Чекають, поки стрибне найсміливіший: полярники показали, як пірнає величезна зграя пінгвінів

Українські дослідники з полярної станції «Академік Вернадський» показали відео, як зграя пінгвінів пірнає у воду. Полярники пояснили, чому перед тим як стрибнути з берега, птахи можуть довго тупцювати на місці.

Відео зняв геофізик 30-ї експедиції Альберт Грабовецький. У пресслужби станції пожартували, що для того, аби побачити на «Вернадському» велетенську зграю пінгвінів, потрібно просто вийти випити кави о 5 ранку. Саме це, мовляв, і зробив їхній колега.

Полярники нагадали, що вже показували як кілька сотень пінгвінів йдуть островом Галіндез, аби знайти зручне місце на березі. Звідти вони й пірнають в океан, аби поживитися крилем. Однак тоді показати самі стрибки у воду не вдалося, адже птахи довго тупцювали на місці.

«Чому вони так робили? Вчені припускають, що пінгвіни чекають, доки стрибне хтось перший — найсміливіший. Він ризикує найбільше, адже в океані чатують хижаки, насамперед морські леопарди. Тож перший «плавець» може стати легкою здобиччю. Інколи вони навіть спеціально підштовхують одне одного у воду. Коли ж пірнув перший — увесь гурт рушає за ним», – розповіли дослідники.

Вони пояснили, що пірнання зграєю – це одне з харчових пристосувань цих птахів. Адже коли пінгвіни у воду кидаються у воду всі разом, то для кожного з них ризик стає меншим, ніж якби птахи пірнали по одному.

«Адже поки леопард чи косатка вхопить когось одного, інші спокійно поїдять. Зараз на Галіндезі близько 7 тисяч пінгвінів, які активно гніздують та почали відкладати яйця», – додали дослідники.

Раніше вчені виявили вплив великих колоній пінгвінів на місцевий клімат Антарктиди через їхній послід. Головний механізм полягає у виділенні значної кількості аміаку з пташиних екскрементів, концентрація якого біля колоній може перевищувати базові показники у тисячу разів. Це сприяє утворенню газових хмар, що затримують сонячне тепло і таким чином, ймовірно, може локально сповільнювати глобальне потепління.