Творчість та емоційний інтелект не захистить професії від ШІ — Харарі

Ізраїльський історик Ювал Ной Харарі, автор світових бестселерів Sapiens, Homo Deus і “21 урок для XXI століття”, у своїй новій книзі “Nexus. Коротка історія інформаційних мереж від кам’яного віку до ШІ” досліджує, як інформаційні системи — від релігійних текстів до штучного інтелекту — формували суспільства. Видання увійшло до списків найкращого нон-фікшну року за версіями The New York Times, The Guardian і The Economist, пише Village.

У другій частині книги Харарі розглядає потенційний вплив штучного інтелекту на людську працю. Автор також попереджає, що алгоритми можуть замінити не лише рутинні, а й творчі та емоційні професії.

Історик згадує, що ще у 1970-х роках філософ Г’юберт Дрейфус у праці What Computers Can’t Do доводив, що машини ніколи не зможуть обіграти людей у шахи. Сьогодні ж комп’ютери не лише перевершили гросмейстерів, а й виявилися “креативнішими” у пошуку нових стратегій. Водночас, як зазначає Харарі, машинам і досі складно навчитися звичайного миття посуду, адже це потребує моторних навичок і гнучкості, яких алгоритми поки не мають.

На думку автора, сучасне суспільство переоцінює інтелектуальні професії, тоді як автоматизувати роботу лікаря простіше, ніж медсестри. Лікар аналізує дані та ставить діагноз — дії, що піддаються алгоритмізації, — а медсестра працює з фізичним болем і емоціями пацієнта. Саме тому, за словами Харарі, у майбутньому найбільшу цінність матимуть соціальні й моторні навички, а не лише аналітичне мислення.

Інша хибна уява, яку спростовує Харарі, стосується творчості. На його думку, якщо творчість — це здатність розпізнавати закономірності й порушувати їх, тоді алгоритми вже здатні бути “митцями”. Вони можуть створювати музику чи літературні тексти, адже саме в розпізнаванні закономірностей ШІ перевершує людей.

Третє припущення, яке історик вважає помилковим, — це неможливість для ШІ опанувати емоційний інтелект. Емоції, пояснює Харарі, — це також патерни, які можна навчитися розпізнавати. 

Він наводить приклад дослідження 2023 року, в якому ChatGPT продемонстрував вищий рівень емоційної обізнаності, ніж середньостатистична людина, аналізуючи гіпотетичні життєві ситуації. В іншому експерименті пацієнти, не знаючи, що спілкуються з ботом, оцінювали емпатію ChatGPT вище, ніж у лікарів-людей.

Попри це, Харарі наголошує, що люди шукають не лише розуміння, а й справжній емоційний зв’язок. Саме тому гравці, спортсмени чи духовні лідери залишаються цікавими у світі, де машини вже здатні краще виконувати їхні функції. 

“Нам цікаво спостерігати за спортсменами й гросмейстерами, відчувати з ними зв’язок саме тому, що емоції роблять їх набагато ближчими та зрозумілішими для нас –  на відміну від незворушного робота. Ми розділяємо з ними емоційний досвід і можемо співпереживати їхнім почуттям”, — зазначає автор.

Водночас він не виключає, що навіть професії, які здаються винятково “людськими” — як-от священство — можуть бути автоматизовані. Адже технічно робот здатен провести шлюбну церемонію, виконати ритуал і зареєструвати шлюб. Питання лише в тому, чи визнають люди прийнятною таку духовну взаємодію з роботом.

“Одного дня комп’ютери можуть набути здатності відчувати біль і любов. А якщо цього не трапиться, люди все одно можуть ставитися до них так, ніби ті на це здатні”, — підсумував Харарі.

Проте Forbes повідомляв, що в епоху стрімкої автоматизації найбільш стійкими до заміни штучним інтелектом залишаються професії, які вимагають унікальних людських якостей, саме таких як емпатія, оригінальне мислення та стратегічний вплив. До таких сфер належать охорона здоров'я, кваліфіковані промислові професії, креативні напрямки, а також лідерські та стратегічні посади.