Цілорічний призов до армії: чим відповідатиме Україна на новий закон Путіна

Володимир Путін підписав закон процілорічний призов до армії РФ та залучення резервістів до охорони стратегічних об'єктів.

Згідно з новим законом, з 1 січня 2026 року призов громадян на строкову службу здійснюватиметься без поділу на традиційні весняну та осінню кампанії. Ініціаторами законопроєкту виступили голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов. Вони аргументували зміни необхідністю "систематизації роботи військових комісаріатів" та можливістю "планово формувати контингенти військовослужбовців".

Попри цілорічний період набору, відправлення призовників до місць проходження служби залишиться сезонним: з 1 квітня до 15 липня та з 1 жовтня до 31 грудня. Для окремих категорій громадян передбачено індивідуальні строки відправлення. Повістки тепер можуть розміщуватися в державному електронному реєстрі військового обліку, а термін явки до військкомату не перевищуватиме 30 днів від моменту публікації. Військові комісаріати отримають право видавати цифрові виписки з реєстру, включно з довідками в електронному форматі.

Паралельно Путін підписав закон, що дозволяє залучати резервістів до охорони стратегічних об'єктів, зокрема військових та енергетичних.

Ці зміни вписуються в тенденцію поступового розширення повноважень військових комісаріатів, започатковану після оголошення часткової мобілізації у 2022 році — вперше з часів Другої світової війни. Відтоді Кремль переводить військовий облік в електронну форму, що спрощує розсилку повісток онлайн та контроль за виїздом чоловіків призовного віку за кордон. Експерти пов'язують новації з потребою в поповненні особового складу ЗС РФ на тлі тривалої війни проти України.

Як Україна відповідатиме на мобілізаційний план ворога

За словами військового експерта Олега Жданова, відсутність ротації на фронті не пов'язана з нестачею особового складу, адже під рушницею у Силах оборони України наразі перебуває близько мільйона осіб, тоді як безпосередньо на лінії зіткнення — приблизно 300 тисяч. Питання ротації залежить виключно від організаторських здібностей головнокомандувача Збройних Сил України. Навіть за наявної чисельності командири здатні забезпечувати планову заміну підрозділів.

Експерт наголошує, що реальна потреба в особовому складі визначається винятково обстановкою на полі бою.

"Нажаль, наразі відсутні будь-які оприлюднені стратегічні плани ведення бойових дій чи оборони країни. Такі документи має розробляти не Міністерство оборони, а уряд на чолі з прем'єр-міністром. План оборони повинен включати мобілізаційний компонент, переведення економіки на військові рейки та чітке визначення кількості фахівців, яких необхідно бронювати для забезпечення роботи оборонно-промислового комплексу", — каже Фокусу Жданов.

Експерт зазначає, що держава наразі живе одним днем, без системного бачення оборони країни. Яскравим прикладом є рішення дозволити виїзд за кордон молоді віком 18–22 роки, яке спровокувало гостру нестачу робочих рук на підприємствах. Виробники першими забили на сполох, адже відтік кадрів паралізує виробництво. Це свідчить про те, що політичне керівництво не має уяви про реальні потреби як військово-промислового комплексу, так і бізнесу загалом.

"Без оприлюднення структури оборони неможливо визначити, скільки ресурсів потрібно спрямувати на Збройні Сили, скільки — на економіку, який має бути бюджет оборони та військово-промислового комплексу. Лише за наявності плану можна зрозуміти, де виробляти озброєння, а де — закуповувати на міжнародному ринку", — додає Жданов.

Він констатує: доки уряд не представить комплексний план оборони та переходу економіки на військові рейки, дискусії про мобілізацію чи ротацію залишаються безпредметними. Держава потребує чіткої стратегії, а не ситуативних рішень.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов проаналізував динаміку поповнення та втрат російських військ. З січня по листопад 2025 року контракт із армією РФ уклали 336 тисяч громадян. Водночас британська розвідка оцінює втрати противника за той самий період у 353 тисячі осіб. Таким чином, темпи загибелі перевищують можливості набору особового складу, навіть попри фінансові стимули — виплати від 2 до 6 мільйонів рублів залежно від регіону. Програма орієнтована переважно на депресивні суб'єкти федерації.

