Кінець ядерного табу? Навіщо Трамп говорить про нові випробування

Наприкінці жовтня 2025 року Дональд Трамп під час короткого виступу у Флориді заявив, що Сполучені Штати «мають відновити ядерні випробування, якщо інші країни не дотримуються правил». У кількох публікаціях у соціальних мережах він повторив цю тезу, наголосивши, що «Америка не повинна залишатися зв’язаною угодами, яких не виконують Китай і Росія».

Формулювання було максимально розмитим — без уточнення, чи йдеться про підземні вибухові випробування, підкритичні експерименти або ж про розширення програми моделювання. Речниця міністерства енергетики США — відомства, яке керує національною мережею ядерних лабораторій, наголосила, що «ніяких планів повернення до підземних вибухів немає» (інші види вибухів, крім підземних, універсально заборонені з 1960-х років), і зазначила, що йдеться лише про перевірки в рамках закону 1992 року, який забороняє фізичні ядерні вибухи. У Держдепартаменті нагадали, що США «залишаються відданими мораторію» і закликають усі ядерні держави його зберігати.

За повідомленнями американських медіа, адміністрація Дональда Трампа першого терміну 2020 року обговорювала опцію повернення до підземних ядерних випробувань через можливі порушення мораторію з боку Китаю та РФ. Тоді йшлося про те, що при певних додаткових зусиллях потенційного порушника міжнародна система моніторингу ядерних вибухів може не виявити випробування надто малої потужності, скажімо, менше однієї кілотонни, і нібито США мали інформацію, що Китай і РФ можуть проводити такі випробування. Історія нічим не закінчилася.

Кілька разів останніми роками РФ заявляла й імітувала підготовку до відновлення ядерних випробувань на полярному полігоні на Новій Землі (літак Шойгу навіть облітав цей полігон, і російські медіа влаштували з цього шоу). Росія посилалася на нібито підготовку до ядерних випробувань із боку США. Можливо, в Кремлі із запізненням читали переклади інсайдів американських медіа або реагували на інші сигнали; це не мало конкретних наслідків.

Тепер Дональд Трамп уже публічно, а не через інсайди в медіа, сказав, що США мають повернутися до ядерних випробувань у відповідь на порушення з боку Китаю та РФ. Можливо, він сам лише зараз прочитав інсайди про свою адміністрацію першого терміну і вирішив застосувати викладені там політичні ходи. Але навіть якщо так, це сигнал, але про що саме? Напевно можна стверджувати, що в американському виконанні такі заяви відрізняються від російських: вони більше спираються на політику, а не на ядерну міфологію чи демонстративні жести. З’ясувавши, про що сигнал, можна краще зрозуміти, кому він спрямований.

Випробувати з результатом

Американська ядерна тріада постійно проходить планові перевірки, коли засоби доставки випробовуються у певних комбінаціях із макетами ядерних боєголовок. США це роблять не рідше, ніж РФ, але зазвичай без спрямованого медійного галасу та з іншими цілями. Російські демонстрації показують, що в Путіна все ще є певна ядерна «дубинка».

Американські тести перевіряють готовність старих систем і оцінюють рішення щодо нових систем. З 17 по 21 вересня було проведено серію вдалих пусків балістичних ракет міжконтинентальної дальності Trident II із борту підводного човна класу «Огайо». У вересні на випробування прибув другий льотний зразок стратегічного бомбардувальника B-21. У червні 2025 року було продемонстровано зображення нової крилатої ракети великої дальності в ядерному оснащенні — AGM-181. Навіть попередня версія B-21 нібито змогла без перешкод відбомбитися по ядерній інфраструктурі Ірану, який як член ШОС мав певні китайські гарантії. 21 травня США здійснили запуски МБР Minuteman III по полігону на Маршаллових Островах у Тихому океані. На листопад заплановані аналогічні випробування. Це традиційні траєкторії для відповідних полігонів. Однак технічно ці пуски виглядають як запуск у бік Китаю, і в таких випадках у Пекіні, ймовірно, мають спрацьовувати протоколи готовності до загрози.

Випробування засобів доставки — це завжди активація неприємного для правлячих еліт ворогуючих із США країн протоколу. Чергові сили мають реагувати й інформувати політичних керівників про потенційні загрози з умовними «червоними кнопками». У Кремлі десятиліттями граються цим інструментом. Але тепер виявляється, що якість життя російських і китайських еліт може залежати від тестів засобів доставки американської ядерної тріади в тій мірі, яка співставна із впливом ситуації на ринку нафти чи рідкісноземельних елементів.

Для нового покоління засобів доставки США оновлюють самі ядерні боєголовки. Але це оновлення відбувається в рамках певних конструктивних ліній і може бути здійснене без фізичних ядерних випробувань. У відкритих джерелах немає інформації про наміри США створювати принципово нові «лінійки ядерних продуктів». Хоча й наявні технології дають змогу досягти багато чого і без фізичних випробувань.

