Правоохоронці проти оборонки: як бізнес-конфлікт авіабудівних компаній загрожує нацбезпеці

Як конкуренція між українськими авіакомпаніями перетворилася на масштабний конфлікт за участю силовиків, кримінальних справ та арештів техніки, розповідає UNN.

Замість здорової боротьби за ринок — арешти техніки, обшуки та блокування виконання оборонних замовлень. Ці дії вже загрожують зривом державних контрактів та руйнуванням частини виробничих потужностей авіаційної галузі, яка, незважаючи на війну, продовжує працювати та підтримувати оборонний сектор країни.
Українське авіабудування, залишаючись одним із небагатьох працюючих сегментів промисловості під час війни, тепер виявилося втягнутим у затяжний конфлікт, що триває вже третій рік. Йдеться не просто про конкуренцію, а про системний тиск однієї компанії на інших гравців ринку, за прямої участі представників правоохоронних органів.

Залучення силовиків радикально змінило баланс сил: масові арешти авіаційної техніки та блокування ремонтів бойових гелікоптерів загрожують не лише зупинкою виконання оборонних замовлень, а й фактичним знищенням значної частини українського авіавиробництва. Як з’ясував УНН, у центрі цього конфлікту — компанія «Українські вертольоти».

Компанія «Українські гелікоптери»: як усе почалося

Історія протистояння бере початок у червні 2022 року, коли силовики затримали кінцевого бенефіціара «Українських гелікоптерів» Володимира Ткаченка. Приводом для затримання стало неповернення десяти гелікоптерів, орендованих у Національної гвардії України. За умовами договору, техніка повинна була бути повернена відразу після запровадження військового стану, але цього не сталося.

На чолі компанії стоїть той самий Володимир Ткаченко, а в менеджменті — ціла команда колишніх силовиків. Виконавчий директор Сергій Букорос раніше керував юридичним управлінням Генштабу ЗСУ. Інший виконавчий директор - Сергій Яровий, колишній заступник міністра внутрішніх справ, який курирував Національну гвардію. Серед керівників також Олена Гончарова, яка одночасно значиться співробітником Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). У її декларації за 2023 рік зазначено, що вона отримала прибуток від компанії «Українські гелікоптери».
Крім того, дочірнє підприємство «Вертолітний тренувальний центр» очолює Юрій Стороженко, який раніше керував Вінницькою та Тернопільською митницями.

Склад управлінців «Українських гелікоптерів» говорить сам за себе — ставка робиться на зв'язку із силовими структурами, що пояснює легкість, з якою компанія довгі роки отримувала гелікоптери в оренду у Нацгвардії та Міноборони.

Як силовики стали інструментом усунення конкурентів

Після того як компанії все ж таки довелося повернути орендовані машини, Ткаченко вирішив зміцнити позиції на ринку і позбутися суперників. Основним об'єктом атаки стала група компаній "Константа", куди входять "Авіакомпанія Константа", H3Operations та Ксена. З цього моменту проти «Константи» розпочалася ціла хвиля кримінальних справ, які відкриті за заявами структур, пов'язаних з «Українськими гелікоптерами». Лише 2022 року слідче управління Нацполіції завело проти «Константи» три кримінальні провадження:

1. У справі № 62022100110000071 йшлося про можливу «схему» щодо ввезення в Україну гелікоптера Мі-8МТВ-1 без дозвільних документів. Цікаво, що раніше за аналогічним епізодом розслідувалася сама компанія «Українські вертольоти», але справу швидко закрили.
2. Друге виробництво № 12022000000001276 від листопада 2022 року звинувачувало «Константу» у «пособництві державі-агресору», нібито через передачу матеріальних ресурсів.
3. Ще одна кримінальна справа № 12022000000000266 стосувалася «фіктивного працевлаштування» чоловіків призовного віку для вивезення їх за кордон під час війни. Проте екіпажі «Константи» документально підтверджують участь у міжнародних місіях ООН та операціях з гасіння пожеж.

