Железняк оприлюднив основні моменти із звіту ЄК щодо України. Проблеми у боротьбі з корупцією, верховенством права та політизованістю генпрокуратури

Україні вже отримала звіт від Європейської Комісії, в якому остання аналізує прогрес держави на шляху до вступу в Європейський Союз за період з 1 вересня 2024 року по 1 вересня 2025 року та дає оцінку низці реформ, повідомив вранці у вівторок народний депутат Ярослав Железняк.

Народний обранець пише, що як і анонсувало агентство Reuters, у звіті зазначено, що Україна продовжує демонструвати «надзвичайну стійкість та відданість своєму європейському шляху» попри ескалацію війни з боку Росії.  Зокрема, відзначена  «сильна відданість України своєму європейському майбутньому».

Однак у документі висловлене «помітне занепокоєння» щодо окремих елементів, зокрема, «забезпечення надійної та незалежної антикорупційної бази».

У звіті прогрес України оцінюється за шкалою  «регрес», «відсутність прогресу», «обмежений прогрес», «певний прогрес», «хороший прогрес» та «дуже хороший прогрес».

Найуспішні сфери, які охарактеризовано як «хороший прогрес», Україна досягла у:

• Реформа державного управління – «хорошого прогресу» досягнуто у сферах надання послуг та цифровізації, а також у реформі заробітних плат;
• Економічні критерії – економіка продовжує демонструвати стійкість, що підкріплюється «зваженою політикою» та міжнародною підтримкою;
• Митний союз – схвалення урядом нового Митного кодексу України, що відповідає кодексу ЄС;
• Екологія та зміна клімату – ухвалення рамкового закону про кліматичну політику (з метою нейтральності до 2050 року) та національного плану управління відходами;
• Освіта і культура – почали діяти закони про дошкільну освіту та про професійно-технічну освіту, ухвалено стратегію розвитку української культури;
• Наука та дослідження – прогрес завдяки використанню можливостей, наданих програмою «Горизонт Європа»;
• Аграрний сектор – ухвалення стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року;
• Фінансовий контроль – прогрес завдяки внесенню змін до Закону про Рахункову палату.
• Зовнішня політика та політика безпеки – високий рівень узгодженості з спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС.

Однак в України є і проблемні напрямки розвитку. Найбільше у звіті розкритикували напрямки антикорупційної політики та розвиток верховенства права.

Напрям боротьби з корупцією, як значиться у звіті, викликає  «особливе занепокоєння», а прогрес у цій галузі оцінено як «обмежений».

«У звіті прямо зазначено, що останні події «ставлять під сумнів відданість України її антикорупційній програмі». Згадується ухвалений у липні закон, що «демонтував важливі гарантії незалежності НАБУ та САП». Також зафіксовано «зростаючий тиск з боку державних інституцій» на антикорупційні установи та організації громадянського суспільства, зокрема через кримінальні розслідування», - написав Железняк

Судова реформа охарактеризована як така, що досягла «певного прогресу», але вказано на низку проблем:

• Судова система страждає від «гострого браку кадрів тависокого навантаження»;
• «Доброчесність, меритократія та спроможність» судової влади та прокуратури «залишаються слабкими»;
• Вказано, що ВРУ не змогла призначити кандидатів до Конституційного Суду, які пройшли міжнародну перевірку, що ще більше затримує оновлення КСУ.

Також у звіті вказано, що посада генерального прокурора України «залишається політизованою», а ухвалене в липні законодавство дозволяє переводити та призначати прокурорів «без конкурсу» і надає генпрокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (окрім НАБУ та САП).

Також через норми щодо строків досудового розслідування було закрито «кілька резонансних справ», й інші перебувають під ризиком.

Також Єврокомісія рекомендувала провести перезавантаження Державного бюро розслідувань за прикладом Бюро економічної безпеки.

«ЄС очікує, що Україна «запровадить прозорі та меритократичні процедури відбору» на керівні посади в центральних та регіональних управліннях ДБР (а також Національної поліції). При цьому наголошується на необхідності «суттєвої участі незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами» у цьому процесі», - написав Железняк та додав, що, ймовірно, останнім поштовхом до такої рекомендації стала  справа проти екскерівника «Укренерго» Володимира Кудрицького.

Розділ про права людини охарактеризовано як такий, що викликає занепокоєння через «тривалу відсутність прогресу» щодо низки політик, зокрема щодо криміналізації злочинів на ґрунті ненависті, створення інституту цивільних партнерств та реформи захисту персональних даних.

Також до напрямків розвитку України з найнижчою оцінкою, тобто «обмеженим прогресом», окрім боротьби з корупцією, увійшли сектори:

• Вільне пересування робітників;
• Право на заснування підприємств та свобода надання послуг;
• Корпоративне право;
• Конкурентна політика;
• Державні закупівлі (вказано на неприйняття «довгоочікуваного закону про публічні закупівлі»).

Сфери на «початковому етапі», згідно з оцінкою ЄК, тобто мають найнижчу оцінку поточного розвитку, є напрямки вільного пересування робітників та соціальної політики і зайнятості.

Железняк зазначив, що Єврокомісія планує офіційно опублікувати звіт по полудні сьогодні, 4 листопада.