталі опрацьовуються в Канаді. Відтак під час виготовлення однієї автівки перетинів кордону може бути приблизно до 5 разів. А відповідно, при кожному перетині треба платити мито.

Крім того, однією із причин введення цих тарифів, які називає Іван Ус, було зменшення залежності від Китаю. Однак просто повернути виробництво в США завдяки запровадженню тарифів вже не вийде. Тут потрібно шукати інші шляхи.

Гадаю, що у цьому випадку світ згадає про екологізацію. Країни з великими обсягами виробництва, тобто Китай, не дотримуються екологічних норм, а тому можливі обмеження чи додаткові митні заходи будуть мотивовані саме такими причинами,
– прогнозує економіст.

Шевчишин також додає, що скасування тарифів може спровокувати так звану ланцюгову реакцію. Тобто така ситуація вдарить по економіці країни, зокрема по долару, що стане, у кінцевому результаті, світовою проблемою. Також це буде ударом по самій репутації Трампа та Республіканській партії.

Який вплив мають американські мита на інші країни?

Відомо, що тарифи США мають негативний вплив на промисловість, особливо в Європі. Як пише Reuters, на фоні цього в Німеччині та Франції вже спостерігається спад замовлень та скорочення працівників,

• Наприклад, провідна економіка Німеччини у ЄС не демонструє ознак відновлення, а темпи виробництва знову сповільнюються. Відтак у вересні обсяги замовлень у німецьких машинобудівників різко впали.
• Натомість у Франції промисловість досі залишається слабкою, а в Італії фіксується незначне скорочення.
• А на сайті Конференції ООН з торгівлі та розвитку додається, що чимало країн, які розвиваються, та менш розвинені країни зараз стикнулися з тарифами у понад 25%, що контрастує зі значно нижчими тарифами, з якими стикається експорт США.

Як впливають тарифи США на вразливі економіки світу / Інфографіка UNCTAD

Втім, як зазначає Шевчишин, тарифи поки що не мали надто серйозного ефекту. Наприклад зараз зафіксовано не таке значне, як очікувалося, підвищення цін.

До впровадження тарифів чимало хто закупився та сформував запаси продукції, що і полегшило цей період. І водночас сказати, що США буде робити собі щось на зле також не варто,
– додає пан Андрій.

Він наводить приклад із компонентами з Канади для машинобудівництва, щодо яких тарифи змінювалися.

• Такі деталі часто перетинали кордон із Канадою, а, відповідно, вартість підвищувалася.
• Відтак були зафіксовані складнощі, в першу чергу, для заводів машинобудівних і електроніки, які користуються рідкісноземельними металами, хоч це було викликано, скоріше, взаємними митами та боротьбою з Китаєм.
• Однак в кінцевому результаті, каже Шевчишин, обмеження були зняті, бо були невигідними для США.

Про не лише негативний вплив говорить ще й Іван Ус. Він додає, що деякі країни все ж отримали вигоду, зокрема Великобританія та Австралія. Все через підвищення конкурентоспроможності.

Тарифи ж підіймалися зокрема для тих країн, з якими в США негативне сальдо в торгівлі. І, наприклад, з Україною у них ця ситуація є позитивною, адже експорт США в 4 рази приблизно перевищує імпорт з України. І мита були встановлені на 10%, що є мінімальним показником,
– пояснює Ус.

Що таке негативне сальдо в торгівлі: це означає, що країна більше купує товарів та послуг за кордоном, ніж продає за кордон, тобто імпорт перевищує експорт.

Зверніть увагу! Ус не відкидає того, що запровадження мит додало нестабільності світу, що негативно вплинуло на очікування від загальної світової економіки.

Які мита США запроваджені на різні країни світу?

Загалом тарифи були застосовані за різними ставками залежно від країни, починаючи з базового рівня у 10%, і навіть сягаючи подекуди 50% та більше.

• Наприклад, для Китаю мита сягнули у квітні 145%, що складалося з базової ставки 20% та плюс 125% додаткового мита. Але наразі США тимчасово знизили мита в рамках 90-денного перемир'я.
• Щодо Індії, то з серпня загальний тарифи на товари становить 50%, де 25% – це базове мито, а 25% – це додаткові ставки. Річ у тім, що додаткові мита США ввели проти товарів з Індії через закупівлю російської нафти.
• На імпорт з Європейського Союзу тарифи встановлені на рівні 20%.
• На більшість товарів з Бразилії запроваджені додаткові 40% тарифів, що було відповіддю на внутрішню політику країни та судове переслідування колишнього президента Бразилії.
• Для країн, що є найменш розвиненими в Азії та Океанії, середньозважений торговельний тариф раніше був подвоєний до 19%, а згодом зріс до 27% у вересні. А для країн, що розвиваються, в Азії та Океанії тарифи зросли з 3% до 13% ще раніше, а згодом до 21% у вересні.