Прощальний маневр МКС: як і коли космічного гіганта поховають на "цвинтарі кораблів"

Найбільший космічний корабель-лабораторія в історії людства буде контрольовано зведено з орбіти та затоплено. Цей крок ознаменує не лише кінець епохи, а й початок нової – ери комерційних космічних станцій. Як це відбуватиметься далі розповідає 24 Канал.

Як саме "поховають" космічну станцію?

Міжнародна космічна станція, символ глобальної співпраці та наукових проривів, працюватиме на низькій навколоземній орбіті до 2030 року. Після цього NASA розпочне процес її контрольованого виведення з експлуатації.

Фінальним акордом місії станції стане її падіння у віддалену ділянку Тихого океану на початку 2031 року, як розповідає Space.com.

План, викладений NASA у спеціальному звіті, передбачає поступове зниження орбіти станції. Для цього будуть використані двигуни пристикованих до неї вантажних кораблів, таких як російські "Прогреси" або американські Cygnus. Відомство також почало ще в 2024 році шукати сторонні проєкти, які б допомогли звести станцію з орбіти, про що мовиться на сайті NASA.

Кульмінацією процесу стане маневр, який направить станцію масою понад 400 тонн в так звану Точку Немо. Це місце в південній частині Тихого океану, також відоме як "цвинтар космічних кораблів", є найвіддаленішою точкою від будь-якого суходолу на планеті, що робить його ідеальним для безпечного затоплення космічних апаратів.

Точка Немо – місце поховання десятків космічних об'єктів / Фото Wikipedia

Завершення роботи МКС не означає, що людство залишить низьку навколоземну орбіту. NASA вже активно готує перехід до використання комерційних космічних станцій, які будуватимуть приватні компанії.

Агентство вже уклало контракти з такими компаніями, як Blue Origin та Nanoracks, на розробку їхніх орбітальних комплексів. Мета полягає в тому, щоб забезпечити безперервну присутність американських астронавтів на орбіті, уникнувши прогалини між виведенням з експлуатації МКС і початком роботи нових, комерційних станцій.

Цей перехід дозволить NASA суттєво зекономити. За підрахунками, використання комерційних послуг замість утримання власної станції збереже для агентства понад мільярд доларів на рік. Вивільнені кошти планують спрямувати на амбітніші проєкти з дослідження далекого космосу, зокрема на програму Artemis, яка передбачає повернення людей на Місяць та подальші польоти на Марс.

Таким чином, спадщина МКС, яка за час своєї роботи прийняла понад 4000 наукових експериментів, продовжить жити в нових місіях та відкриттях.

На сайті NASA можна ознайомитися з 20 важливими відкриттями зробленими на МКС протягом її 20-річного періоду експлуатації, хоч до сьогодні цей перелік вже збільшився і загалом його можна суттєво розширити, оскільки важливих досліджень було чимало.

Чи зможуть приватні станції її замінити МКС?

Коли Міжнародна космічна станція буде контрольовано зведена з орбіти у 2030 році, її втрата для науки буде величезною, хоча питання про те, чи виправдала вона амбіції людства, залишається відкритим.

Станція, будівництво та експлуатація якої коштували понад 150 мільярдів доларів, для багатьох критиків завжди була марною тратою грошей. Її створення обіцяло прориви у лікуванні раку чи відкритті темної матерії, але цього не сталося.

Одначе людству вдалося завдяки МКС провести понад 4000 експериментів та зробити тисячі наукових відкриттів серед яких:

розширення розуміння таких явищ, як грози,
вдосконалення процесів кристалізації ключових ліків для боротьби з раком,
детальний опис того, як вирощувати штучні сітківки в космосі,
дослідження обробки надчистих оптичних волокон,
а також розуміння того, як секвенувати ДНК на орбіті.

Соціологиня Паола Кастаньо-Родрігес з Університету Ексетера, яка вивчає наукові процеси на МКС, зазначає, що головний успіх станції полягає не в гучних відкриттях.

Хоча за 25 років на станції було проведено тисячі експериментів, які призвели до наукових проривів, більшість із них були радше поступовими, аніж революційними.

На її думку, справжня цінність МКС – це "інфраструктурне знання". Людство навчилося проводити складні наукові дослідження в надзвичайно ворожому середовищі. Цей досвід буде критично важливим для майбутніх місій на Місяць та Марс.

Перехід до комерційних космічних станцій, які розробляють компанії Axiom Space, Blue Origin та інші, несе в собі як ризики, так і певні переваги

По-перше, існує загроза втрати прозорості. Зараз наука на МКС керується публічним процесом рецензування, що гарантує вибір експериментів на основі їхньої наукової цінності. У комерційній моделі є ризик, що на орбіту потраплятимуть лише ті експерименти, за які вчені зможуть заплатити.
По-друге, може зникнути принцип "відкритої науки". Всі дані, зібрані на МКС, стають доступними в публічному репозиторії, що дозволяє дослідникам з усього світу аналізувати їх. Невідомо, чи підтримуватимуть приватні компанії таку модель.

Водночас комерційні станції, ймовірно, матимуть міжнародних клієнтів, які платитимуть за свої місії та завдання. Тож варто очікувати на точкові зосереджені проєкти з чіткою метою, що може позитивно вплинути на швидкі відкриття. Не виключено, що замовниками будуть і окремі держави та інституції, що також може позитивно вплинути на розвиток технологій.