/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Ffd6f094da5777c0042116a0795fbc7b2.jpg)
Спроби людей врятувати жирафів приречені на провал: більшість із них виявилися гібридами
Дослідники щойно виявили, що те, що вважалося "захисною сіткою" для збереження виду, тепер може стати проблемою. Дані показали, що гібридизація жирафів у північноамериканських зоопарках є справжньою проблемою.
Нове дослідження підкинуло ложку дьогтю в бочку меду в справі збереження жирафів після аналізу генетики тварин, які утримуються під опікою людей у Північній Америці. Результати вказують на те, що більшість досліджених тварин насправді є гібридами — це погані новини, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відкриття чотирьох видів жирафів
До серпня 2025 року вчені не бачили проблеми — до цього моменту жирафи вважалися одним видом із кількома підвидами. Принаймні, так було офіційно. Учені десятиліття накопичували докази існування більш ніж одного виду жирафа. Однак потім учені офіційно розділили жирафів на чотири окремі види — надто різні, щоб бути одним видом.
Такі висновки викликали занепокоєння з приводу статусу жирафів, які утримуються в зоопарках і приватних колекціях. Ці популяції можуть слугувати свого роду "резервними запасами" — по суті, групою здорових, генетично різноманітних тварин, які слугують свого роду страховкою на випадок, якщо дикі популяції опиняться на межі вимирання або повністю зникнуть.
За словами дослідників, досить імовірно, що принаймні три з чотирьох видів жирафів перебувають під загрозою зникнення, ця резервна група важлива як ніколи. На жаль, якщо популяції жирафів у неволі не будуть ефективно відображати генетику всіх диких видів, то ця страховка зникає.
У новому дослідженні команда з іллінойського університету в Урбані-Шампейні та Morfeld Research & Conservation зосередилася на тому, чи може це мати місце в північноамериканських популяціях у неволі. Команда секвенувала повні геноми 52 жирафів, яких утримують під опікою людей у всій Північній Америці, а потім порівняли їх із геномами 63 диких жирафів, що представляють усі чотири види.
За словами першого автора дослідження Веслі Ау, результати виявилися невтішними: команда виявила, що у більшості жирафів змішане генетичне походження. Дані вказують на те, що лише вісім жирафів наблизилися до того, щоб представляти один вид — збіг склав близько 90%, — але решта були сумішшю двох, а іноді й трьох видів.
Автори дослідження дійшли висновку, що це передусім результат гібридизації в популяціях, що утримуються в неволі. Попри те, що деякі жирафи в досліджуваній групі могли походити від дикого гібрида, щодо решти це було не так.
Зазначимо, що всі чотири види жирафів, як правило, вважаються репродуктивно ізольованими в дикій природі, а схрещування і гібридизація між ними відбуваються рідко. У неволі ситуація інша. За словами співавтора дослідження Карі Морфельда, часто рішення про розведення тварин ґрунтуються на принципі наявності хорошого самця і самки. При цьому генетика зазвичай не враховується під час ухвалення рішень про розведення жирафів. Тепер учені вважають, що це надзвичайно важливо — експертам слід враховувати генетику, а не тільки поведінку або фізичні характеристики, щоб домогтися кращих результатів у питанні збереження жирафів.
Збереження жирафів під загрозою
За словами старшого автора дослідження Альфреда Рока, нинішні програми розведення в неволі в зоопарках не враховують важливих моментів, а тому вчені радять у майбутньому поновити подібні програми з використанням нових популяцій з дикої природи. Це, як вважається, дасть змогу надалі підтримувати резервні популяції для збереження жирафів як окремих видів.
Команда рекомендує поступово виключати з програм розведення гібридних жирафів, які сьогодні утримуються в зоопарках і приватних колекціях. Передбачається, що гібридні особини в майбутньому можуть бути використані як сурогатні матері для нових популяцій. Втім, реалізувати все це буде не так вже й просто.
По-перше, досить складно переміщати таких великих тварин між континентами. По-друге, знадобиться додаткове фінансування. Автори вважають, що найкращим способом буде розробка репродуктивних технологій, що дають змогу переміщати сперму або ембріони й проводити штучне запліднення, ЕКЗ або перенесення ембріонів.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому в жирафів такі довгі ноги: моделювання надало несподівану відповідь.
Раніше Фокус писав про те, що вчені показали фото тварини, тіло якої вкрите "шишками".