Чек-лист здоров'я: які аналізи здавати щороку, а які – зайві витрати

Часто ми чуємо рекомендації від лікарів, мовляв, потрібно щороку здавати аналізи, щоб не упустити можливі проблеми. І уряд у пакеті зимової підтримки для українців передбачив допомогу у комплексній перевірці здоров'я для людей віком 40+.З одного боку - так, простіше тримати руку на пульсі, щоб у разі необхідності відносно швидко і недорого вилікувати хвороби ще в початковій стадії. А з іншого – чи так потрібний цей величезний список аналізів, у тому числі на вітаміни та гормони, УЗД, флюорографія, який часто нам радять лікарі, особливо у приватних клініках??

Що з цього справді потрібно, а що просто трата грошей без користі? Як не стати жертвою "комерційної профілактики"?

Про те, що варто контролювати на регулярній основі, а на що не варто витрачатися - Коротко про розповів лікар Руслан Добровольський.

Здавати аналізи краще після спілкування із сімейним лікарем

- Руслане Івановичу, які аналізи дійсно потрібно здавати щороку, а які будуть зайві?

– Обсяг аналізів може бути дуже широким. Безумовно, що більше аналізів, то більше критеріїв, за якими можна оцінити стан організму. Але давайте все ж таки виходити з того, що інтерпретувати аналізи повинен, як мінімум, лікар, який розуміє, що вони означають і що робити далі.

Щоб зрозуміти, які аналізи актуальні конкретній людині, найкраще звернутися до свого сімейного лікаря. Він, крім загального аналізу крові та загального аналізу сечі, може порекомендувати й інші, залежно від ситуації та вашого стану здоров'я.

Комусь потрібно перевірити холестерин, комусь – роботу печінки, комусь – нирки, комусь – щитовидну залозу. Звичайно, можна робити все і всім, але якщо ми хочемо вибирати оптимальний шлях і не витрачати гроші, краще це робити через сімейного лікаря.

- Якщо людина надто зайнята, щоб йти до сімейного лікаря, що їй можна порекомендувати, крім загального аналізу крові та сечі?

- Жінкам рекомендовано щорічно відвідати гінеколога і робити мамографію грудей після 40 років.

Можна перевірити гормони щитовидної залози – це покаже, як вона працює (до речі, наслідки Чорнобиля у нас досі дають про себе знати). Однак, якщо немає жодних симптомів порушення функції щитовидної залози, то й сенсу її перевіряти особливо немає.

Також можна зробити кардіограму, перевірити, чи в порядку серце. Кардіограма в спокої може і не показати відхилень, але якщо зробити ЕКГ із навантаженням, велоергометрію, можна побачити приховані проблеми.

І не слід забувати, що все індивідуально. Тому і потрібен сімейний лікар, який допоможе оцінити загальний стан пацієнта та рекомендувати саме те, що йому потрібне.

- Які аналізи люди найчастіше здають без особливої потреби? Чому це відбувається? Усьому виною маркетинг чи перестрахування?

– Це питання оцінки. Безумовно, що більше здаси, то більше можна побачити. Але кожен аналіз – це гроші, які пацієнт витрачає. Наприклад, те саме МРТ - інформативна, але дорога процедура. І якщо немає скарг, це може бути марною витратою коштів.

Так, МРТ може показати рідкісні патології кісток чи внутрішніх органів, які не виявляються зовні. Але якщо в цілому людина почувається нормально, немає необхідності його робити.

- А чи варто "про всяк випадок" робити УЗД внутрішніх органів?

– Якщо немає збільшення внутрішніх органів чи інших виражених змін, то не варто. Наприклад, одиночні кісти можуть не впливати на здоров'я взагалі – з ними можна прожити до 100 років.

Припустимо, ви їх виявили - і що далі? Якщо ми щось шукаємо, то маємо розуміти, що з цим робити.

Буває, людина переїла - у неї збільшився кишечник, або печінка, або жовчний міхур. Сьогодні щось збільшено, а завтра після нормальної їжі знову нормальне. Або знайшли камінчик - рекомендують правильне харчування, та й годі. Камінь сам по собі – не привід для паніки.

"Якщо нічого не турбує, достатньо здати базові аналізи - загальний крові та сечі"

- Чи можна скористатися правилом: якщо нічого не болить, можна нічого не перевіряти?

– Якщо нічого не турбує, достатньо здати базові аналізи – загальний крові та сечі. Якщо в них немає відхилень - отже, все гаразд.