Мораторій як закон

Мораторії на фізичні ядерні вибухи спираються на комплекс договорів, регламентів, політичних декларацій і внутрішнього законодавства. У 1960-х роках були заборонені ядерні випробування у повітрі, під водою й на поверхні землі; після того відбувалися лише підземні вибухи. Вони мали різні функції: перевірка функціональності старих конструкцій, випробування нових, дослідження самого вибуху та його впливу на техніку і конструкційні елементи. Перевірявся навіть вплив ядерних вибухів на видобуток корисних копалин. Частина випробувань була спрямована безпосередньо на розробку й удосконалення боєприпасів. Із закінченням холодної війни визріло колективне бачення, що від випробувань можна відмовитися без наслідків для безпечного функціонування ядерних арсеналів.

За ініціативою США та пізньорадянською ініціативою, ядерні країни того часу прийняли односторонні мораторії на всі ядерні випробування: СРСР — 1990 року, Велика Британія (яка проводила випробування на території США) — 1991-го, США — 1992-го, Франція і Китай — 1996 року. У рамках розробки Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань 1996 року було створено систему глобального спостереження за ядерними вибухами. Індія і Пакистан 1998 року здійснили останні випробування до підписання договорів; КНДР продовжує проводити ядерні вибухи й досі.

Коли Франція анонсувала останні ядерні випробування, вона повідомила, що вони потрібні для завершення розробки комп’ютерної моделі ядерного вибуху, після чого випробування стануть непотрібні. Це і є суть технічної революції в ядерній сфері, що відбулася після закінчення холодної війни. Було створено технології утримання ядерного арсеналу без фізичних випробувань; володіння ними довгий час розглядалося як ознака «цивілізованої» ядерної держави: хочеш поваги за наявність ядерної зброї — обходься без випробувань.

США закріпили мораторій на рівні внутрішнього закону, зобов’язавши уряд обходитися без ядерних випробувань і натомість покладатися на програму підтримки надійності арсеналу (stockpile stewardship). Це єдиний випадок серед ядерних країн у юридичному сенсі: для США мораторій — внутрішній закон, для інших — здебільшого політичне рішення. Тут можна побачити ще один мотив для заяви Дональда Трампа щодо відновлення ядерних випробувань: можливо, він хотів показати, що його політична воля може здолати внутрішні законодавчі обмеження. Нагадаю, в контексті протистояння з демократами в Конгресі Трамп уже використовував фразу «ядерна опція». Можливо, він від самого початку мав на увазі саме це, а не зміну міжнародного ракетно-ядерного балансу.

Суперкомп’ютери замість випробувань

Щодо американської програми підтримання надійності, то їй є аналоги в інших ядерних країнах. Однак саме американська програма є еталонною за досягнутим технологічним рівнем. На заглиблених установках полігона штату Невада проводять підкритичні експерименти з плутонієм. У таких дослідах вибухівка стискає зразок ядерного матеріалу, але його кількість і форма підібрані так, щоб не почалася самопідтримувана ядерна реакція. Тобто вибуху немає — лише вимірюється, як поводиться речовина під тиском і за температури, що близькі до бойових умов. На спеціальних установках Лос-Аламоської національної лабораторії дві потужні рентгенівські станції фіксують у мікросекундному масштабі, як відбувається імплозія ядерного заряду без виходу ядерної енергії. У Ліверморській національній лабораторії працює високопотужний лазер для досліджень термоядерного синтезу; у грудні 2022 року вперше було досягнуто стану «запалення» (ignition), коли енергія, отримана від реакції, перевищила вкладену лазером. У липні 2024 року США провели успішний підкритичний експеримент на новому комплексі PULSE.

Отримані дані обробляються системою суперкомп’ютерів, де фізичні процеси моделюють на рівні окремих атомів з деталізацією у мікросекунди. Тепер США можуть обходитися без випробувань навіть для значної частини спектра боєприпасів, включно з термоядерними.

США краще за інші ядерні країни обходяться без ядерних випробувань, майже не обмежуючи себе в розробці ядерної зброї. І якщо Дональд Трамп мав на увазі саме те, що він сказав щодо ядерних випробувань, це може означати, що США не вистачає наявних технологій для певних завдань. Можна припустити дві опції, про які немає публічної інформації. Перша — розглядається можливість створення кардинально нової «лінійки ядерних продуктів», які краще виконуватимуть бойові функції в нових роботизованих мережево-центричних війнах. Друга опція — США розглядають використання нейромереж для забезпечення комп’ютерної частини нагляду за надійністю ядерного арсеналу; нейромережі потребують навчання на реальних фізичних даних.

Заявою про ядерні випробування Дональд Трамп надіслав сигнал. Сигнал у будь-якому випадку спирається на певний інструмент, і від вибору інструменту залежить спрямованість сигналу. Якщо під «ядерною опцією» мається на увазі можливість виходу адміністрації за законодавчі обмеження, адресат — усередині США. Якщо мова про демонстрацію засобів доставки зброї та натяк на розробку нового покоління ядерної зброї, це може бути запрошення Китаю до переговорів про ядерні озброєння, можливо, в комплексі з торговельними переговорами. Якщо йдеться про нове покоління ядерної зброї та спеціально навчені нейромережі, то це запрошення для інвесторів в американські високі технології.