Таємниці комети 3I/ATLAS: усе що ми про неї знаємо на цей момент

Що робить цього космічного мандрівника таким особливим?

Комету, спершу позначену як C/2025 N1, уперше помітили 1 липня 2025 року за допомогою телескопа ATLAS у Чилі. Префікс "3I" вона отримала, ставши третім підтвердженим міжзоряним об'єктом після 1I/ʻOumuamua (2017) та 2I/Borisov (2019). Об'єкт рухається з надзвичайно високою швидкістю – 61 кілометр на секунду або 221 000 кілометрів на годину – по незамкненій гіперболічній траєкторії, що означає, що він лише тимчасовий гість у нашій системі та зрештою покине її назавжди, пише 24 Канал з посиланням на NASA.

• Одна з головних загадок 3I/ATLAS – її хімічний склад. Спостереження за допомогою телескопів "Джеймс Вебб" та Swift показали аномально високу концентрацію вуглекислого газу, одну з найбільших, коли-небудь зафіксованих у комет.
• Водночас об'єкт втрачає воду зі швидкістю близько 40 кілограмів на секунду через сублімацію льоду.
• Ще більше вчених спантеличило раннє виявлення в її газовому шлейфі металів, таких як нікель та залізо. Комета перебувала ще далеко від Сонця, де температури занадто низькі для випаровування металевих частинок, що робить це явище справжньою аномалією.

Ці хімічні маркери дають унікальну можливість зазирнути у склад газопилової хмари, з якої утворилася рідна зоряна система комети.

Один із перших знімків комети 3I/ATLAS / Фото Bruce Van Deventer

Розмір комети також вражає. Оцінки діаметра її ядра варіюються від 440 метрів до 5,6 кілометра, хоча деякі розрахунки, що базуються на її яскравості, припускають, що вона може сягати 20 або навіть 46 кілометрів, що робить її потенційно значно більшою за ʻOumuamua.

• З наближенням до Сонця комета стала активнішою: у неї утворилася ще більша кома (газопилова хмара) та хвіст, що простягався на 100 000 кілометрів.
• Телескоп "Габбл" також зафіксував нетиповий "антихвіст", спрямований до Сонця, що може свідчити про нерівномірне випаровування льоду з її поверхні.

Попри всі дивацтва, загрози для Землі комета не становить. 19 грудня 2025 року вона пролетить на мінімальній відстані від нашої планети – близько 270 мільйонів кілометрів.

Траєкторія комети на цьому зображенні позначена білим кольором / Фото ЄКА

3I/ATLAS – це астероїд чи комета?

За допомогою спостережень астрономи побачили, що 3I/ATLAS є активною, тобто має крижане ядро ​​та кому (яскраву хмару газу та пилу, що оточує комету, коли вона наближається до Сонця). Саме тому астрономи класифікують її як комету, а не як астероїд.

Чому не варто шукати прибульців у новому об'єкті?

Такі незвичайні характеристики, як величезний розмір та дивний склад, породили теорії, зокрема від астрофізика Аві Льоба, про можливе штучне походження об'єкта. Проте наукова спільнота переважно схиляється до думки, що 3I/ATLAS – це природне тіло. Її зовнішній вигляд та поведінка, попри аномалії, відповідають характеристикам комети.

Hubble зробив це зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS 21 липня 2025 року / Фото NASA, ESA, David Jewitt (UCLA)/Джозеф Де Паскуале (STScI)

Подібні спекуляції виникали й раніше, зокрема під час відкриття перших двох міжзоряних об’єктів – 1I/2017 U1 'Оумуамуа та комети 2I/Борисов. Ця тенденція поширюється не лише на міжзоряних гостей.

Історія знає багато прикладів, коли незвичайні астрономічні явища поспішно пов’язували з діяльністю позаземного розуму. Наприклад, у 1967 році аспірантка Джоселін Белл Бернелл виявила швидко повторювані радіосигнали. Жартома вона позначила їх LGM-1 ("Little Green Men" – "маленькі зелені чоловічки"), хоча науковці не вірили в інопланетне походження сигналу. Вони більше переймалися тим, що медіа роздують сенсацію і завадять серйозним дослідженням.​

Схожа ситуація трапляється й сьогодні. Поспішні висновки про прибульців не лише відволікають від справжньої науки, але й стають джерелом дезінформації. Навколо комети 3I/ATLAS вже поширюються безпідставні чутки про нібито зміну траєкторії, спроби "сховатися" за Сонцем та навмисну імітацію кометної поведінки. Хоча доказів цьому немає, такі теорії швидко набирають популярність в інтернеті.

Геть спекуляції

Насправді ж наукова цінність комети 3I/ATLAS величезна. Дослідження показали, що її вік може перевищувати 7 мільярдів років, що робить її старшою за нашу Сонячну систему, яка сформувалася 4,6 мільярда років тому. Цей об'єкт провів більшу частину свого існування, подорожуючи міжзоряним простором, і лише на кілька місяців завітав до нас. Саме тому науковці закликають відкинути спекуляції про інопланетян, доки не будуть вичерпані всі інші можливості.

• 29 жовтня комета досягла перигелію – найближчої точки до Сонця, опинившись на відстані близько 210 мільйонів кілометрів від нього. Це, ймовірно, було її перше наближення до зорі за мільйони років. В цей час вона перебувала за зорею з нашої точки огляду.
• Але вже 31 жовтня комета 3I/ATLAS вийшла з-за Сонця й відразу ж потрапила в об'єктиви астрономів. Перші зображення після повернення вдалося отримати астроному Цічен Чжану з обсерваторії Ловелла в Аризоні. Він використав потужний телескоп Discovery Telescope:

Комета 3I/ATLAS – це яскрава біла крапка в центрі зображення. Крапка над нею – це зірка, яка виглядає спотвореною через рух комети / Фото Qicheng Zhang/Lowell Observatory

Чжан каже, що комету можна побачити навіть за допомогою невеликих аматорських телескопів у Північній півкулі, пише дослідник у своєму блозі Cometary Organics. Тепер на неї будуть знову спрямовані всі очі й телескопи світу.

Серед ресурсів NASA, які планують проводити спостереження за 3I/ATLAS, є:

• Hubble, Webb, TESS, Swift, SPHEREx, сонячний зонд Parker, PUNCH, SOHO та Juice від ESA/NASA.
• Раніше за об'єктом уже спостерігали марсохід Perseverance, орбітальний зонд Mars Reconnaissance, марсохід Curiosity, Europa Clipper, Lucy, Psyche.