Електрика дорожчає, і сонячні панелі не рятують: що сталося у США

Дві третини американців вважають, що ШІ вже підвищує їхні рахунки за світло, і більшість не готова платити більше ніж на $20 на місяць. І вони мають рацію у своїх побоюваннях. Запити нових дата-центрів виливають у своєрідний "податок на ШІ", який лягає на плечі споживачів, пише Fast Company.

Як це відбувається

У США не спостерігається нестачі електроенергії. "У нас надлишкові потужності 98% часу. Додаткові ресурси нам потрібні лише кілька годин на рік у моменти пікового попиту", — заявив міністр енергетики Кріс Райт. Проблема в тому, як влаштована система. Більшість домогосподарств платить за фіксованим тарифом, незалежно від того, коли вони споживають енергію — вночі, коли вона дешевша, або ввечері у спеку, коли вона дорожча. Вартість обслуговування пікових навантажень розподіляється рівномірно для всіх споживачів, підвищуючи загальний тариф.

Водночас великі промислові клієнти, включно з дата-центрами, купують енергію на оптовому ринку, де ціни змінюються щохвилини. Вони можуть гнучко управляти своїм споживанням, уникаючи пікових годин і заощаджуючи величезні гроші.

У результаті виходить регресивна система, де за пікове споживання гігантських дата-центрів платять звичайні домогосподарства, які не можуть перенести прання на ніч. Наприклад, у 13 штатах зростання навантаження від дата-центрів уже призвело до 11-кратного зростання "ціни за надійність", що вилилося в додаткові $10-21 у щомісячних рахунках для кожної сім'ї.

Чому не допомогли сонячні панелі

Сонячні станції виробляють максимум енергії в середині дня, коли попит і так не найвищий, ще більше обрушуючи ціни в цей час. Але вони не генерують нічого вночі і мало виробляють ввечері, коли люди повертаються з роботи і вмикають усі електроприлади, створюючи пік споживання. У результаті, щоб покрити цей вечірній пік, енергосистемам все одно доводиться утримувати величезні й дорогі резервні потужності у вигляді газових станцій, які простоюють більшу частину дня. Витрати на їхнє утримання також закладаються в загальний тариф, який платять усі.

В Україні ситуація інша: кожна сонячна панель на даху будинку чи підприємства працює на підвищення енергетичної стійкості. Вона забезпечує резервне живлення під час блекаутів, знижує навантаження на пошкоджену централізовану мережу і дає часткову автономію. Таким чином, питання надлишку поки що не стоїть, а під час відключень світла панелі стають допоміжним елементом національної енергетики.

Яке є рішення

Понад 75% будинків у США оснащені "розумними" лічильниками. Деякі термостати, зарядки для електромобілів і домашні акумулятори можуть автоматично зміщувати споживання на години, коли енергія обходиться дешевше. Дослідження показують, що перенесення всього 2% пікового навантаження дасть змогу заощадити $250 млрд на будівництві нових електростанцій.

Однак у енергетичних корпорацій немає стимулу впроваджувати ці рішення. Їхня бізнес-модель винагороджує будівництво нової інфраструктури, а не економію. Тому замість того, щоб робити мережу "розумнішою", вони планують витратити $1,1 трлн на будівництво нових електростанцій для живлення ШІ.

Вихід варто шукати в структурній реформі. Потрібно дозволити іншим компаніям конкурувати з монополістами за право продавати енергію домогосподарствам, пропонуючи їм доступ до ринкових цін у реальному часі. Це підстьобне інновації та дасть змогу звичайним американцям, а не тільки корпораціям, економити на "розумному" споживанні.

Раніше Фокус писав, що сонячні панелі та вітряки можуть викликати подорожчання електрики. Популярна думка, що сонячні панелі та вітряки роблять електроенергію дешевшою, не завжди правильна. У деяких випадках їх надмірне впровадження, навпаки, може призвести до зростання рахунків за світло для кінцевих споживачів.