Чи зможе Сі зупинити Путіна і що готує Європа: інтерв'ю з аналітиком про завершення війни

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися вперше за 6 років. Однією з тем зустрічі було завершення війни в Україні, проте конкретних рішень не ухвалили. Важливо, що Китай не зацікавлений як у тріумфі Росії, так і в поразці.

Співзасновник аналітичного центра Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн в інтерв'ю 24 Каналу розповів, чи може Сі Цзіньпін змусити Володимира Путіна завершити війну та що готує Європа. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.

Росія і США почали ядерні перегони

Володимир Путін продемонстрував нову ядерну зброю Росії. Український Центр протидії дезінформації вважає це психологічним тиском на Захід. Чого насправді намагається досягти Путін цими діями?

Це чисте позерство. Обидві ці системи – крилата ракета з ядерним двигуном "Буревісник" та потенційно ядерним озброєнням і розумна торпеда "Посейдон" – не є принципово новими. Вони не змінять військовий баланс між Росією та Заходом. Також не матимуть жодного впливу на російську агресію в Україні. Це просто брязкання зброєю.

Цікаво, що демонстрацію нового ядерного озброєння Росія організувала одразу після того, як США оголосили про нові санкції проти неї. Це перші обмеження під час другого президентського терміну Дональда Трампа. Чи бачите ви взаємозв'язок тут?

Так, це очевидно. Росія і раніше представляла нові системи озброєння. Думаю, що окрім сигналу Заходу, це має внутрішньополітичний аспект. Росія зараз має економічні труднощі, що зростають. У деяких регіонах бензин видається по талонах, інфляція зростає швидкими темпами, а податок на прибуток підвищується через скорочення державного бюджету Росії.

Попри всі економічні проблеми, Путін подає сигнал, що Росія, у військовому сенсі, "на висоті". Цей аспект не можна недооцінювати. Цей сигнал посилається на два напрямки – на Захід і громадянам Росії.

Повне інтерв'ю з аналітиком: дивіться відео

Одразу після заяви Путіна про тестування ядерної зброї, Дональд Трамп заявив, що США мають негайно відновити ядерні випробування, щоб залишатися у рівних позиціях з іншими державами. Чи перебуваємо ми зараз на початку нових перегонів озброєння?

Це може стати початком перегонів ядерного озброєння, під час яких обидві сторони модернізують свій ядерний потенціал і намагаються дати зрозуміти іншій стороні, що у разі крайньої потреби – вони готові діяти та захищатися. Ми зараз перебуваємо на такому етапі.

Що не так з санкціями США проти Росії?

Чи можуть санкції, які Трамп запровадив проти Путіна, сигналізувати про зміну риторики США щодо Росії?

Безумовно, це зміна риторики. Побачимо, чи є це зміною стратегії. Не забуваємо, що санкції проти двох російських компаній – "Роснафти" та "Лукойла" – набудуть чинності тільки 21 листопада. Тому ця заява про санкції – це повідомлення, що 21 листопада такі заходи, можливо будуть ухвалені. Але при цьому наразі немає чіткої заяви про те, що ці компанії чи будь-які західні, що з ними співпрацюють, перебувають під санкціями.

З іншого боку сама заява вже мала ефект. З'явилась інформація, що "Лукойл" вже вирішив продати 50% власних міжнародних активів, АЗС, склади тощо. Проте офіційний продаж активів не означає, що "Лукойл" не намагається обійти санкції, створюючи підставні компанії. У такий спосіб, той самий бізнес продовжиться, але під іншою назвою та з іншими компаніями. Проте гроші все одно надходитимуть до російського бюджету.

У цьому є недолік відтермінування на чотири тижні до можливого введення санкцій. Ще один недолік полягає у тому, що за цей час західні клієнти "Роснафти" та "Лукойла" можуть запастись паливом, закупивши ще більше російської нафти. Тому що вони знають, що після 21 листопада у них такої можливості вже не буде. Тож я не розумію, навіщо Трамп має давати Путіну кілька тижнів, перш ніж, можливо, санкції набудуть чинності.

