Павучий мегаполіс: вчені знайшли найбільшу у світі павутину, сплетену десятками тисяч особин

Павуча колонія, що мешкає у печері, збудувала, імовірно, найбільшу у світі павутину. Джерело: Урак та ін. 2025, Subterranean Biology (CC BY 4.0)

Вчені виявили, ймовірно, найбільшу у світі павутину, розташовану глибоко всередині Сірчаної печери на кордоні між Грецією та Албанією. У цій колосальній структурі, яка простягається на 106 квадратних метрів, процвітає понад 111 тисяч павуків. Це відкриття не лише вражає масштабом, але й демонструє невідому раніше здатність двох поширених видів павуків до колоніальної поведінки та співжиття.

Про це пише Live Science.

Павутина-колонія і таємниці Сірчаної печери

Колоніальна павутина розташована у зоні постійної темряви печери, яка була вимита сірчаною кислотою, що утворилася внаслідок окиснення сірководню в ґрунтових водах. Сама павутина є «клаптиковою ковдрою» з тисяч окремих, лійкоподібних павутин.

Провідний автор дослідження, доцент біології Університету Сапіентіа Іштван Урак (István Urák), наголосив, що це перше свідчення колоніальної поведінки у двох поширених видів павуків, які раніше не були відомі співпрацею.

«Природний світ досі приховує для нас незліченну кількість сюрпризів. Якби я спробував описати всі емоції, які охопили мене [коли я побачив павутину], я б виділив захоплення, повагу та вдячність. Ви повинні це пережити, щоб справді знати, що це таке», — зазначив Урак.

Дослідження, опубліковане 17 жовтня в журналі Subterranean Biology, підтвердило, що в колонії мешкають два види: Tegenaria domestica (хатній павук) та Prinerigone vagans (представник родини ліфіїдових павуків). Вчені оцінили, що у печері живуть близько 69 000 особин T. domestica та понад 42 000 особин P. vagans.

Ха́тній паву́к (Tegenaria domestica) у Сірчаній печері. Джерело: Урак та ін. 2025, Subterranean Biology (CC BY 4.0)

Адаптація до темряви та сірчана дієта

Зазвичай вчені очікують, що павуки T. domestica полюватимуть на P. vagans, проте постійна відсутність світла в печері, ймовірно, погіршує зір павуків. Натомість павуки харчуються дрібними мошками, які, своєю чергою, живляться білою мікробною біоплівкою. Цей слизовий секрет, що захищає мікроорганізми, виробляється сіркоокиснювальними бактеріями, які процвітають завдяки сірчаному потоку, що протікає через печеру.

Така сірчана дієта вплинула на їхній мікробіом. Аналіз вмісту кишківника показав, що мікробіом павуків у печері значно менш різноманітний, ніж у їхніх родичів, що живуть поза печерою. Крім того, генетичний аналіз підтвердив, що павуки-мешканці печери генетично відрізняються від своїх родичів, що вказує на їхню адаптацію до тьмяного середовища.

«Часто ми думаємо, що повністю знаємо вид, що розуміємо про нього все, але несподівані відкриття все ще можуть статися», — додав Іштван Урак.

Він наголосив, що екстремальні умови можуть викликати у деяких видів унікальну поведінку, яку неможливо спостерігати за «нормальних» обставин.