Обстріли, мінування, зміни маршрутів та пересадки: як сьогодні їздять потяги в Україні

«Укрзалізниця» везе усіх і попри все – про це майже щодня нагадують у соцмережах відомства. Незважаючи на обстріли та пошкодження шляхів та мереж, щодня українці їдуть і на захід країни, і на прифронтовий схід, і на північ, і на південь. Потяги затримуються, але йдуть, вокзали закриваються, але туди приходять автобуси, які розвозять пасажирів до пунктів призначення. Коротко про  - про те, як виживає залізниця в Україні під обстрілами і без електропостачання.

І евакуюють також

Кілька днів тому на українську залізницю було здійснено масову цілеспрямовану атаку. На Кіровоградщині було пошкоджено колійну інфраструктуру, спалахнули пожежі, на Харківщині обстріли зупинили рух поїздів. На щастя, і пасажири, і співробітники залізниці встигли піти в укриття, тож жертв та постраждалих не було. Чотири поїзди – до Запоріжжя та Одеси – були затримані на 2 години через рух під резервними тепловозами, але все-таки доставили своїх пасажирів до пункту призначення.

Там же, у Харківській області після обстрілу станції Лозова поїзди пустили зміненим маршрутом з використанням комбінованої логістики. Наприклад, однієї з ночей пасажири поїзда Краматорськ – Одеса – Краматорськ відправили до місця прибуття автобусами. А потяг Краматорськ – Львів, незважаючи на затримку та об'їзну колію, не лише привіз пасажирів, а й евакуював із Лозової 19 маломобільних людей та двох котів із собакою.

Аналогічна ситуація у Сумській області. Так, пасажирів поїзда Терещенська – Київ відправили автобусами до Конотопа, де пересадили на потяг Суми – Київ.

Погрожують зупинити залізницю

Судячи з повідомлень, рух у бік прифронтових територій значно ускладнений, і затримка на кілька годин – найлегше з дорожніх непорозумінь. Як повідомив ще влітку голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський на своїй сторінці у соцмережах, погрожування на адресу української залізниці різко загострилися.

«Ворог активізував спроби атакувати залізницю і транспорт, що рухається, – від дронів-камікадзе до замаскованих вибухових пристроїв на рейках, - підкреслив Перцовський. – Із різних ворожих джерел звучать погрози зупинити залізницю як головну артерію країни. Але це не є загрозою, це вже майже три роки – наша щоденна реальність».

Як повідомляє залізничне відомство, з початку повномасштабної війни по залізниці було завдано майже 4000 ударів, з яких десята частина кваліфікується як диверсії чи теракти. Били всіма можливими способами: ракетами, «шахедами», артилерією, керованими авіабомбами та дронами.

За словами Перцовського, працівники залізниці все частіше знаходять на рейках спеціальні пристрої, сконструйовані так, щоб поїзди зійшли з колії. У всіх випадках машиністи встигали відреагувати та зупиняли потяги за лічені метри від небезпечних ділянок дороги. Через такі ризики «Укрзалізниця» посилила заходи безпеки, запровадивши обмеження щодо швидкості та посилені перевірки на вокзалах. І тому пасажирам не варто скаржитися на затримку поїздів чи пересадку в автобуси серед ночі із теплого вагона. Це найефективніша можливість не порушити рух країною і перевезти людей туди, куди їм треба. До речі, залізничне сполучення в Україні, на відміну від авіаційного, з 2022 року жодного разу не зупинялося. І варіант зупинки навіть не розглядається.

З поїзда на автобус – і до Краматорська

Тому необхідно перед поїздкою відстежувати усі зміни у маршрутах руху поїздів – ситуація може змінюватись кілька разів протягом доби.

«Укрзалізниця» регулярно оновлює річні та сезонні графіки руху, але в умовах воєнних дій відбуваються позачергові зміни маршруту, скорочення кінцевих пунктів та перенаправлення поїздів, - йдеться в одному із повідомлень відомства. Приклади: зараз поїзди завершують маршрут у Дніпрі, замість Кам'янського чи Запоріжжя, проте, якщо вірити розкладу пасажирських поїздів по станції Запоріжжя на сайті УЗ, то наприкінці листопада поїзди почнуть прибувати і до Запоріжжя, і до Кам'янського (знову ж таки – якщо не станеться нічого непередбачуваного).

Найгірша ситуація в Донецькій області, де виведено з ладу вже кілька вокзалів та станцій – зокрема, Покровськ, Дружківка, Костянтинівка. Їх стерли з лиця землі обстрілами. А дістатися до Краматорська чи Слов'янська – теж може стати пригодою.

Так, при спробі купити квиток з Києва до Краматорська онлайн-каса УЗ видає населений пункт Гусарівка (Барвінківський район Харківської області) як кінцевий пункт на Краматорському напрямку. Звідти автобусами пасажирів уже везуть до Слов'янська та Краматорська. При цьому в розкладі УЗ Краматорськ значиться цілком повноцінною кінцевою зупинкою для півтора десятка поїздів. Як і Слов'янськ, до речі. З вказівкою, що у листопаді розклад може змінитися.

Купити онлайн-квитки на дату «через тиждень чи пізніше» на схід України навряд чи вийде. Квитків скоріше немає, ніж є, а ось на «завтра» чи найближче відповідне число спіймати ще можна. Але знову ж таки все залежить від оперативної обстановки: можливо, вдасться доїхати без затримок, а можливо, доведеться почекати на вокзалі кілька годин відбою повітряної тривоги.

Питання руба

Комендантська година застала в дорозі

Що робити, якщо пасажир чекає свого поїзда на вокзалі і настала комендантська година? Насамперед, не панікувати. Пасажирам з квитком можна перебувати на вокзалі як транзитним до початку комендантської години. Якщо на вокзалі залишаються люди після початку комендантської години, варто звернутися до служби вокзалу, дізнатися, де знаходиться найближче укриття або безпечний простір і дотримуватися інструкцій персоналу. Варто врахувати, що з початку комендантської години платформи посадки і висадки пасажирів можуть контролюватись поліцією.

Щоб максимально уникнути затримок у дорозі, варто заздалегідь подбати про всі нюанси: вивчити офіційні джерела «Укрзалізниці» (сайт, завантажити додаток на телефон або забити номер гарячої лінії УЗ 0-800-503-111). Відстежуючи оперативні повідомлення про зміни у русі поїздів та їх затримки, можна планувати запас часу. Також важливо заздалегідь розробити альтернативні варіанти пересування на випадок критичних пошкоджень залізничної інфраструктури.