Реакція Росії була такою, що це нібито не дружній жест, але хто знає, чи вдасться Путіну переконати Трампа не вводити санкції. Так само як йому вдалося переконати його не продавати Україні ракети Tomahawk. Отже, я маю сумніви, чи є цей крок розворотом стратегії США щодо Росії на 180 градусів. Проте це найочевидніше зрушення, яке ми бачили до цього часу.

Наскільки ефективними можуть бути санкції США, враховуючи запровадження 19 пакета санкцій Європейського Союзу? А також те, що Володимир Зеленський вважає, якщо санкційний тиск продовжиться, то це вартуватиме Москві 50 мільярдів доларів на рік?

Так, це суттєві заходи. Саме поєднання європейських та американських санкцій проти Росії в енергетичному секторі дуже важливе. Якщо Європа та США дійсно працюватимуть в одному напрямку, то зможуть багато чого досягти.

Водночас я не вважаю, що заходи, яких вжили у жовтні 2025 року, заженуть Путіна у глухий кут і він змінить свою стратегію щодо України. Я більше прихильник теорії щодо соломинки, що зламала спину верблюда. У певний момент всі санкції, всі міжнародні заходи проти Росії та допомога Україні мають накопичитися до такої межі, що Путіну доведеться серйозно змінити стратегію. Але до цього моменту ще далеко.

Путін відреагував на новий пакет санкцій, заявивши, що Росія не піддається тиску. Це означає, що він не сяде за стіл переговорів. Тому, як ви зазначили, має бути два складники. Чи вважаєте ви, що у Вашингтоні розуміють необхідність мати таку стратегію?

Зараз Путін все ще вірить в те, що він зможе виграти цю війну. Саме тому він не проводить перемовини. Він ні на міліметр не відійшов від своїх максималістських позицій з початку війни. Через це навіть Трамп розлютився.

Проте єдина стратегія Заходу, яку я бачу, – продовжувати посилювати санкції та ще рішучіше допомагати Україні. Це може призвести до ситуації, коли за рік – два Путін або сам усвідомить, що не може виграти війну і йому доведеться повністю змінити стратегічний підхід, або за нього це зробить хтось інший у Москві.

Чи отримає Україна Tomahawk і Taurus?

США все ще не виключають можливості надсилання в Україну ракет великої дальності Tomahawk. У цьому можна простежити паралель з минулою американською адміністрацією, яка часто впродовж місяців затверджувала нові пакети допомоги Україні. Чи бачите ви цю паралель?

Мені зрозуміло розчарування українців щодо Європи та США. Також можу розділити розчарування європейців щодо Сполучених Штатів, що виникло у січні 2025 року. Я один з тих європейців, які вважають, що навіть адміністрація Байдена була занадто обережна та не рішуча щодо підтримки України. Проте я не зациклювався б на ракетах Tomahawk та німецьких Taurus. Їх просто не буде.

Зараз Україна швидко нарощує власні виробничі потужності для масового випуску крилатих та балістичних ракет. Існує потенціал для покращення їх як по швидкості, так і дальності та вантажності. Боєголовки у них всі ще невеличкі, але потенціал – великий.

США та особливо Європа мають зараз зосередити свої зусилля на тому, щоб Україна сама мала можливість виготовляти цю зброю на своїй території. І в такий спосіб зробити дискусії щодо західних систем озброєння зайвими. Tomahawk набагато складніша, ніж здається. Більшість цих ракет потрібно запускати з кораблів. Тому доведеться завезти до України нове обладнання, пускові установки, навчати військових запускати ці ракети.

Німецькі ракети Taurus не постачатимуть в Україну, тому що це питання не узгоджене всередині керівної коаліції в Берліні. Тому реальне завдання має полягати у тому, щоб дати Україні можливість самостійно виробляти сучасні далекобійні системи.

Чи зможе Сі змусити Путіна закінчити війну?

Нещодавно відбулась зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, під час якої вони обговорили війну в Україні. Чи можуть домовленості двох лідерів наблизити закінчення війни?

Так, але жодного рішення вони не ухвалили. Сі Цзіньпін не збирається змушувати Путіна припинити агресію. Цього не відбудеться. Не знаю, що уявляв собі Трамп, але вони обидва погодилися, що війна має закінчитися. Про це йдеться у комюніке зустрічі. Проте це ні на секунду не наближає мир. Тож від першої зустрічі Трампа та Сі не варто очікувати зрушень щодо ситуації в Україні. Можливо, на наступних зустрічах з'явиться щось конкретніше.

