Виявлено найбільше невраховане джерело парникових газів: вивільняє древній вуглець

Протягом останньої чверті століття видобуток вугілля в Пенсільванії, США, ведеться в промислових масштабах. До 1830 року в Піттсбурзі щодня спалювали понад 400 тонн вугілля — ця залежність від вугілля сприяла зміні клімату, але вплив гірничодобувної промисловості на навколишнє середовище, як вважають вчені, виходить за рамки його спалювання, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Багато занедбаних шахт, особливо ті, які не регулювалися до ухвалення Конгресом федеральних стандартів у 1977 році, продовжують скидати забруднені стоки. Тепер учені вважають, що їхній довгостроковий вплив може бути серйознішим, ніж вважалося раніше.

Нове велике джерело викидів CO2

У новому дослідженні геохімік з Університету Західної Вірджинії, доктор Дороті Веспер з колегами виявили, що занедбані вугільні шахти можуть безперервно виділяти вуглекислий газ через воду, яка просочується, навіть через довгий час після припинення гірничих робіт.

У дослідженні 2016 року Веспер з командою визначили, що вода, яка стікає зі 140 занедбаних шахт у Пенсільванії, щорічно викидає стільки ж вуглекислого газу, скільки невелика вугільна електростанція. На жаль, загальна кількість занедбаних шахт у Пенсільванії та за її межами залишається невідомою, а тому викиди являють собою значний, але такий, що погано піддається кількісній оцінці, фактор антропогенної зміни клімату Землі.

Вивільнення стародавнього вуглецю

Шахтна вода, багата на сірчану кислоту, що утворюється внаслідок природної хімії вугільних родовищ, реагує з карбонатними породами, такими як вапняк, що зустрічаються поблизу вугільних пластів. Ці породи, як відомо, містять вуглекислий газ, що скупчився мільйони років тому під час їхнього формування.

Вчені виявили, що в міру того, як кисла вода розчиняє карбонатні мінерали, вивільняються карбонат-іони (CO3), що перетворюються на вуглекислий газ або інші сполуки, що містять вуглець. Коли стоки шахти досягають поверхні та взаємодіють із повітрям, вуглекислий газ може потрапляти в атмосферу, збільшуючи концентрацію парникових газів.

До нового дослідження викиди вуглекислого газу під час дегазації шахтних стоків не були ретельно оцінені. На думку вчених, проблема полягає у величезній кількості покинутих шахт, а також тому, що вони погано каталогізовані.

Ще одна проблема полягає в тому, що стандартні польові прилади не здатні вимірювати надзвичайно високі концентрації вуглекислого газу. Під час дослідження Веспер з колегами виявили, що деякі шахтні дренажні води містять до 1000 разів більше CO2, ніж можна було б очікувати від звичайної води. Тому для проведення своїх вимірювань Веспер довелося звернутися до несподіваного джерела вимірювального приладу.

Команда досліджувала шахти за допомогою спеціалізованого приладу і виявила, що результати на деяких шахтах можна було порівняти з викидами вуглекислого газу гідротермальними джерелами, а також вони значно перевищували показники води, що витікає з типових природних вапнякових печер. Ба більше, кількість CO2 на кожній ділянці змінювалася з часом залежно від гідрологічних умов навколо шахти.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені виявили нове джерело парникових газів: воно розташоване в Сибіру.

Раніше Фокус писав про те, що знайдено "таємне" джерело енергії, невидиме оку: експерти в шоці від його ефективності.