Наше самопочуття залежить від середовища, в якому живемо. Ми – люди, зараз спека, більше потіємо. І це нормально. Якщо скарг немає, не завжди варто шукати зайве. Тому що є так звані ятрогенні хвороби (несприятливі наслідки медичних дій або слів, які погіршують стан пацієнта. – Ред.), спричинені тим, що людина сама собі починає шукати діагноз. Ми маємо і психосоматику, коли психіка впливає на тіло. Хворобу собі можна "навіяти" - і стан здоров'я реально погіршиться.

- Чи можна почати хворіти від власних думок про хвороби?

- Так, це можливо, якщо ми посилено починаємо шукати недуги. Це називається "синдром третьокурсника", коли студенти-медики знаходять у себе всі захворювання із підручників, які вони читають.

Потрібно легше ставитися до життя, незважаючи на стреси сьогодення. Любити життя та при необхідності проходити обстеження.

- Тобто не обов'язково щороку щось здавати? Чи краще здати, щоб спати спокійно?

– Ті аналізи, про які ми говоримо – базові. Можна ще здати біохімію крові, але її теж можна розширювати нескінченно. Тому часто достатньо обмежитися загальними аналізами та не ускладнювати.

Часом, якщо почати надто заглиблюватись у питання здоров'я, можна серйозно витратитися, протестуватися без потреби і потім лише переживати. Краще просто радіти життю.

- Чи правильно я розумію, що з двох варіантів - один великий медогляд щорічно або перевірки при необхідності - ви за другий варіант?

- Так, обстежуватися варто за необхідності.

Якщо дивитися на речі реально, у одного сімейного лікаря – 1,5-2 тисячі пацієнтів. У році - близько 200 робочих днів, враховуючи відпустки, вихідні, свята, наради, хвороби самого лікаря... Тобто щоб раз на рік побачити кожного, лікарю потрібно щодня приймати по 10 нових пацієнтів. А ми навіть не встигаємо запитати у людини, як вона почувається.

Важливо не забувати: на здоров'я впливає не тільки тіло, а й психіка, оточення, стреси. Якщо хочемо бути здоровими – маємо враховувати всі ці сторони життя. А ми це упускаємо. Якщо подивитися на визначення здоров'я у ВООЗ – це не лише фізичний стан, це цілий комплекс факторів, які на нас впливають. У тому числі психіка, соціальне оточення, реалізованість людини у суспільстві тощо.

- Фізичні параметри – це лише частина здоров'я?

- Звісно. Здоров'я – це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Фізичне – це температура, тиск. Психічне - вміння справлятися зі стресом і знаходити гармонію із собою та оточуючим. А соціальне – це як ми живемо у суспільстві, взаємодіємо з державою, сусідами тощо. Все це важливо враховувати.

Важливо!

Який розумний мінімум аналізів, які варто проходити більшості людей від 25-30 років і старше раз на рік, навіть якщо ви почуваєтеся здоровим?

Обов'язковий мінімум 1 раз на рік:

• Загальний аналіз крові (ОАК) допомагає виявити запалення, анемію та приховані інфекції.
• Загальний аналіз сечі (ОАМ) дає інформацію про стан нирок, сечовивідної системи.
• Вимірювання артеріального тиску важливе, якщо є схильність до гіпертонії або головного болю.
• Біохімічний аналіз крові (базовий) – глюкоза дозволяє перевіритись на діабет. Холестерин (ліпідний профіль) контролює ризик атеросклерозу, ІХС, АЛТ, АСТ будуть показовими для функції печінки. Креатинін/сечовина дозволять оцінити роботу нирок.
• Флюорографія, рентген органів грудної клітки. Рекомендується робити раз на 1–2 роки, якщо немає скарг та факторів ризику. Курцям бажано частіше.
• ЕКГ у спокої. Важливо після 35 років або за сімейної історії серцевих захворювань.

Для жінок

Навіть за відсутності скарг щорічно важливо проходити:

• Огляд гінеколога+мазок на онкоцитологію (ПАП-тест). Він дозволить виявити передракові зміни шийки матки. Рекомендується робити з 21 року.
• УЗД органів малого тазу. Особливо важливий, якщо в анамнезі є нерегулярний цикл, біль, міома, ендометріоз.
• Мамографія. Після 40 років рекомендується робити раз на 1-2 роки. До 40 років частіше роблять УЗД молочних залоз.

ЩО НЕ потрібно робити всім

Марною витратою грошей без призначення лікаря та рекомендацій будуть такі аналізи:

• Розгорнуті гормональні панелі "про всяк випадок".
• МРТ чи КТ без показань.
• Часті УЗД всіх органів "для заспокоєння".
• Перевірка вітамінів без дефіцитних симптомів чи рекомендацій лікаря.