Міністерство оборони РФ розраховувало на поповнення 30–50 тисяч осіб щомісяця без оголошення мобілізації.

"Однак колосальні втрати унеможливлюють компенсацію навіть за рахунок контрактників та спецконтингенту — ув'язнених, завербованих за указом, що дозволяє укладати контракти безпосередньо в залі суду. Основна причина високих втрат — тактика масового застосування дронів українськими силами, яка ефективно знищує як бронетехніку, так і живу силу. На тлі цього українська сторона має відпрацьований алгоритм протидії перевазі ворога в живій силі", — каже Фокусу експерт.

Щомісячна мобілізація, стверджує Снєгирьов, посилаючись на дані нардепа Романа Костенка, в Україні сягає до 30 тисяч осіб — показник, співмірний з російськими можливостями без оголошення відкритої мобілізації. Експерт наголошує: сучасні війни — це війни технологій, а не чисельності. Україна має будувати високотехнологічну армію за ізраїльським зразком, де перевага досягається завдяки передовим озброєнням, а не масовим призовом.

Як поповнювати військові кадри Силам оборони України

Замість зниження чи підвищення вікового цензу експерт пропонує залучити спецконтингент — близько 300 тисяч ветеранів силових структур, а саме МВС, СБУ, прокуратури, які перебувають на спецобліку. Вийшовши на пенсію в 45 років, вони зберігають фізичну форму та навички поводження зі зброєю. Це дозволить поповнити ЗСУ без соціальної напруги та непопулярних заходів.

"Чисельність правоохоронних органів і спецслужб в Україні надмірна — за кількістю співробітників на душу населення країна посідає третє чи п'яте місце у світі. В умовах війни цей ресурс має бути переспрямований на фронт", — додає Снєгирьов.

Брак людей у ЗСУ впливає на ситуацію на фронті

Військовий аналітик і ветеран АТО Євген оцінює ситуацію на фронті як катастрофічну через гострий дефіцит особового складу. За його словами, Україна втрачає Куп'янськ і Покровськ саме через брак людей — їх у рази менше, ніж потрібно. Ставка на тих, хто пішов воювати у 2022–2023 роках, виявилася хибною: без регулярного поповнення армія незабаром вичерпається.

"Фронт тримається всупереч військовій арифметиці — при нинішньому співвідношенні сил він мав би давно посипатися. Поки армія героїчно затуляє проломи, тил провалює свою роботу: не забезпечує ротацію та поповнення. Ситуація нагадує корабель із пробоєм: одну можна закрити спиною, але коли дірки множаться щодня, жоден героїзм не врятує", — каже Фокусу Дикий.

Він наголошує: єдиний вихід — масова мобілізація. Україна має невикористаний резерв, але його не залучають через провальну політику з 2022 року. Для ефективності потрібні два ключові законодавчі кроки.

Перший — встановити граничний термін служби: п'ять років загалом, але з коефіцієнтом "день на бойових — за три". Це справедливо щодо тих, хто воює з перших днів, і критично важливо, бо їхнє здоров'я вичерпано. Крім того, відсутність терміну демотивує нових мобілізованих: люди бояться йти на війну "назавжди". Чіткий строк дає розуміння: відслужив — повернувся до тих, кого захищав, а хтось інший тебе замінить.

Другий крок — криміналізувати ухилення від військового обліку.

"Нині це адміністративне порушення, що не відповідає воєнному часу. Покарання має дорівнювати терміну служби: п'ять років. Людина стоїть перед вибором: віддати п'ять років у пікселі й повернутися героєм або провести їх безкоштовною робочою силою в колонії. Такий підхід зробить вибір зрозумілішим і справедливішим", — вважє військовий експерт.

Нагадаємо, що"Резерв+" з'явилася нова функція для військовозобов'язаних батьків дітей з інвалідністю: відстрочку від мобілізації можна отримати онлайн. Система автоматично перевіряє дані в держреєстрах, результат миттєво відображається в додатку — без довідок і черг.

Також Фокус писав, що адвокатка Марина Бекало зазначила:фіксувати вручення повістки на відео дозволено лише як доказ для суду. Працівники ТЦК не мають права затримувати громадян — це прерогатива поліції за законною процедурою.