У червні 2023 року СБУ відкрила нову справу №22023000000000628 проти «Авіакомпанії Константа» — нібито за використання російських комплектуючих. Хоча йшлося про деталі радянського виробництва, закуплені задовго до війни в третіх країнах, без яких експлуатація старої техніки просто неможлива.

На думку експертів, саме це розслідування стало інструментом для запровадження санкцій проти групи «Константа», що дозволило «Українським гелікоптерам» руками правоохоронців усунути конкурентів. Цьому сприяла активна медіакампанія, розгорнута проти опонентів.

У квітні 2023 року до процесу включилося і Державне бюро розслідувань, відкривши справу №62023000000000305 проти «Авіакомпанії Константа» — нібито за «перешкоджання діяльності Збройних сил». Проте згодом розслідування закрили через відсутність складу злочину. Парадоксально, що саме «Українські гелікоптери» раніше звинувачувалися в аналогічному порушенні - вони відмовилися повертати армії бойові машини, орендовані у військових частин.

У 2024 і 2025 роках до атаки підключилося Бюро економічної безпеки (БЕБ), відкривши дві нові справи проти компанії H3Operations - № 72024001120000033 і № 72025001220000034. Очевидна мета діяльності - повне блокування. Наявність шести і більше справ, відкритих з ідентичних підстав, не викликала у прокуратури жодних сумнівів. Процесуальні керівники, мабуть, закрили на це очі. Так «Українські гелікоптери» навчилися використовувати кримінальний тиск не лише для захисту своїх інтересів, а й для витіснення суперників із ринку.

Тиск на "МС Авіа-Грейд"

Під удар потрапила і компанія НВФ "МС Авіа-Грейд", до якої група "Константа" вже не має відношення з 2023 року. Але кількість відкритих проти неї справ свідчить про системну кампанію тиску. Це одне з небагатьох підприємств, здатних виконувати складні ремонти та модернізацію бойових гелікоптерів за держоборонзамовленням.

З 2021 року проти "МС Авіа-Грейд" заведено 12 кримінальних проваджень, половина з яких перебувала у слідчого ГБР Олександра Победнова. Декілька справ уже закрито, частину об'єднано. Чотири справи ведуть підрозділи Нацполіції, дві — СБУ. Одне з них, №22024000000000418, стосувалося нібито пошкодження радіостанції вертольота та «завищення вартості модернізації». Більшість цих справ не рухаються, але є формальною підставою для постійних обшуків та арештів майна. Під слідчі санкції потрапили навіть бойові гелікоптери, модернізовані за держзамовленням, які могли б сьогодні виконувати завдання на фронті.

В одному з випадків підприємство не змогло повернути гелікоптер Нацгвардії через вилучення документації, а пізніше цю машину було знищено під час обстрілу. Слідчі свідомо затягували повернення паперів, незважаючи на те, що йшлося про техніку, яка налітала понад 500 годин. Майже два десятки кримінальних справ, що роками не розслідуються і заведені одними й тими самими слідчими, демонструють системне використання силових структур для тиску на авіаційний бізнес.

Запитання без відповідей

У цій ситуації закономірно виникають питання: чи приватні інтереси можуть переважувати потреби оборони країни? Чому силові органи замість боротьби з диверсіями та корупцією зайняті «відпрацюванням замовлень» проти підприємств, які забезпечують армію технікою? І головне — як усе це співвідноситься із заявленим курсом нового Генерального прокурора Руслана Кравченка, який обіцяв покласти край тиску правоохоронців на бізнес?

Поки що ці обіцянки залишаються лише словами, а українська авіаційна галузь, замість того щоб розвиватися, опинилася під загрозою руйнування через корпоративні ігри та втручання силовиків. Конфлікт давно вийшов за межі економіки — тепер він загрожує національній безпеці країни.

"Знай" повідомляв, що Запорізький ТЦК замовив через тендер послуги перевезення вартістю 100 млн. грн.

Раніше ми розповідали, що Роман Биков та харківські чиновники використали Федерацію регбі для вивезення чоловіків та присвоєння бюджетних коштів.

Крім того, писали про те, як криптомошник Карлос Фузіяма уникає правосуддя в Україні.