Розкрадання коштів в «Енергоатомі»: до України екстрадували фігарнта справи 5-річної давності

До України з Німеччини екстрадували одного із фігурантів справи про заволодіння майже 100 млн грн НАЕК «Енергоатом», повідомили в Національному антикорупційному бюро. Ці гроші мали витратити на будівництво Централізованого сховища ядерного палива у Чорнобильській зоні.

«На той час обвинувачений очолював приватну будівельну компанію. У змові зі службовцями Енергоатому він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Різницю учасники групи привласнили», – додали в НАБУ.

У розшук обвинуваченого оголосили у листопаді 2023 року. І тільки у квітні 2025 за сприяння німецьких органів його вдалося затримати. Українським правоохоронцям того передали в міжнародному пункті пропуску «Краківець-Корчова».

Розслідування справи завершили в січні минулого року. Правоохоронці встановили, що 2020 року підрозділ «Атомпроектінжиніринг» зі структури «Енергоатому» в обхід відкритих торгів уклав договір про завершення будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.

Додатковими угодами, підозрювані збільшили ціну договору з 421 млн грн до 1,497 млрд грн. Зокрема, фігуранти додали до умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Компанія-підрядник закупила це обладнання за ринковою ціною, однак вже 2021 року «Енергоатому» реалізувала його набагато дорожче.

Крім керівника приватної компанії серед підозрюваних були: 

• генеральний директор відокремленого підрозділу ДП НАЕК «Енергоатом»;
• начальник кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК «Енергоатом»;
• працівник юридичного відділу приватної компанії.

Зазначимо, що кілька днів тому журналіст «Схем» Георгій Шабаєв нагадав, що тоді авансовий платіж у 210 млн грн тій самій приватній компанії погодив Герман Галущенко, який тоді був топ-чиновником «Енергоатому», а нині є міністром юстиції. При цьому гроші на рахунки компанії, за словами журналіста, пішли раніше ніж, з нею уклали договір.

«Контракт на добудову об'єкта в Чорнобилі «Енергоатом» укладає 9 грудня 2020 року, а авансовий платіж в розмірі 210 млн гривень на ТОВ «БК КБР» йде 7 грудня. І погоджує його особисто Герман Галущенко своїм підписом», – написав Шабаєв і додав, що за це посадовець не поніс ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності.

Натомість на початку минулого тижня ДБРзатримало Володимира Кудрицького за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах. Суд арештував Кудрицького на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 13 мільйонів 730 тисяч 810 гривень. Наступного дня за нього внесли заставу і він вийшов із СІЗО.

Володимира Кудрицького звільнили з посади керівника НЕК 2 вересня 2024 року. Він очолював правління компанії з серпня 2020 року. Його контракт мав закінчитись у серпні 2025 року. Як писало ZN.UA, рішення ухвалили після обстрілів енергетичної інфраструктури, а офіційною причиною називали провал захисту енергетичних об’єктів, хоча у багатьох місцях захист під час атаки окупантів спрацював. До цього ЗМІ писали, що Кудрицькому пропонували піти у відставку за власним бажанням, проте він не погодився.

Кудрицький Банковій не подобався від початку. Озброєний корпоративним управлінням, він не зважав на Міненерго і «групу Галущенка». Псував «Енергоатому» ґешефт на мішках цінами, які у «Укренерго» були вчетверо нижчими. Набудував антидронового захисту чи не на кожній підстанції, та ще й за кошти партнерів, що неприємно контрастувало із «здобутками» решти енергосектору. А головне, «Укренерго» залучила міжнародного фінансування втричі більше за профільне міністерство і наполегливо не підпускала «галущенківців» до свого корита. Тож звільняли Кудрицького зі скандалом, полегшенням і сподіванням, що більше ніколи не побачать…

Детальніше про кейс читайте у статті Юлії Самаєвої«Справа Кудрицького: чому Банкова переслідує ексголову «Укренерго».