Повітряна куля NASA зафіксувала дивні сигнали: виходять з-під льоду Антарктиди

У період з 2016 по 2018 рік Антарктична імпульсна перехідна антена NASA (ANITA), що є набором приладів, встановлених на висотних повітряних кулях над льодами Антарктиди, реєструвала сплески радіоенергії, не схожі на жодне з раніше спостережуваних. Відтоді вченим так і не вдалося пояснити загадкові сигнали, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Загадковий радіосигнал, що виходить з-під льоду Антарктиди

Нове дослідження надало нового контексту цим майже десятирічним відкриттям.

Місія ANITA спочатку була розроблена для вивчення далеких космічних явищ шляхом виявлення радіохвиль, що виникають під час потрапляння космічних променів в атмосферу Землі. Однак спостереження показали, що деякі з сигналів, замість того щоб відбиватися від льоду, як очікувалося, мабуть, виходили з-під горизонту. Цей напрямок вгору кидав виклик сучасним моделям фізики елементарних частинок і в той час припускав, що ANITA відкрила нові типи частинок або взаємодії, раніше невідомі науці.

Для подальшого дослідження вчені звернулися до обсерваторії П'єра Оже в Аргентині. Команда вивчила 15-річні дані про космічні промені, прагнучи краще зрозуміти загадкові сигнали, виявлені антеною.

Таємниця загадкового сигналу, що виходить з-під льоду Антарктиди

За словами співавторки дослідження, доцентки кафедри фізики, астрономії та астрофізики Стефані Віссел, радіохвилі, виявлені майже 10 років тому, падали під дуже крутими кутами, приблизно на 30 градусів нижче поверхні льоду. Походження цих радіосигналів все ще незрозуміле, проте нове дослідження показує, що подібні події не були зафіксовані експериментом з тривалою експозицією, таким як обсерваторія П'єра Оже. Таким чином, це не свідчить про наявність нової фізики, а радше додає додаткову інформацію.

Дані вказують на те, що незвичайному сигналу необхідно було подолати тисячі кілометрів твердої породи, перш ніж він досягне детектора. У звичайних умовах ця подорож мала б повністю поглинути радіохвилі, зробивши їх виявлення неможливим. Це цікаво, оскільки у вчених досі немає пояснення цим аномаліям, але відомо, що вони, найімовірніше, не є нейтрино.

Зазначимо, що нейтрино — тип частинок без заряду і з найменшою масою серед усіх субатомних частинок, широко поширених у Всесвіті.

Вікно в далекі космічні події

За словами авторів дослідження, після виявлення і відстеження джерела ці частинки можуть розповісти про космічні події більше, ніж навіть найпотужніші телескопи, оскільки ці частинки можуть рухатися без перешкод і майже зі швидкістю світла, даючи підказки про космічні події, що відбулися за світлові роки від нас.

Науковці по всьому світу працюють над розробкою та створенням спеціальних детекторів для реєстрації чутливих нейтринних сигналів, навіть у відносно малих кількостях. Навіть один слабкий сигнал від нейтрино містить джерело інформації, тому всі дані мають значення.

ANITA — один із детекторів, що використовуються вченими. Він розміщений в Антарктиді, тому що там малоймовірний вплив інших сигналів. Вчені аналізують дані, зібрані під час кількох польотів ANITA, порівнюючи їх з математичними моделями й великими результатами моделювання як звичайних космічних променів, так і висхідних злив. У результаті вченим вдалося відфільтрувати фоновий шум і виключити можливість наявності інших відомих сигналів, пов'язаних із частинками.

Далі команда зіставила сигнали з інших незалежних детекторів, щоб з'ясувати, чи були дані про висхідні атмосферні зливи, подібні до виявлених ANITA, зафіксовані іншими експериментами.

За словами вчених, аналіз показав, що інші детектори не зареєстрували нічого, що могло б пояснити виявлений ANITA сигнал. Це дало змогу описати сигнал як "аномальний" — простими словами, частинки, що викликають сигнал, не є нейтрино.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Антарктида подає незрозумілі сигнали: найпростіше пояснення виявилося неправильним.

Раніше Фокус писав про те, що загадковий сигнал 9 днів блукав Землею і ніхто не помітив його: не був схожий ні на що інше.