Ви вважаєте, що Китай сьогодні насправді не зацікавлений в тому, щоб завершити цю війну?

Китай не буде заперечувати помірну перемогу Росії. Китайці не хочуть, щоб Путін став тріумфатором, захопивши завтра Київ. Водночас Пекін менше за все хоче воєнної поразки Москви, яка могла б призвести до зміни режиму в Кремлі та хаосу. А також до того, що Китай втратить свого молодшого північного партнера, яким останнім часом стала Росія.

Китай підтримує військові зусилля Росії більш-менш прихованими способами. Без китайських закупівель сировини та енергії Росія б давно збанкрутіла. Також постачання продукції подвійного призначення – мікросхем, напівпровідників, інших технологічних товарів – допомагає росіянам вести цю війну.

Росія без Китаю вже давно програла б. Це свідчить про те, що Китай не збирається переконувати Путіна зробити щось, що він насправді не хоче робити.

Що відомо про план Європи щодо завершення війни?

Європейські партнери оприлюднили мирний план з 12 пунктів, який передбачає припинення вогню, акт про ненапад, передачу Запорізької АЕС третій стороні, обмежене пом'якшення санкцій і створення Ради щодо миру під головуванням Трампа. Водночас європейські чиновники мають сумнів, що Росія погодиться на цей план. І він ще досі не підтверджений європейськими лідерами. Як ви його оцінюєте і чи може Росія піти на його реалізацію, враховуючи те, що Кремль декларує готовність до діалогу?

У сьогоднішній ситуації Росія не збирається ухвалювати цей план. Наприклад, тому що він передбачає гарантії безпеки Заходу для України; тому що у ньому йдеться про заморожені російські активи, які будуть використані для відновлення України. Росія навіть зараз виступає проти ідеї припинення вогню. Тому вона не ухвалить цей план, але це і не мета цього плану.

Зверніть увагу! Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк зауважив, що в плані Європи були пункти, що викликали спротив у Києві. Наприклад, можливе зняття санкцій з Росії, її повернення до міжнародних організацій та розмиті формулювання щодо "поваги до культурної різноманітності". Подоляк підкреслив, що нам може не все подобатися у плані, але він покаже, хто справді хоче миру, а хто – продовження війни.

Це був сигнал європейців, але не росіянам, а Сполученим Штатам та решті світу, що Європі все ще є що сказати. План був швидко складений після того, як скасували запланований саміт Трампа і Путіна в Будапешті. Для Європи ця зустріч стала б доволі поганою подією, тому що європейські країни не грали б у ній жодної ролі. Єдиним європейцем, присутнім на цьому саміті, був би Віктор Орбан.

Це жахлива новина для решти Європи. Тож щойно саміт відклали або скасували, бо я не вважаю, що він відбудеться найближчим часом, європейці швидко відреагували. Їм було потрібно щось вчинити, щоб показати, що у них є уявлення про те, що має відбуватися. Чи прийме цей план Росія – інше питання, але у них є ідея.

Як відомо, всі окремі пункти плану насправді обговорювалися, щодо них проводились перемовини, бурхливі дебати між різними зацікавленими сторонами у Європі в межах "Коаліції охочих". Я вважаю, що прийшов час об'єднати всі ці ідеї в один документ, представити його і сказати решті світу: "Ось чого ми хочемо досягти". І це неправда, що європейці цілком виключені з пошуку справедливого та сталого миру в Україні.

У Кремлі готуються закінчити війну через рік?

Нещодавно спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв, якого міністр фінансів США Скотт Бессент назвав російським пропагандистом, заявив, що мир в Україні можливий впродовж року. Що ви думаєте з цього приводу?

Я не маю коментарів щодо цієї заяви. Я не сприймав би її серйозно. Якщо він говорить про мир в Україні, то тут йдеться про перемогу Росії та відмову України від свого суверенітету і власної перемоги. Сподіваюся, що навіть через рік це буде не можливо. Я не хочу і не думаю, що більшість українців хочуть такого миру, про який мріє Дмитрієв. Тому я просто забув би про це твердження. Воно не має значення.